Постанова № 12389049, 19.10.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2010 р. Справа № 29/150-10

          Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Скоркіної І.С., дов. б/н від 10.12.09 року

відповідачів - 1) Мєдвєдєвої О.В., дов. №06-1/1517 від 30.06.10 року; 2) не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2546 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 02.08.10 року у справі № 29/150-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" м. Харків

до 1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Буллет", м. Харків,

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Буллет", про визнання недійсним договору без номера від 30.04.2008 року про внесення змін до кредитного договору № 12/08, укладеного позивачем та першим відповідачем 22.02.2008 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2010 року у справі № 29/150-10 (суддя Тихий П.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач не погодився з цим рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого господарського суду № 29/150-10 від 02.08.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу з урахуванням письмових пояснень, наданих позивачем 14.10.2010 року, обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про те, що договір б/н про внесення змін до кредитного договору від 30.04.2008 року було укладено у відповідності до вимог частини 2 статті 203 ЦК України, оскільки директор ТОВ фірма «Пранк»- Іванська Н.П. мала достатній обсяг повноважень, наданих їй статутом позивача, на підписання зазначеного договору.

При цьому, позивач вказує на те, що відповідно до положень частини 1 статті 92, статтей 98, 140, 154, 317, 319 Цивільного кодексу України, пунктів 4.2 та 4.12.2 статуту позивача згода його засновників на укладання будь-яких угод від імені підприємства, засновником якого він є, необхідна, оскільки підписавши спірну угоду, директор порушив права власника, так як розмір зобов'язань товариства перед банком збільшився і в разі невиконання цих зобов'язань як товариству, так і власнику будуть заподіяні збитки, що приведе до порушення його прав, передбачених нормами чинного законодавства.

Окрім цього, позивач зазначає, що у зв'язку зі зміною засновників ТОВ фірма «Пранк» відповідно до положень статуту товариства та норм чинного законодавства між засновником ТОВ фірма «Пранк»та директором товариства було укладено відповідний контракт від 14.07.2006 року. Відповідно до пункту 1.1 вказаного контракту строк його дії було визначено з 14.07.2006 року та до моменту припинення діяльності ТОВ фірма «Пранк».

За умовами пункту 2.2.8 контракту дії керівника пов'язані з укладанням будь-яких договорів (угод, правочинів), додаткових угод та додаткових договорів про внесення змін та доповнень до основного договору товариства, укладених на суму, що перевищує 100 000,00 грн., можуть бути здійснені лише після одержання відповідного рішення засновника на виконання таких дій.

В той же час, відповідно до пункту 2.4.1 контракту керівник має право розпоряджатися коштами товариства лише з урахуванням обмежень, що передбачені цим контрактом.

Однак, всупереч своїм обов'язкам, передбаченим контрактом та статутом товариства, директором без отримання відповідного рішення власника було підписано договір від 30.04.2008 року про внесення змін до кредитного договору № 12/08 від 22.02.2008р., сума якого складає 25 000 000,00грн. (двадцять п'ять мільйонів гривень), шляхом підвищення відсоткової ставки за користування кредитом від 18% до 21% річних.

Також вказує на те, що несплата позивачем заборгованості за кредитом та відсотками є підтвердженням того, що укладання спірного договору не було схвалено юридичною особою позивача в порядку статті 241 Цивільного кодексу України, а отже у відповідності до вимог чинного законодавства даний правочин є таким, що підлягає визнанню недійсним.

Крім того, вказує на те, що оскаржуване рішення по справі було винесено 2 серпня 2010 року за відсутності належним чином уповноваженого представника ТОВ фірма «Пранк», тоді як позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю присутності у судовому засіданні уповноваженого представника через перебування у відпустці та в зв'язку з його хворобою.

При цьому, позивач звертає увагу на те, що відмовляючи в задоволенні клопотання про відкладення справи, місцевий господарський суд зазначив, що клопотання не підтверджено жодним доказом, а саме : не надано наказу про відпустку та листка непрацездатності.

Однак, як вважає позивач, наказ про відпустку позивач не зміг надати, оскільки представник позивача Скоркіна І.С. не є його штатним працівником, а здійснює представництво на підставі довіреності, то ж за її відсутності надати копію наказу до суду у позивача не було можливості.

До того ж, належним доказам перебування особи (представника Пересади Н.І.) у відрядженні є посвідчення про відрядження, яке позивач не мав змоги надати до суду, оскільки у відповідності до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (Наказ Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59) повинен був взяти його з собою, для отримання підтвердження фактичного часу перебування у відрядженні, який визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи.

