Ухвала суду № 123914553, 19.12.2024, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

19 грудня 2024 р. Справа № 902/802/24

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/802/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою від 14.10.2024 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Рябчуна Р.М.

17.12.2024 року до суду від арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. надійшло клопотання б/н від 16.12.2024 року про долучення доказів, до якого додано клопотання № 543 від 12.12.2024 року про виплату основної грошової винагороди керуючому реструктуризацією у справі № 902/802/24.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Зважаючи на викладене, судом встановлений порядок розгляду зазначеного вище клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.

Суд, розглянувши клопотання про перерахування основної грошової винагороди, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне та дійшов такого висновку.

Так, вказане клопотання мотивовано тим, що станом на 12.12.2024 року арбітражний керуючий має право на отримання основної грошової винагороди за період виконання повноважень керуючого реструктуризацією з 14.10.2024 по 12.12.2024 (60 днів) в розмірі 30 280,00 грн., згідно розрахунку: 3 028,00 х 5 : 30 х 60 = 30 280,00 грн.

Боржником було внесено 40 000,00 грн. авансування на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області, у зв`язку з чим, арбітражний керуючий просить господарський суд здійснити виплату на користь арбітражного керуючого з депозитного рахунку господарського суду.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 12,30 КУзПБ, арбітражний керуючий Рябчуна Р.М. просить суд: затвердити основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 14.10.2024 року по 12.12.2024 року в розмірі 30 280,00 грн; здійснити зарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 в розмірі 30 280,00 грн. з депозитного рахунку Господарського суду Вінницької області за рахунок внесеного боржником авансування, за реквізитами, в казаними у клопотанні.

Наведені у клопотанні обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня становить 3 028,00 грн.

Відтак, встановлений ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією з 01.01.2024 року становить 15 140,00 грн. (3 028,00 х 5 = 15 140) за кожен місяць виконання повноважень керуючого реструктуризацією.

Отже, за період з 14.10.2024 року по 12.12.2024 року розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією становить - 30 280,00 грн.

Так, як вказано вище, ухвалою суду від 14.10.2024 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Рябчуна Р.М.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2024 року між арбітражним керуючим Рябчуном Р.М. та ОСОБА_1 укладено договір про виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність, за умовами якого, Сторони домовилися що боржник, ОСОБА_1 , сплачує основну грошову винагороду за 3 місяці виконання повноважень арбітражного керуючого в розмірі 45 420,00 грн. у 6-місячний строк від дати укладення договору.

При цьому, до згаданого вище клопотання додано копії квитанцій:

№ 278471444 від 14.06.2024 року про сплату боржником авансування винагороди арбітражного керуючого на депозитний рахунок суду, в розмірі 7 570,00 грн.

№ 282793606 від 11.07.2024 року про сплату боржником авансування винагороди арбітражного керуючого на депозитний рахунок суду, в розмірі 7 570,00 грн.

№ 286102676 від 01.08.2024 року про сплату боржником авансування винагороди арбітражного керуючого на депозитний рахунок суду, в розмірі 7 570,00 грн.

№ 288453737 від 16.08.2024 року про сплату боржником авансування винагороди арбітражного керуючого на депозитний рахунок суду, в розмірі 17 290,00 грн.

Всього, згідно наданих квитанцій боржником авансовано - 40 000,00 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що станом на момент звернення арбітражним керуючим до суду з вищевказаним клопотанням, право вимоги на оплату основної грошової винагороди в сумі 30 280,00 грн. виникло в арбітражного керуючого згідно норм законодавства та матеріалів даної справи.

Відтак, клопотання арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. № 543 від 12.12.2024 року про виплату основної грошової винагороди керуючому реструктуризацією у справі №902/802/24, підлягає задоволенню.

Водночас, суд зауважує, що в силу положень ст. 30 КУзПБ судом затверджується звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, а не розмір основної грошової винагороди за виконання повноважень, про що клопоче арбітражний керуючий Рябчун Р.М. у згаданому вище клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 12, 30 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 236, 326 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. № 543 від 12.12.2024 року про виплату основної грошової винагороди керуючому реструктуризацією у справі №902/802/24.

2. Сплатити арбітражному керуючому Рябчуну Роману Миколайовичу (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1972 від 16.10.2020 р.; адреса офісу: вул. Юр`ївська, 14/7, оф. 2, м. Харків, 61001; отримувач: Рябчун Роман Миколайович, ІВАN НОМЕР_2 , ІПН/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , Акціонерне товариство Універсал Банк, МФО: 322001, ОКПО Банку: 21133352) 30 280,00 грн. - основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі 902/802/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , з депозитного рахунку Господарського суду Вінницької області, за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області згідно копій квитанцій: №278471444 від 14.06.2024 року на суму 7 570,00 грн., № 282793606 від 11.07.2024 року на суму 7 570,00 грн., № 286102676 від 01.08.2024 року на суму 7 570,00 грн., № 288453737 від 16.08.2024 року на суму 17 290,00 грн.

3. Ухвалу засвідчену гербовою печаткою суду передати до Відділу планування та господарського забезпечення Господарського суду Вінницької області для виконання.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представникам боржника - Гарманчук О.Р. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Рябчуну Р.О - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала підписана суддею та набирає законної - 19.12.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Згідно ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження", ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - Відділу планування та господарського забезпечення Господарського суду Вінницької області