Постанова № 12404246, 17.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2010 р. справа № 2а-25465/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 19-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретаріЗакутько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донбаскабель», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Єлісоветської К.І., Сорокатого В.І. за дов.

від відповідача: Базишена Р.О., Амбарцумової М.Г., Михайлової О.М. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Донбаскабель» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання включити до реєстру інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», зобов'язання передати необхідну інформацію про ВАТ «Донбаскабель» до Державного казначейства України, зобов'язання надати виписку з реєстру інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

10 листопада 2010 року позивачем до початку судового розгляду по справі була подана заява, якою позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо виключення з картки особового рахунку позивача сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування, у загальному розмірі 6036628 грн., в тому числі за січень 2009 року 1234859 грн., за травень 2009 року в сумі 157611 грн., за липень 2009 року в сумі 3753935 грн., за серпень 2009 року в сумі 141982 грн., за вересень 2009 року в сумі 392501 грн., за листопад 2009 року в сумі 355740 грн., зобов'язати відповідача включити до картки особового рахунку позивача суми податку на додану вартість, заявлені до бюджетного відшкодування, у загальному розмірі 6036628 грн., зобов'язати відповідача включити до реєстру інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та подати реєстр інвентаризації для затвердження Міністерству фінансів України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наявність підтвердженої перевірками суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування до 1 травня 2010 року та неправомірність не включення відповідачем підприємства до реєстру інвентаризації для оформлення сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, доводить, що його дії відповідають вимогам діючого законодавства.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Як платник податку на додану вартість позивач подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість:

за травень 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 157611 грн. (код рядка 25, 25.1);

за липень 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 3754702 грн. (код рядка 25, 25.1);

за серпень 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 141982 грн. (код рядка 25, 25.1);

за вересень 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 398795 грн. (код рядка 25, 25.1);

за листопад 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 365045 грн. (код рядка 25, 25.1);

за січень 2010 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 1241153 грн. (код рядка 25, 25.1).

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

З 28 липня по 10 серпня 2009 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складена довідка від 17 серпня 2009 року № 3382/23-313/00214505. За висновком перевірки порушень не встановлено, правомірність заявлення до відшкодування податку на додану вартість в сумі 157611 грн. по декларації за травень 2009 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

З 6 жовтня по 16 жовтня 2009 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складений акт від 16 жовтня 2009 року № 4895/23-313/00214505. За висновком перевірки встановлено порушення на 767 грн., правомірність заявлення до відшкодування податку на додану вартість в сумі 3753935 грн. по декларації за липень 2009 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

З 10 листопада по 13 листопада 2009 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складена довідка від 19 листопада 2009 року № 3631/23-313/00214505. За висновком перевірки порушень не встановлено, правомірність заявлення до відшкодування податку на додану вартість в сумі 141982 грн. по декларації за серпень 2009 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

З 2 грудня по 15 грудня 2009 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складений акт від 17 грудня 2009 року № 6238/23-313/00214505. За висновком перевірки правомірність заявлення до відшкодування податку на додану вартість в сумі 392501 грн. по декларації за вересень 2009 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

З 1 лютого по 12 лютого 2010 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складена довідка від 16 лютого 2010 року № 900/23-313/00214505. За висновком перевірки правомірність заявлення до відшкодування податку на додану вартість в сумі 355740 грн. по декларації за листопад 2009 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

З 11 березня по 23 березня 2010 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої складений акт від 30 березня 2010 року № 1539/23-313/00214505. За висновком перевірки встановлено порушення на 6294 грн., правомірність заявлення до відшкодування податку на додану вартість в сумі 1234859 грн. по декларації за січень 2010 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

Як вже було зазначено вище, порядок перевірки задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Суд зазначає, що в розумінні даних норм, у випадку невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Таким чином, закон визначає єдиний спосіб відмови платнику податків у бюджетному відшкодуванні, а саме встановлення в акті перевірки порушення та висновку щодо завищення платником податку бюджетного відшкодування та прийняття відповідного повідомлення.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом встановлено, що актом від 10 серпня 2010 року № 3964/23-313/00214505 про результати виїзної позапланової перевірки з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Альпан-Тредіс» та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за травень, липень 2009 року, відповідач здійснив висновок щодо завищення суми податку на додану вартість, заявленого до відшкодування по декларації за серпень 2009 року на суму 141982 грн.

Актом від 17 листопада 2010 року № 6036/23-313/00214505 про результати невиїзної позапланової перевірки з питань відпрацювання ланцюгів постачання по залишкам невідшкодованих сум податку на додану вартість ВАТ «Донбаскабель», заявлених до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у липні, вересні, листопаді 2009 року та січні 2010 року, відповідач здійснив висновок щодо завищення суми податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на загальну суму 1172556 грн., в тому числі за липень 2009 року на суму 332000 грн., вересень 2009 року на суму 288353 грн., листопад 2009 року на суму 355740 грн., за січень 2010 року на суму 196463 грн.

Стосовно посилання відповідача на зустрічні перевірки по ланцюгу до кінцевого виробника суд зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність субєктів господарювання. Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку покупця. Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплати ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у строки, які встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Суд зазначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на бюджетне відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника; крім цього, порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» підприємствами по всьому ланцюгу до кінцевого виробника породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Як вже зазначалося судом, єдиним способом реалізації владних управлінських функцій, який встановлений законом, є проведення податковим органом перевірки, прийняття акту, в якому зафіксовані порушення, та на його підставі прийняття повідомлення про відмову у наданні бюджетного відшкодування платнику податку.

