Ухвала суду № 12391279, 16.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р.Справа № 2-а-2328/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

представника позивача Жуковського М.В.

представника відповідача Смик В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010р. по справі№2-а-2328/10/1670

за позовом Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство «Полтавський лікеро-горілчаний завод» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі по тексу відповідач) в якому просив суд:

-визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 19.02.2010 р. № 0000121504/0 та від 19.02.2010 р.№ 0000131504/0;

-зобов»язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу у розмірі 219,7 тис.грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов»язання вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу у розмірі 219,7 тис. грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.02.2010 р. № 0000121504/0 та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.02.2010 року № 0000131504/0

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 6 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4, 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 159 КАС України.

Відповідач зазначив, що позивачем несвоєчасно було сплачено узгоджене податкове зобов»язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 р. в розмірі 474950,67 грн. із затримкою до 30 днів, в розмірі 65125,79 грн. із затримкою на 73 календарні дні, в зв»язку з чим, у разі не сплати платником податку узгодженої суми податкового зобов»язання, платник податків відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зобов»язаний сплатити штраф, таким чином на думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» 18.10.2002 р. зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 32174761).

01.02.2010 р. відповідачем проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за вересень 2009 року, за результатами якої складено акт №835/15-522 (32174761) від 08.02.2010 р.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 року в розмірі 474 950,67 грн. із затримкою до 30 днів та в розмірі 65 125,79 грн. із затримкою на 73 дні, чим порушено підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-111.

На підставі акту перевірки від 08.02.2010 р. ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 19.02.2010 р. №0000121504/0 про визначення штрафу за затримку на 21 день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 47 495,07 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.02.2010 р. №0000131504/0 про визначення штрафу за затримку на 73 дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 13 025,16 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині незаконності податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 19.02.2010 р. № 0000121504/0, № 0000131504/0 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчасно було сплачено узгоджену суму податкового зобов»язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 р., в зв»язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині незаконності податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 19.02.2010 р. №0000121504/0, №0000131504/0, та їх скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди зобовязані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суд зобовязаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Судом першої інстанції виконано обовязок та перевірено рішення суб"єкту владних повноважень на його відповідність ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно із пунктом 20 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Пунктом 10 та 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 року № 498, встановлено, що податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції податковий вексель №1412451 на суму 236 500 грн. від 09.06.2009 р. (із зазначенням кінцевого строку сплати 06.09.2009 р.) погашено позивачем шляхом сплати коштів у сумі 70 099,35 грн. платіжним дорученням №1476 від 31.08.2009 р., у сумі 26 000 грн. платіжним дорученням №1491 від 01.09.2009 р., у сумі 40 000 грн. платіжним дорученням №1507 від 03.09.2009 р., у сумі 21 000 грн. платіжним дорученням №1518 від 04.09.2009 р., у сумі 39 000 грн. платіжним дорученням №1524 від 07.09.2009 р., долучених позивачем до матеріалів справи.

Податковий вексель №1412452 на суму 236 500 грн. від 15.06.2009 р. (із зазначенням кінцевого строку сплати 12.09.2009 р.) було погашено позивачем шляхом сплати коштів у сумі 236 085,05 грн. платіжним дорученням №1557 від 14.09.2009 р., долученого до матеріалів справи.

Податковий вексель №1412453 на суму 236 500 грн. від 18.06.2009 р. (із зазначенням кінцевого строку сплати 15.09.2009 р.) було погашено позивачем шляхом сплати коштів у сумі 236 085.05 грн. платіжним дорученням №1561 від 15.09.2009 р., долученого до матеріалів справи.

Податковий вексель №1412454 на суму 430 000 грн. від 25.06.2009 р. (із зазначенням кінцевого строку сплати 22.09.2009 р.) погашено позивачем шляхом сплати коштів у сумі 218 243,20 грн. платіжним дорученням №1589 від 22.09.2009 р., у сумі 140 000 грн. платіжним дорученням №1643 від 29.09.2009 р., у сумі 21 000 грн. платіжним дорученням №1590 від 23.09.2009 р., у сумі 5 000 грн. платіжним дорученням №1605 від 24.09.2009 р., у сумі 15 000 грн. платіжним дорученням №1627 від 25.09.2009 р., у сумі 30 000 грн. платіжним дорученням №1633 від 28.09.2009 р., долучених позивачем до матеріалів справи.