Крім того, згідно з Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 р. N 455 листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності і до її відновлення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник першого відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник другого відповідача в судове засідання не з"явився, 14.10.2010 року від другого відповідача на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з відрядженням його представника 14.10.2010 року до м. Києва.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки другим відповідачем не зазначено з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином нез"явлення представника другого відповідача унеможливить розгляд даної справи.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника другого відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представників позивача та першого відповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи, зокрема, протоколу №2 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" від 21.02.2008 року вбачається, що 21.02.2010 року загальними зборами ТОВ фірма "Пранк" було надано директору вказаної юридичної особи Іванській Надії Петрівні повноваження для підписання договорів та інших документів, а також доручено їй клопотати перед керівництвом АКБ "Базис" про отримання кредитної лінії в розмірі 25000000,00 грн. для поповнення оборотних засобів товариством строком на 2 роки; надати банку всі необхідні документи для отримання кредитної лінії; підписати договір про надання кредитної лінії, договір застави товарів в обороті та інші документи, необхідні для отримання кредитної лінії.

22.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк", позичальником, та Акціонерно комерційним банком "Базис", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Базис", банком, було укладено кредитний договір № 12/08, у відповідності до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 25 млн. грн. строком на два роки на поповнення обігових коштів (сплату товарів) на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.2 Договору встановлено плату за користування кредитом у розмірі 18% річних.

30.04.2008 року між позивачем та першим відповідачем було підписано договір б/н про внесення змін до кредитного договору, відповідно до умов якого було внесено зміни до пункту 2.2 кредитного договору - збільшено плату за користування кредитом з 18% до 21%.

16.07.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "БУЛЛЕТ" та Акціонерним комерційним банком "Базис" був укладений Договір факторингу № 2, за яким Акціонерним комерційним банком "Базис" було відступлено ТОВ "БУЛЛЕТ" право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" за кредитним договором № 12/08 від 22.02.08 року з урахуванням подальших змін та/або доповнень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійсним укладений між ним та першим відповідачем договір без номера від 30 квітня 2008 року про внесення змін до кредитного договору від 22.02.2008 року № 12/08, посилаючись в обгрунтування позову на те, що зазначений договір не відповідає вимогам частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки укладений з боку позивача його директором з перевищенням ним своїх повноважень.

При цьому, позивач в підставах позову зазначає, що згода власника товариства позивача, згідно з рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" від 21.02.2008 року надавалася лише на підписання кредитного договору від 22.02.2008 року № 12/08, натомість, на укладення договору без номера від 30 квітня 2008 року про внесення змін до кредитного договору від 22.02.2008 року № 12/08, щодо якого, як вказує позивач, також необхідна згода власника, така згода не надавалася.

В обгрунтування своїх заперечень відповідачі посилаються на те, що при підписанні оспорюваного договору директор позивача Іванська Гадія Петрівна мала необхідний обсяг повноважень, оскільки статутом позивача передбачено право директора ТОВ фірма "Пранк" укладати угоди, контракти без посилань на жодні обмеження щодо цього, а сама по собі наявність рішення загальних зборів ТОВ фірма "Пранк" від 21.02.2008 року про надання згоди на укладення договору без номера від 30 квітня 2008 року про внесення змін до кредитного договору від 22.02.2008 року № 12/08 не спростовує наявність повноважень директора позивача на укладення спірного договору, оскільки статутом позивача не передбачено жодних обмежень на вчинення таких дій від імені підприємства.

Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався на таке.

Повноваження органів юридичної особи, в тому числі директора визначаються установчими документами. Пунктом 4.12 та пунктом 4.12.2 статуту позивача передбачено право директора ТОВ фірма "Пранк" укладати угоди, контракти без посилань на жодні обмеження щодо цього. Згідно з цими ж положеннями статуту, директор товариства діє без доручення від імені товариства в межах повноважень, встановлених діючим законодавством, цим статутом і рішенням Зборів Учасників.

Відповідно до частини З статті 92 Цивільного кодексу України обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, на думку місцевого господарського суду, наявність протоколу загальних зборів учасників ТОВ фірма "Пранк" №2 від 21.02.2008 року, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовує наявність повноважень директора на підписання оспорюваної угоди, оскільки Статутом не передбачено жодних обмежень щодо повноважень директора та випадків обов'язкового прийняття рішень, які б уповноважували директора на вчинення дій від імені товариства.

