Ухвала суду № 12391256, 09.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р.Справа № 2-а-46977/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

представника відповідача Смик В.О.

представника позивача Квач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2010р. по справі№2-а-46977/09/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський домобудівельний комбінат" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі по тексту відповідач) в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

-визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 30.01.2009 року № 0000242301/0 в частині стягнення з ВАТ "Полтавський ДБК" сум податкового зобов"язання за основним платежем 60546 грн., за штрафними санкціями в розмірі 30273 грн., усього на суму 90819 грн.;

-визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 15.04.2009 року № 0000242301/1 в частині стягнення з ВАТ "Полтавський ДБК" сум податкового зобов"язання за основним платежем 60546 грн., за штрафними санкціями в розмірі 30273 грн., усього на суму 90819 грн.;

-визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 23.06.2009 року № 0000242301/2 в частині стягнення з ВАТ "Полтавський ДБК" сум податкового зобов"язання за основним платежем 60546 грн., за штрафними санкціями в розмірі 30273 грн., усього на суму 90819 грн.;

-визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 09.09.2009 року № 0000242301/3 в частині стягнення з ВАТ "Полтавський ДБК" сум податкового зобов"язання за основним платежем 60546 грн., за штрафними санкціями в розмірі 30273 грн., усього на суму 90819 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000242301/0 від 30.01.2009 року, № 0000242301/1 від 15.04.2009 року, № 0000242301/2 від 23.06.2009 року, № 0000242301/3 від 09.09.2009 року в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 90 819 грн., в тому числі основний платіж-60546 грн. та штрафні санкції-30273 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 86, 159, 7,9 КАС України, ст. 129 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що у подорожніх листах відсутні будь-які записи, що б свідчили про поставку продукції від ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво". Пісок, необхідний для виробничих процесів на підприємстві позивача надходив від ТОВ "Яциново-Слобідський кар"єр". Доставка проводилася автомобілями Філії ДП "Укрінтеравтосервіс".

Отже, на думку відповідача, поставка піску для ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" фактично ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" не здійснювалася, в зв"язку з чим, ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" не є власником товарно-матеріальних цінностей, що надходили на підприємство позивача, а отже договір поставки товару від 01.03.2007 року має ознаки нікчемності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28.11.2008 року по 14.01.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві) проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства “Полтавський домобудівельний комбінат”(далі - ВАТ “Полтавський ДБК”) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року. За наслідками перевірки складено акт № 84/23/01270581 від 21.01.2009 року та прийнято податкове повідомлення - рішення №0000242301/0 від 30.01.2009 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 98 155,5 грн., в тому числі основний платіж - 65 437 грн. та штрафні санкції - 32 718,5 грн. За наслідками адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення - рішення №0000242301/1 від 15.04.2009 року, №0000242301/2 від 23.06.2009 року, № 0000242301/3 від 09.09.2009 року на ту ж суму податкового зобов'язання.

Перевіркою виявлено порушення п.п. 7.4.4., 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№ 168/97 від 03.04.1997 року, а саме в 2007 року - І півріччі 2008 року ВАТ “Полтавський ДБК”завищено податковий кредит з ПДВ внаслідок включення податкових накладних, виписаних ТОВ “Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво”за операціями по придбанню піску.

Також судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки було встановлено, що у подорожніх листах та товарно - транспортних накладних зазначено: вантажовідправник - ТОВ “Яциново - Слобідський кар'єр піску”, вантажоотримувач -ЗАТ “Полтавський домобудівельний комбінат”, пункт завантаження - ТОВ “Яциново -Слобідський кар'єр піску”, пункт розвантаження - ВАТ “Полтавський домобудівельний комбінат”, в зв"язку з чим відповідач прийшов до висновку, що фактично ТОВ “Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво”не здійснювало поставку піску ВАТ “Полтавський ДБК”, в зв"язку з чим, на думку відповідача, угода між цими підприємствами була “фіктивною”(нікчемною).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів фіктивності договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво", в зв"язку з чим прийшов до висновку про визнання неправомірним та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту за 2007 рік та перше півріччя 2008 року сум податку на додану вартість, в зв"язку з тим, що на думку відповідача, суми ПДВ, сплачені платником податку, на підставі нікчемного договору поставки, укладеного ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а кошти в оплату товару позивачем перераховувались з метою заниження об"єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Висновки відповідача про нікчемність договору поставки від 01.03.2007 року укладеного між позивачем та ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" грунтувалися на відсутності факту транспортування товару ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" позивачу відповідно до спірного договору поставки.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладення договору поставки з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" був укладений договір поставки від 01.03.2007 року.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки від 01.03.2007 року виконавець ( ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво") зобов"язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити замовнику (ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат") замовлений товар (пісок, відповідно до прайс-листа виконавця), а замовник зобов"язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що кількість товару, що підлягає поставці, визначається у заявках замовника, рахнках-фактурах виконавця та накладних ( товаро-транспортних, фактичних або видаткових).

З видаткових накладних, виписаних ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" вбачається найменування, кількість, ціна товару.

Відповідно до п. 5. 2 даного договору поставки товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується замовником, на підставі товарно-транспортних накладних.