Інших письмових доказів (актів, повідомлень-рішень тощо), крім вищенаведених актів та довідок по частині суми податку на додану вартість, заявленої позивачем до відшкодування, які б свідчили про відмову у бюджетному відшкодуванні позивачу відповідачем по спірним періодам у повному обсязі суду не надано, внаслідок чого суд приходить до висновку щодо наявності підтвердженого перевірками бюджетного відшкодування у позивача. Як вбачається з листа Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 5 листопада 2010 року за період з травня 2009 року по лютий 2010 року відповідно до інформації ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість ВАТ «Донбаскабель» по деклараціям становить 5992,02 тис. грн., з них підтверджено перевірками на загальну суму 5144,76 тис. грн. З довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 15 листопада 2010 року вбачається наявність бюджетної заборгованості перед позивачем у розмірі 8378302 грн.53 коп., сальдо на 1 січня 2010 року складає 4991149 грн. 53 коп. Із зазначених даних суд приходить до висновку щодо наявності у позивача сум податку на додану вартість, які задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, та підтверджені за результатами перевірок.

12 травня 2010 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість», якою було постановлено здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років для відшкодування сум податку на додану вартість, що в установленому законодавством порядку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Згідно з пунктом 2 Порядку випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, затвердженого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України, дія цього Порядку поширюється на платників податку на додану вартість, яким відшкодування сум податку на додану вартість, що задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок, не здійснено на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - платники податку), включених до реєстрів інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - реєстри), складених за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року № 368 державну податкову адміністрацію було зобовязано забезпечити подання Міністерству фінансів України до 1 червня 2010 року - матеріали інвентаризації відшкодування сум податку на додану вартість, що задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», для визначення прогнозного обсягу випуску облігацій внутрішньої державної позики; а також складених на підставі заяв платників податку реєстрів інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», для затвердження їх протягом червня 2010 року.

Судом встановлено, що позивач звернувся 18 червня 2010 року до відповідача із заявою про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики, тобто своєчасно виявив бажання щодо отримання облігацій внутрішньої державної позики відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року № 368. Відповідачем суду не надано доказів розгляду даної заяви, а також отримання відповіді на дану заяву позивачем, в тому числі й на виконання ухвали суду від 8 листопада 2010 року.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо порушення відповідачем права позивача на включення до реєстру інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», яке має бути поновлено в судовому порядку. Суд зазначає, що неправомірне не включення позивача відповідачем до реєстру інвентаризації у червні 2010 року, не позбавляє права платника податку протягом 2010 року на включення до даного реєстру.

Стосовно визначення конкретної суми податку на додану вартість, яка задекларована позивачем до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджена за результатами перевірок та не відшкодована, та яка має бути включена до реєстру, суд зазначає, що її визначення є виключною компетенцією податкового органу і суд не може привласнювати функції суб'єкта владних повноважень щодо визначення розміру сум податку на додану вартість, які задекларовані позивачем до відшкодування до 1 травня 2010 року та підтверджені за результатами перевірок. Крім цього, суд зазначає, що позивачем у позовних вимогах, ні первісно заявлених, ні визначених у заяві про уточнення позовних вимог, сума, яка, на думку позивача, має бути включеною відповідачем до реєстру інвентаризації, не зазначена.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій щодо виключення з картки особового рахунку сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування, у загальному розмірі 6036628 грн., в тому числі за січень 2009 року 1234859 грн., за травень 2009 року в сумі 157611 грн., за липень 2009 року в сумі 3753935 грн., за серпень 2009 року в сумі 141982 грн., за вересень 2009 року в сумі 392501 грн., за листопад 2009 року в сумі 355740 грн., зобов'язання включити до картки особового рахунку суми податку на додану вартість, заявлені до бюджетного відшкодування, у загальному розмірі 6036628 грн., суд зазначає, що відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. З огляду на зазначене, захисту в судовому порядку підлягає тільки порушене право позивача, однак жодного доказу щодо наявності в цій частині порушення прав позивачем не надано, внаслідок чого позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а судовий збір підлягає присудженню позивачу в порядку статті 94 КАС України відповідно до задоволених вимог з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Донбаскабель» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправними дій щодо виключення з картки особового рахунку сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування, у загальному розмірі 6036628 грн., в тому числі за січень 2009 року 1234859 грн., за травень 2009 року в сумі 157611 грн., за липень 2009 року в сумі 3753935 грн., за серпень 2009 року в сумі 141982 грн., за вересень 2009 року в сумі 392501 грн., за листопад 2009 року в сумі 355740 грн., зобов'язання включити до картки особового рахунку суми податку на додану вартість, заявлені до бюджетного відшкодування, у загальному розмірі 6036628 грн., зобов'язання включити до реєстру інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та подати реєстр інвентаризації для затвердження Міністерству фінансів України, задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька включити Відкрите акціонерне товариство «Донбаскабель» до реєстру інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та подати реєстр інвентаризації для затвердження Міністерству фінансів України.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Донбаскабель» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 листопада 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 18 листопада 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.