Рішення № 123920667, 25.10.2024, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1594/23

Провадження № 2/486/196/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Південноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «ІНСТАФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів.

В обґрунтування позову зазначає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №51213 від 29.12.2021 року, про стягнення з неї на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості в розмірі 59050,00 гривень. У червні 2023 року у її застосунку «ДІЯ» з`явилася інформація про відкрите провадження у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С.В. З Автоматизованої системи виконавчих проваджень позивач дізналася, що приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. прийнято ряд постанов: постанова від 09.02.2022 року ВП №68573763 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №51213 від 29.12.2021 року, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» заборгованості в розмірі 59050,00 грн.; постанова від 09.02.2022 року ВП №68573763 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 5905,00 грн.; постанова від 09.02.2022 року ВП №68573763 про стягнення з боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат на загальну суму 500,00 грн.; постанова від 11.02.2022 року ВП №68573763 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 всього на загальну суму 65455,00 грн. Отже, нотаріусом вчинено виконавчий напис та відповідачем ТОВ «ІНСТАФІНАНС» звернено його до стягнення, з чим вона категорично не згодна. Після ознайомлення із змістом матеріалів виконавчого провадження та виконавчим написом, вважає дії приватного нотаріуса незаконними, а тому звернулася до суду за захистом порушених прав. Крім того, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п.1 Переліку. Додає, що вона зверталася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. із заявою, у якій просила направити на її адресу копії документів, що були підставою для вчинення виконавчого напису №51213 від 29.12.2021 року. Однак, 03.10.2023 року вона отримала на пошті лист з відміткою «повернуто» від приватного нотаріуса Бригіди В.О. На підставі вищевикладеного, просить суд виконавчий напис за №51213 від 29.12.2021 року щодо стягнення з неї на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а також вирішити питання судових витрат.

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивач надала суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення. Відповідач та третя особа причину неявки суду не повідомили, про місце та час розгляду справи сповіщались шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену в позовній заяві, та через оголошення, розміщене на офіційному сайті судової влади України, в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України. Заяв чи клопотань до суду не надавали.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 280 ЦПК України та думку позивача, яка не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 16.10.2023 року у справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 25).

Згідно з ч.1ст. 174 ЦП К України,при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом до суду відзиву на позовну заяву не подав, а треті особи пояснень до суду не надавали.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

25.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис №51213, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості в розмірі 59050,00 гривень (а.с. 16).

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. 09.02.2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68573763 та перебуває на виконанні в останнього, також 09.02.2022 року винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди та постанову від 09.02.2022 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат, а 11.02.2022 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 17-19).

25.09.2023 року ОСОБА_1 зверталася з заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. щодо надання її копій документів, які були підставою для вчинення виконавчого напису №51213 від 29.12.2021 року, а 03.10.2023 року позивач отримала на пошті лист з відміткою «повернуто» від приватного нотаріуса Бригіди В.О. (а.с. 20, 21-22).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Окрім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, стаття 50 Закону передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Окрім того, матеріали справи не містять відомостей про відсутність надання заяви відповідача про вчинення виконавчого напису, необхідного оригіналу нотаріально посвідченої угоди, а нотаріус вчиняючи виконавчий напис не переконався належним чином у безспірності розміру сум, які підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п.1 Переліку.

Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалось.

Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «ІНСТАФІНАНС», мало б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.

Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін..

Таким чином, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

У зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем судовий збір за подання до суду позову у розмірі 1073,60 грн. (а.с. 13), відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 257 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №51213, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем 29.12.2021 року, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827) заборгованості в сумі 59050 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827, адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, нежилі приміщення (в літ. А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 529а, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Савін