Про погашення зазначених вище податкових векселів свідчить відмітка про погашення зроблена на самих векселях.

Відповідно до пункту 4.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001 року № 111, платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (далі - Розрахунок). Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (далі - Положення). Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 2 цього Положення. Прийняття Розрахунку без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу державної податкової служби. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа порушує норми цього пункту, платники зобов'язані до закінчення граничного терміну подання Розрахунку надіслати такий Розрахунок поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якого долучається заява на ім'я керівника, складена в довільній формі, із зазначенням прізвища особи, яка відмовилася прийняти Розрахунок, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому Розрахунок вважається поданим у момент його вручення пошті, а граничний десятиденний термін, установлений для поштових відправлень, не застосовується. Незалежно від наявності відмови в прийнятті Розрахунку платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно із пунктом 4.12 цього Положення податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим від дня подання Розрахунку акцизного збору до органу державної податкової служби за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції 12.10.2009 р. позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві розрахунок акцизного збору за вересень 2009 року, а 11.01.2010 р. - уточнюючий розрахунок акцизного збору за вересень 2009 року, у якому платник самостійно визначив податкове зобов'язання за податковими векселями № 1412451, № 1412452, № 1412453 та № 1412454 у сумі 1 137 498 грн., з яких згідно графи 15 розрахунку підлягає сплаті до бюджету 1 097 512 грн. та згідно графи 11 розрахунку фактичні втрати визначено на рівні 39 986 грн.

Узгоджене податкове зобов'язання станом на 11.01.2010 р. було сплачено позивачем у вересні 2009 року.

У платіжних дорученнях: №1476 від 31.08.2009 р., №1491 від 01.09.2009 р., №1507 від 03.09.2009 р., №1518 від 04.09.2009 р. та №1524 від 07.09.2009 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412451 від 09.06.09».

У платіжному дорученні №1557 від 14.09.2009 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412452 від 15.06.09».

У платіжному дорученні №1561 від 15.09.2009 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412453 від 18.06.09».

У платіжних дорученнях №1589 від 22.09.2009 р., №1643 від 29.09.2009 р., №1590 від 23.09.2009 р., №1605 від 24.09.2009 р., №1627 від 25.09.2009 р. та №1633 від 28.09.2009 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412454 від 25.06.09».

Відповідно до облікової картки позивача, відповідачем було зараховано кошти по платіжним дорученням №1476, №1491, №1507, №1518, №1524, №1557, №1561, №1589. №1643, №1590, №1605, №1627, №1633, як переплату по невизначеному документу, та у подальшому за рахунок цих коштів погашено податкові зобов'язання минулих періодів, які обліковуватися в картці особового рахунку платника на дату нарахування розрахунків акцизного збору.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. при цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Таким чином, зарахування ДПІ у м. Полтаві сплачених платником податку сум по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 року із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412451 від 09.06.09», «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412452 від 15.06.09», «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412453 від 18.06.09» та «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412454 від 25.06.09», як переплату по невизначеному документу, та подальше за рахунок цих коштів погашення податкових зобов'язань минулих періодів, є неправомірним у зв'язку з чим висновок, зроблений у акті перевірки від 08.02.2010 р. щодо несвоєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 року у розмірі 474 950,67 грн. із затримкою до 30 днів та в розмірі 65 125,79 грн. із затримкою на 73 дні, не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладене, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та у спосіб, що не передбачений чинним законодавством України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов"язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 року, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до платіжних доручень, на які посилається відповідач в обгрунтування доводів апеляційної скарги, був сплачений акцизний збір по податковим векселями, строк сплати по яких настав у грудні 2009 року та січні 2010 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010р. по справі№2-а-2328/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список >Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.11.2010 р.