Рішення № 123975796, 17.12.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/741/24 Справа №447/2548/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

17.12.2024 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючої-судді Друзюк М.М.

секретар судового засідання Іськів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі по тексту АТ «Ідея Банк») подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 127 218,82 грн.

В обгрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 06.03.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №А03.00204.006469236. Згідно з кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 104 422 грн, зі сплатою 10% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіків щомісячих платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором, останній платіж відповідач здійснив 06.08.2021. Заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 10.07.2024 становить: прострочений борг 80 187,01 грн, прострочені проценти 14 973,85 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту 32 057,96 грн, загальна заборгованість 127 218,82 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 11.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

На адресу суду 15.10.2024 надійшло клопотання представника позивача Ратича Т.М. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.10.2024 відкладено розгляд справи.

На адресу суду 24.10.2024 надійшов відзив на позовну заяву представника позивача Ратича Т.М., у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказав, що відповідач з 04.01.2023 є військовослужбовцем, а відтак звільнений від сплати процентів за користування кредитом відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обв`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 та ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до п.1.5 договору з відповідача стягується плата за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості, яка згідно з ЦК України є нікчемним правочином.

На адресу суду 28.10.2024 надійшло клопотання від представника позивача Ратича Т.М. про залишення позовної заяви без руху, оскільки в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок заборгованості.

Ухвалою суду від 28.10.2024 позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На адресу суду 07.11.2024 від представника позивача Гук М.І. надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07.11.2024 справу призначено до розгляду.

На адресу суду 18.11.2024 від представника позивача Гук М.І. надійшла відповідь на відзив, в якій просить позов задоволити та зазначила, що користування пільгами є правом людини, а відповідач не повідомив банку про його особливий статус та не надав документу, який підтверджує право відповідача на користування даною пільгою. Крім того, відповідна пільга надається військовослужбовцям лише на період їхньої безпосередньої участі в зазначених заходах в особливий період. Щодо плати за обслуговування кредиту вказала, що така є правомірною, оскільки відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Також надала детальний розрахунок заборгованості по кредитному договору із перерахунком заборгованості з моменту його укладення, із зарахуванням сплаченої відповідачем плати за обслуговування кредитної заборгованості, що становить 48 670, 19 грн. станом на 10.07.2024.

На адресу суду 17.12.2024 надійшла заява від представника відповідача - адвоката Ратича Т.М., у якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, заперечує щодо задоволення позову.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 06.03.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №А03.00204.006469236. Згідно з кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 104 422 грн, зі сплатою 10% річних, строк кредиту 36 місяців з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіків щомісячих платежів.

Пунктом 1.5. Договору встановлено, що під час користування кредитом банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості чи з банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п 5 Додатку №1 як «Інші послуги Банку». Комісійна винагорода та переказ кошті та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи с невід`ємною частиною Договору, та розмішені на веб сайті Банку www.Ideabank.ua

Згідно з пунктом 1.6. Договору датою повернення Кредиту є 06.03.2023. (а.с.15).

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту становить 203 733 грн. (а.с.16).

Згідно з меморіальними ордерами №3024268, №3024273 та №3024270 від 06.03.2020, ОСОБА_1 отримав від АТ «Ідея Банк» кредит згідно з кредитним договором №А03.00204.006469236 у сумі 104 422 грн (а.с.17).

Згідно з випискою з рахунку ОСОБА_1 за кредитом №А03.00204.006469236 від 06.03.2020, встановлено рух коштів за період з 01.01.2000 по 10.07.2024(18-20).

Відповідно до довідки-розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №А03.00204.006469236 від 06.03.2020 станом на 10.07.2024 становить 127 218,82 грн., з яких: прострочений борг 80 187,01 грн, прострочені проценти 14 973,85 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту 32 057,96 грн, (а.с.21).

Позивач листом від 07.05.2024 звертався до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту сумі 127 218,82 грн (а.с.22).

Згідно з детальним розрахунком по кредиту №А03.00204.006469236,наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №А03.00204.006469236 від 06.03.2020 станом на 10.07.2024 складає 48 670,19 грн., з яких прострочений борг 44 919,79 грн, прострочені проценти 3 750,40 грн., нараховані за період з березня 2020 року по березень 2023 року.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 06.03.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №А03.00204.006469236. Згідно з кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 104 422 грн, зі сплатою 10% річних, строк кредиту 36 місяців з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіків щомісячих платежів.

Надаючи оцінку аргументам позивача суд зауважує, що відповідач, підписавши кредитний договір та, в подальшому, вчиняючи дії, а саме: користуючись кредитними коштами і здійснюючи погашення заборгованості, що підтверджується матеріалами справи (зокрема випискою по рахунку), фактично висловив свою згоду з формою договору та його умовами.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у детальному розрахунку від 11.11.2024, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування. При цьому, суд зазначає, що відповідачем контррозрахунку щодо суми заборгованості не надано.

Щодо посилань представника відповідача про відсутність підстав для нарахування процентів за користування кредитом у зв`язку з проходженням відповідачем військової служби, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до копії довідки №1843/13416 від 13.09.2024, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 з 14.01.2023 по теперішній час.

Положеннями ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на час нарахування відсотків) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Водночас Національний банк України в своєму листі від 5 листопада 2014 року № 18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО» надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, у якому в відповідних розділах здійснюють службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів це витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Таким чином, відповідач мав надати до банку документ, що підтверджує його призов під час мобілізації та проходження військової служби, а саме військовий квиток зі службовими відмітками.

Водночас, відзив на позов не містить доказів того, що відповідач як військовослужбовець, який має право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом, в період дії договорів звертався до первісних кредиторів та надавав останнім будь-які заяви/листи з надання підтверджуючих документів, що підтверджували його призов під час мобілізації та проходження військової служби.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 670,19 грн.

Керуючись статтями 10,19, 81, 89, 259,263-265,268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у сумі 48 670 (сорок вісім тисяч шістсот сімдесят) грн.. 19 (дев`ятнадцять) коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 1 158(одна тисяча сто п`ятдесят вісім) грн. 42 (сорок дві) коп.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач Акціонерного товариства Комерційний банк «Ідея Банк», місцезнаходження: вул.Валова, 11, м.Львів, 79008, ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 23.12.2024.

Суддя Друзюк М. М.