Ухвала суду № 12390348, 03.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 р.Справа № 22-а-6286/08 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Закурін М.К. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріКапустинській А.М. за участю представника ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів” Брагіної К.І. (довіреність) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на Постанову Господарського суду Херсонської області від 22 липня 2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 11.06.2008 року № 0002832301/0, -

встановиЛА:

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Херсонський комбінат хлібопродуктів», звернувся до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 11.06.2008 року № 0002832301/0.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 22 липня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 11.06.2008 р. № 0002832301/0. Стягнуто з державного бюджету на корить позивача 3,40 грн. компенсації по сплаті державного мита.

ДПІ у м. Херсоні не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Господарського суду Херсонської області від 22 липня 2008 року по справі № 13/395-АП-08 та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом дана неправильна оцінка обставинам справи та постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції, відкрите акціонерне товариство „Херсонський комбінат хлібопродуктів", будучи суб'єктом господарювання, зареєстрованим у встановленому законом порядку відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію від 15.05.1998 року та довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2215 від 13.12.2006 року, є платником податку на додану вартість та зареєстроване в ДПІ у м. Херсоні.

За результатами господарської діяльності у березні 2008 року позивач задекларував суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість за названий податковий період.

В подальшому з метою оцінки правильності відображення суми ПДВ, вказаної позивачем до відшкодування в декларації, податковим органом проведена відповідна перевірка, за результатами якої складено акт № 1813/23-2/00952367 від 5 червня 2008 року, згідно до якого при перевірці встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 126819 грн.

Зокрема, перевіркою виявлено, що позивач мав господарські операції з контрагентом (ТОВ «Універсал Трейдінг»), який за юридичною адресою не знаходиться та до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва декларації з ПДВ за лютий, березень 2008 року не подавав.

Так, одним із постачальників товару (пшениці) у лютому 2008 року по І ланцюгу є ТОВ «Універсал Трейдінг»на загальну суму ПДВ - 126818,95 грн. Відвантаження проводилося згідно рахунків та податкових накладних. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі на суму ПДВ - 122277,33 грн. Відповідачем до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва направлено запит № 4062/7/23-704 від 26.05.2008 р. з метою підтвердження взаєморозрахунків позивача з цим підприємством, на який отримано відповідь - інформаційну довідку № 5220/7/23-406 згідно до якої ТОВ „Універсал Трейдінг" за юридичною адресою не знаходиться, а безпосередньо податкові декларації з ПДВ за лютий та березень 2008 року до податкового органу не подавало. Таким чином, підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даній операції неможливо.

За результатами вказаної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002832301/0 від 11 червня 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 126819 грн.

З огляду на наявні в матеріалах справи письмові докази та встановлені судом першої інстанції обставини, останній прийняв рішення про задоволення позову та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.06.2008 р. № 0002832301/0.

Колегія судів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

У лютому 2008 р. на підставі договорів купівлі-продажу № 109 від 01.02.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 04.02.2008 р., № 92/1 від 18.01.2008 р. та додаткової угоди № 1 від 31.01.2008 р., № 179 від 18.02.2008 р., № 269 від 13.02.2008 р. ТОВ «Універсал Трейдінг» поставило Позивачу зерно пшениці на загальну суму ПДВ 126818,95 грн., що підтверджено видатковими і податковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами приймання.

Факт здійснення господарських операцій також підтверджує сам Відповідач у акті перевірки (аркуш 13 Акту).

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", - платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, а відповідно до пункту 1.8. тієї ж статті бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Крім цього згідно до пункту 1.7. податковим кредитом вважається сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Безпосередньо порядок визначення та обрахування податкового кредиту передбачено пунктом 7.4. статті 7 названого Закону. Так, за підпунктом 7.4.1. статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається з суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачені вичерпні підстави, при наявності яких платнику податку - покупцю товару, заборонено включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, а саме: не підлягають включенню до податкового кредиту витрати, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (Послуг).

У відповідності до підпункту 7.7.1 статті 7 Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, а згідно до підпункту 7.7.3. статті 7 того ж Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума визначена згідно з підпунктом 7.7.1. вказаної статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації, при цьому підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Позивачем доведені, а ДПІ у м. Херсоні під час перевірки підтверджені та в суді першої інстанції не оспорювались факти отримання позивачем від власних контрагентів податкових накладних та оплати вартості товару разом з податком на додану вартість.

Зменшення контролюючим органом позивачу суми відшкодування з ПДВ відбулося у зв'язку з твердженням про те, що постачальник-контрагент не декларував та не сплачував податкові зобов'язання, кореспондуючий яким спірний податковий кредит позивач формував після ланцюга відносин.

Нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження апелянта про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом до уваги не приймаються на підставі наступного.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону №168/97).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України в своїй Постанові № 10/82від 1 червня 2010 року.

Податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відшкодування з бюджету різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, за умови його від'ємного значення, може відбуватися з урахуванням вимог пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону, при наявності встановленого судом факту надмірної сплати податку контрагенту в ціні товару.

Відповідач не встановив несплати ПДВ позивачем, не спростував дані позивача про таку сплату ПДВ у вартості придбаного товару, не спростував наявності об'єкта оподаткування, правильності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Факти проведення позивачем господарських операцій з придбання товару, що надійшов до позивача від постачальника ТОВ «Універсал Трейдінг»та сплати позивачем по цим операціям ПДВ в ціні товару підтверджені належними доказами.

Так, позивачем надані до суду договори купівлі-продажу, акти приймання товарів та товарно-транспортні накладні до кожного акту приймання товарів, платіжні доручення про перерахування грошових коштів із ПДВ.

Фізичні, технічні і технологічні можливості підприємства Позивача дозволяють здійснення операцій з вказаною кількістю зерна у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності.

Так, ПАТ «Херсонський КХП»складається із двох основних підрозділів - елеватора і млина та інших допоміжних підрозділів і служб. Елеватор, ємкістю до 100000 тон одночасного зберігання зерна, введено в дію в 1932 році. Паспортна продуктивність транспортних механізмів елеватора складає 500 тон/час. Млин, продуктивністю переробки зерна - 400 тон на добу, введено в дію в 1949 році. Середньорічна чисельність кваліфікованого персоналу підприємства до 500 чоловік. Основні види діяльності: накопичення і перевалка зернових культур, виробництво пшеничного хлібопекарного борошна та гранулювання висівок.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак будь-яких доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідачем ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції надано не було.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення не відповідає діючому законодавству, оскільки прийняте без врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Господарський суд Херсонської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на Постанову Господарського суду Херсонської області від 22 липня 2008 року по справі № 13/395-АП-08, - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Херсонської області від 22 липня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 11.06.2008 року № 0002832301/0, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 04 листопада 2010 року.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль