Ухвала суду № 12389574, 09.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3736/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:головуючого суддіКучми А.Ю.

суддівБєлової Л.В., Бистрик А.М.

при секретаріКозловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор»відкритого акціонерного товариства «ДАК» Автомобільні дороги України»»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.08.2009 ДП «Вінницький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в м. Вінниця про скасування протиправних податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2009 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ДПІ у м. Вінниці подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Так, згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оспорюванні рішення податкового органу прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено наступне:

За результатами планової виїзної перевірки ДП «Вінницький облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2008, проведеної ДПІ у м. Вінниці складено акт №284/2320/32054743 від 05.02.2009 в якому зафіксовані виявлені порушення, саме:

- п. 1.31 ст. 1, п.п 4.1.2, п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.10 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5, п.п 7.8.3 п. 7.8 ст. 7, п.п 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п.п 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 26919,00 грн.;

- п. 1.4, п.п 3.1.1, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, п.п 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 3266,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Вінниця прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000092320/0 від 20.02.2009, яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 1717277,00 грн., з яких основний платіж 24199,00 грн., штрафні санкції 1693078,00 грн., № 0000102320/0 від 20.02.2009, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 24037,00 грн., з яких основний платіж - 3266,00 грн., штрафні санкції 20771,00 грн.

Позивач, не погодившись з такими рішеннями, подав до ДПІ у м. Вінниця скаргу № 150 від 02.03.2009, за результатами розгляду якої відповідачем прийняте рішення № 8989/10/25-09/9 від 27.04.2009, яким відмовлено в задоволенні скарги та залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення №№0000092320/0, 0000102320/0 від 20.02.2009, а також збільшено на 2720,00 грн. суму податкового зобовязання з податку на прибуток і на 668,00 грн. застосовану штрафну санкцію, визначену у податковому повідомленні-рішенні № 0000092320/0 від 20.02.2009.

ДПІ у м. Вінниці з урахуванням результатів розгляду первинної скарги були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000092320/1 від 28.04.2009, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 1717277,00 грн. (основний платіж 24199,00 грн., штрафні санкції 1693078,00 грн.); № 0000102320/1 від 28.04.2009, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 24037,00 грн. (основний платіж 3266,00 грн., штрафні санкції 20771,00 грн.); № 0000422320/0 від 28.04.2009, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 3388,00 грн. (основний платіж 2720,00 грн., штрафні санкції 668,00 грн.).

При перегляді повторної скарги позивача № 417 від 06.05.2009 ДПА у Вінницькій області прийняла рішення № 12235/10/25-009 від 24.06.2009, яким частково скасувала повідомлення-рішення № 0000092320/0 від 20.02.2009 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 2170,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 1085,00 грн. та в цій же частині рішення про розгляд первинної скарги від 27.04.2009 № 8989/10/25-09/9 (податкове повідомлення-рішення №0000092320/1), в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та рішення про розгляд первинної скарги залишено без змін. Також залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000102320/0 від 20.02.2009 та рішення про розгляд первинної скарги від 27.04.2009 №8989/10/25-09/9 (податкове повідомлення-рішення №0000102320/1 від 28.04.2009).

Згідно акту перевірки та рішень, прийнятих за наслідками розгляду скарг позивача, підставою для визначення позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток стало порушення п.п. 4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не включено до складу валових доходів суми доходів з інших джерел: коштів, наданих Державною службою автомобільних доріг України в сумі 10327000,00 грн., коштів, що надійшли до Держбюджету як інші кошти спеціального Фонду безпосереднього зарахування відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2007 рік в сумі 6575300,00 грн. При використанні отриманих коштів складено Звіт про надходження та використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ, в якому ДП «Вінницький облавтодор»відобразило надходження коштів по коду рядка 030 «отримані на використання окремих доручень», видатки підприємство відобразило по КЕКВ 2410 «Капітальні трансферти підприємствам». Таким чином отримані ДП «Вінницький облавтодор»кошти залучених кредитів в розмірі 10327000,00 грн. та кошти спеціального фонду Держбюджету в розмірі 6575300,00 грн. використані підприємством за кодом економічної класифікації 2410 «Капітальні трансферти», тому, на думку ДПІ, валовий дохід підприємства підлягає збільшенню на суму використаних за цільовим призначенням коштів в період їх використання: за три квартали 2007 року на 1667132,00 грн.; за 2007 рік на 16902300,00 грн. В результаті даного порушення позивачем занижено податок на прибуток за 2007 рік на 24199,00 грн.

