Постанова № 12405034, 10.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2010 року № 2а-9150/10/2670

09:47

За позовомВідкритого акціонерного товариства «БТА Банк»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про Скасування податкових повідомлень-рішень № 000194320/0 від 25.04.2007, № 0001214320/1 від 13.11.2008, № 000194320 від 05.07.2007, № 0001214320/3 від 17.09.2009. Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків та з урахуванням зміни позовних вимог просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000194320 від 25.04.2007, № 0000194320/2 від 05.07.2007 про стягнення штрафу з ВАТ «БТА Банк» в розмірі 18509,92 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх в повному обсязі, оскільки оскаржувані рішення прийнято порушенням норм Закону №2181, так як позивачем як платником податку оскаржено податкові повідомлення-рішення (за наслідком невиконання яких прийнято оскаржувані рішення) до суду в межах строків позовної давності, що є підставою для не набуття податковим зобовязанням статусу податкового боргу.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржувані рішення прийнято з дотриманням положень Закону № 2181, оскільки позивачем порушено строки сплати податкового боргу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 25.04.2007 № 0000194320/0 та від 05.07.2007 № 0000194320/2 Спеціалізованою Державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (Далі -СДПІ), відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181, застосовано штраф до Банку у розмірі 18 509,92 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб, визначеного на підставі акта перевірки від 02.11.2004 № 734/23-2/14359845.

Оспорювані рішенні прийнято за наслідком викладеного нижче.

Відповідачем складено акт від 10.01.2007 № 2/43-20/14359845 «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень на перерахування узгодженої суми податку на прибуток іноземних юридичних осіб - ВАТ «БТА Банк».

На підставі зазначеного акта СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000014320/0 від 18.01.2007, яким Банк зобов'язано сплатити штраф у сумі 44 759,92 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, передбаченого п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з порушенням вимог чинного податкового законодавства, Банк скористався правом на адміністративне оскарження, наданим ст. 5 Закону № 2181, пунктом 5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служб, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 № 29, та подав первинну скаргу від 26.01.2007 до СДПІ. За результатом розгляду первинної скарги СДПІ прийнято рішення від 12.02.2007 № 1901/10/25019, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000014320/0 від 18.01.2007 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. З урахуванням чого СДПІ відповідно до п.5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованого в Мінюсті України 06.07.2001 за N567/5758 (далі-Порядок №253), прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 14.02.2007 № 0000014320/1 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 44 759,92 грн.

Банк не погодився з прийнятими відповідачем рішеннями та подав повторну скаргу від 21.02.2007 до ДПА у м. Києві. За результатом розгляду повторної скарги ДПА у м. Києві прийнято рішення від 23.04.2007 № 1278/10/25-114, яким податкові повідомлення-рішення від 18.01.2007 № 0000014320/1 та від 14.02.2007 № 0000014320/1 скасовано в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 26 250,00 грн. З урахуванням цього, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2007 № 0000194320/0 про стягнення штрафу в розмірі 18 509,92 грн.

Позивач не погодився з прийнятими вище рішеннями подав повторну скаргу від 04.05.2007 до ДПА України. За результатом розгляду повторної скарги Банку від 04.05.2007, ДПА України рішенням від 03.07.2007 № 6378/6/25-0215 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 18.01.2007 № 0000014320/1 та від 14.02.2007 № 0000014320/1, з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 23.04.2007 № 1278/10/25-114, прийнятого за результатом повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 25.04.2007 № 0000194320/0). Як наслідок, СДПІ направлено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2007 № 0000194320/2 про стягнення з позивача штрафу в розмірі 18 509,92 грн., яке вручено адресатові 09.07.2007.

Підставами для прийняття оскаржуваних рішень стали наступні обставини.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2004 № 0000792302/0 (отримано банком 08.11.2004) на підставі акта про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Український кредитно-торговий банк»(правонаступником якого є ВАТ «БТА Банк») від 02.11.2004 № 734/23-2/14359845 донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб всього 166645,47 грн., в т.ч. основний платіж 55 548,49 грн., штрафні (фінансові) санкції 111096,98 грн.

Позовна заява про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.11.2004 № 0000792302, подана до суду 12.11.2004, повернута заявнику ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2004.

Банком повторно подано позовну заяву від 08.12.2004 № 2662 до Господарського суду м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.11.2004 № 0000792302, за результатом чого ухвалою № 28/17 від 27.12.2004 порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 28/17 від 10.03.2005, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005, позовна заява Банку задоволена частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 05.11.2004 № 0000792302 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 55585,98 грн. (в т.ч. основний платіж 18528,66 грн., штрафні санкції 37057,32 грн.), в іншій частині на суму 111059,49 грн., в т.ч. основний платіж 37019,83 грн., штрафні санкції 74039,66 грн., залишено без змін.

Податкове зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 111059,49 грн. після отримання рішення суду апеляційної інстанції сплачено 29.06.2005, що підтверджено платіжним дорученням № 875.

СДПІ в акті від 10.01.2007 № 2/43-20/14359845 зазначає, згідно з нормами встановленими 5.3.1 п.5.3. ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 05.11.2004 № 0000792302/0 по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 166645,47 грн., в т.ч. основний платіж 55 548,49 грн., штрафні (фінансові) санкції 111096,98 грн., отримане платником податку 08.11.2004, тому є узгодженим з 18.11.2004, оскільки позовна заява № 2662 про оскарження такого рішення подана до Господарського суду м. Києва лише 08.12.2004 з порушенням строків подання.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням наступних обставин.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 N 2181-IIIє спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181).

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181).

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181. При цьому, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181) несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181.

При цьому, порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6 - 15 Закону № 2181. Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню, адже платник податку оскаржив податкові повідомлення-рішення про визнання йому зобовязання поза межами десятиденного строку, встановленого для сплати узгодженого податкового боргу. Викладене є підставою для застосування податковим органом в порядку пп. 5.3.1 та пп. 17.1.7 Закону № 2181 до платника податку штрафу.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення та відповідність його принципам, передбаченим частиною 3 статі 2 КАС України.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 12.11.2010.