Товар за вказаним договором поставки був отриманий в пункті призначення, вказаним ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" та перевезений позивачу автомобілями автоперевізника УДП "Укрінтеравтосервіс" відповідно до укладеного між позивачем та УДП "Укрінтеравтосервіс" договору на вантажоперевезення від 29.10.2007 року, (а.с.60).

Факт перевезення позивачем товару підтверджується товарно-транспортними накладними, в яких зазначено вантажовідправника "Яциново-Слобідський кар"єр" та ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво", вантажоодержувачем зазначено позивача, пунктом завантаження зазначено кар"єр.

Також перевезення товару позивачу підтверджується актами про виконання робіт, реєстрами автопослуг, рахунками та банківськими виписками, що підтверджують оплату послуг по перевезенню.

Допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_3, який був директором ТОВ “Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво”під час здійснення спірних господарський операцій, пояснив, що протягом 2007 - 2008 року дійсно ТОВ “Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво”закуповувало пісок у ТОВ “Яциново - Слобідський кар'єр піску”та продавало його ВАТ “Полтавський ДБК”, який в свою чергу отримував пісок на кар'єрі по талонам, які видавалися продавцем.

Отже, ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" був посередником з продажу піску, закуповував пісок у "Яциново-Слобідський кар"єр" та перепродував позивачу, що не заборонено діючим законодавством.

Доводи відповідача про те, що ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" не є власником товару, який був поставлений позивачу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі доводи не підтверджені документально, а грунтуються лише на висновках, наведених в акті перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб"єкт владних повноважень, не надав суду жодного доказу про відсутність договірних відносин з придбання піску між ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" та ТОВ "Яциново-Слобідський кар"єр".

Факт виконання спірного договору поставки від 01.03.2007 року підтверджується податковими накладними, виданими ТОВ “Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво”, наявність яких відповідачем не оспорюється, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, на яких міститься печатка ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво", а також актами про надання послуг, реєстрами автопослуг, рахунками та банківськими виписками, що підтверджують оплату послуг по перевезенню піску на підприємство позивача.

Крім того, відповідачем в ході перевірки встановлено та підтверджено, що пісок дійсно надходив позивачу, що зазначено в акті перевірки (а.а. 15 т.1).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що протягом 2007 року та першого півріччя 2008 року операції з придбання піску за договором поставки від 01.03.2007 року, укладеного між ВАТ "Полтавський ДБК" та ТОВ “Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво” мали реальний характер, що підтверджується документально.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача в апеляційній скарзі про нікчемність оспорюваного договору поставки в зв"язку з зазначенням в товарно-транспортних накладних вантажовідправником "Яциново-Слобідський кар"єр", оскільки на товарно-транспортних накладних міститься штамп ТОВ "ПК "Технологічна комплектація та будівництво" та господарські операції між ТОВ “Промислова компанія “Технологічна комплектація та будівництво”та ВАТ “Полтавський ДБК” підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на нікчемність спірного договору поставки з тих підстав, що відносно посадових осіб ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" 31.03.2009 року слідчим прокуратури м. Полтави було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 29.07.2009 року скасовано постанову прокурора м. Полтави від 31.03.2009 року про порушення кримінальної справи по факту зловживання службовими особами ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яка ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18.08.2009 року залишена без змін.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про доведеність укладення позивачем нікчемного правочину вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 20.08.2010 року, оскільки вказаним вироком встановлені та досліджені правовідносини ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" з певною групою контрагентів до яких ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" не відноситься, обставини, які були досліджені судом у кримінальній справі даної справи не стосуються.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договорів укладених позивачем з ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" слугував акт перевірки від 21.01.2009 року № 84/23/01270581, в якому викладені твердження відповідача про те, що договір поставки від 01.03.2007 року з контрагентом ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів.

Спірний договір поставки, укладений між позивачем та ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво", не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб"єкт владних повноважень на якого покладено обов"язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обгрунтованість висновків акту перевірки, то колегія суддів приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання робіт за спірним договором поставки, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту за 2007 рік та перше півріччя 2008 року сум податку на додану вартість сплачених за операціями, проведеними на підставі договору поставки, укладеного ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво", виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи приписи зазначеної норми, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи податкові накладні ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" були видані в період 2007 року та 1-е півріччя 2008 року.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи,ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" знято з реєстру платників ПДВ згідно акту № 123 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість-17.07.2009 року.

Отже, на момент видачі податкових накладних ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" мало статус платника податку на додану вартість.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за 2007 та перше півріччя 2008 рокуу на підставі податкових накладних, виданих ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво", що відповідачем не оспорюється.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за 2007 рік та перше півріччя 2008 року на підставі виданих ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої позивачем ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" та зазначений в податкових накладних, виданих контрагентом.

Отже, фактичні обставини справи об"єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту за 2007 рік та перше півріччя 2008 року суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 90 819 грн., в тому числі основний платіж-60 546 грн. та штрафні санкції-30 273 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту за 2007 рік та перше півріччя 2008 року сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладених з ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" договору поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000242301/0 від 30.01.2009 року, № 0000242301/1 від 15.04.2009 року, № 0000242301/2 від 23.06.2009 року, № 0000242301/3 від 09.09.2009 року.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч. 1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2010р. по справі№2-а-46977/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список >Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 15.11.2010 р.