У відповідності до витягів з річного розпису призначень Державного бюджету України за 2007 рік повідомлення № 004 від 22.02.2007 про річний розпис асигнувань Державного бюджету ДП «Вінницький ОАД»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»виділено капітальні трансферти в розмірі 930400,00 грн. Відповідно до повідомлень № 173 від 23.11.2007, № 024 від 17.04.2007, № 098 від 10.08.2007 про зміни річного розпису асигнувань Державного бюджету України на 2007 рік, позивачу виділено відповідно 764000,00 грн., 4645600,00 грн., 235300,00 грн. Призначення платежу КПК 3111020 «Розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування». Вказане також підтверджується лімітними довідками про бюджетні асигнування та кредитування на 2007 рік від 16.02.2007 на суму 930400,00 грн., змін до лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2007 рік від 11.04.2007 на суму 4645600,00 грн., від 08.08.2007 на суму 235300,00 грн., від 22.11.2007 на суму 764000,00 грн.

Згідно планів використання бюджетних коштів на 2007 рік, погоджених з розпорядником Державною службою автомобільних доріг України від 16.02.2007, 12.04.2007, 08.08.2007 та 22.11.2007 зазначений код програмної класифікації кредитування державного бюджету 3111020, код економічної класифікації 2410.

Відповідно до лімітних довідок про бюджетні асигнування та кредитування на 2007 рік від 05 та 11 серпня 2007 року, виданих Державною службою автомобільних доріг України, позивачу виділено 6562000,00 грн. та 3765000,00 грн. по коду та назві програмної класифікації державного бюджету КПКВ 3111020 «Розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування». Вказане також підтверджується планом використання бюджетних коштів від 05 та 11 серпня 2007 року.

Як встановлено судом першої інстанції позивачем у 2007 році отримані суми коштів надані Державною службою автомобільного транспорту України в розмірі 10327000, грн., на підставі ст. 126 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та кошти Державного бюджету в розмірі 6575300,00 грн.

Вказані кошти виділені по коду економічної класифікації 2410 «Капітальні трансферти підприємствам»та надійшли на рахунок позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач керувався розясненнями щодо застосування економічної класифікації видатків з бюджету та розясненням щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених наказом ДКУ від 04.11.2004 № 194, згідно з якими капітальні трансферти це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, повязаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років, або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які носять одноразовий і нерегулярний характер як для донора, так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кошти отримані позивачем у вигляді капітальних трансфертів не відповідають ознакам валового доходу платника податку, визначеним п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», і не підлягають оподаткуванню, оскільки їх одержання з бюджету спрямовано на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави, зокрема придбання обладнання та механізмів для ремонту та утримання автомобільних доріг, що є підставою для невключення їх до валового доходу позивача.

Згідно з п. «а»п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органам державної податкової служби надано право на розяснення окремих положень податкового законодавства, які надаються у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень п.п. 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у ЗУ «Про систему оподаткування»та економічного змісту податку, який розглядається.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку такими розясненнями є листи ДПА України № 9121/6/15-1116 від 22.09.2005, № 8978/7/15-1117 від 11.05.2005.

П.п. «д»п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового розяснення або узагальнюючого податкового розяснення.

Отже, позивач не може бути притягнений до відповідальності, оскільки в даному випадку керувався розясненнями податкового органу.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0000092320/0, 0000102320/0 від 20.02.2009, хоча внаслідок прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000092320/1, 0000102320/1 від 28.04.2009 попередні рішення являються відкликаними, що свідчить про невідповідність дій відповідача нормам чинного законодавства (п.п. 6.6 ст. 6 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в порушення п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 відповідачем не складено та ненаправлено позивачу нового податкового повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження.

Крім цього, акт перевірки містить данні, що неузгоджуються між собою, що свідчить про порушення з боку відповідача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Викладені вище обставини справи свідчать про порушення податковим органом і судом першої інстанції даного принципу.

За таких обставин, приймаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Вінниці діяло з порушенням вимог чинного законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Ю. Кучма

суддіЛ.В. Бєлова

А.М. Бистрик

Повний текст виготовлено 15 листопада 2010 року.