А тому, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір б/н про внесення змін до кредитного договору від 30.04.2008 року було укладено у відповідності до вимог частини 2 статті 203 ЦК України, оскільки директор ТОВ фірма "Пранк" Іванська Н.П. мала достатній обсяг повноважень, наданих їй Статутом, на підписання зазначеного договору, тому позов ТОВ фірма "Пранк" є необгрунтованим, спростовуються матеріалами справи, та таким, що не підлягає задоволенню.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком, зважаючи на таке.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням навіть одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути за вимогою однієї з сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 вказаної норми недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні умови, які є необхідними для чинності правочину, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння , користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з пунктами 4.12 та 4.12.2 статуту позивача директор Товариства в межах своєї компетенції розпоряджається майном та грошовими коштами Товариства, укладає договори, в т.ч. кредитні договори, контракти, видає доручення, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, договір б/н про внесення змін до кредитного договору від 30.04.2008 року з боку позивача було підписано директором ТОВ фірма "Пранк" - Іванською Н.П., яка відповідно до наказу № 164-К від 23.08.2005 року приступила до виконання обов'язків директора ТОВ фірма "Пранк".

В той же час, відповідно до статуту ТОВ фірма "Пранк" засновником (власником) товариства був Протас В.М.

Відповідно до пункту 4.1 статуту ТОВ фірма "Пранк" органами управління Товариством є загальні збори та директор.

Відповідно до частини З статті 21 Кодексу Законів України про працю особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Як свідчать матеріали справи, між засновником ТОВ фірма «Пранк» та директором вказаного товариства було укладено відповідний контракт від 14.07.2006 року, відповідно до пункту 1.1 якого строк його дії було визначено з 14.07.2006р. та до моменту припинення діяльності ТОВ фірма «Пранк».

За умовами пункту 2.2.8 вищевказаного контракту дії керівника, пов'язані з укладанням будь-яких договорів (угод, правочинів), додаткових угод та додаткових договорів про внесення змін та доповнень до основного договору товариства, укладених на суму, що перевищує 100 000,00 грн., можуть бути здійснені лише після одержання відповідного рішення засновника на виконання таких дій.

Однак, всупереч своїм повноваженням, передбаченим контрактом та статутом товариства, директором ТОВ фірма «Пранк»без отримання відповідного рішення власника було підписано договір без номера від 30 квітня 2008 року про внесення змін до кредитного договору від 22.02.2008 року № 12/08 , сума якого перевищує 100 000,00 грн.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює,змінює, припиняє цивільні права та обов"язки особою, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, Правочин вважається схваленим зокрема у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють створює, змінює і припиняє цивільні права та обов"язки з моменту вчинення цього правочину.

З наданих позивачем документів вбачається, що наступного схвалення дій директора з боку юридичної особи в особі її власника не відбулося, про що свідчать наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи позивачем з моменту укладення оспорюваного договору сплата відсотків за користування кредитним коштами не здійснювалась.

Більше того, з моменту проведення державної реєстрації змін до установчих документів від 18.11.2005р. засновником ТОВ фірма «Пранк» одноособово став Протас В.М.

Відповідно до докладної записки від 21.05.2008р. засновнику ТОВ фірма «Пранк»було обґрунтовано недоцільність підвищення відсоткової ставки за кредитом, отриманим від АКБ «БАЗИС»у зв'язку з тим, що положення фінансового стану товариства не дає можливості погодитися щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом та призведе до значного збільшення сплати коштів за користування наданим кредитом, а саме на 1317123,32грн. Враховуючи недоцільність та неспроможність товариства прийняти такі зміни кредитування, в подальшому з боку нового власника також не відбулося наступного схвалення дій директора по підписанню договору про внесення змін від 30.04.2008р. Враховуючи наявні порушення з боку директора умов укладеного з ним контракту, відповідно до наказу від 23.05.2008р. № 2Д засновником, відносно директора товариства Іванської Н.П. було винесено догану.

Вказані обставини підтверджують факт відсутності схвалення позивачем дій директора, вчинених з перевищенням ним своїх повноважень при укладенні договору без номера від 30 квітня 2008 року про внесення змін до кредитного договору від 22.02.2008 року № 12/08.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З наведених обставин в їх сукупності вбачається те, що в порушення вимог частини другої статті 203 Цивільного кодексу України оспорюваний договір укладено директором позивача з перевищенням ним своїх повноважень.

Заперечення відповідачів щодо незазначення в статутних документах позивача обмеження суми правочинів, які має право вчиняти його директор без згоди власника колегія суддів вважає необгрунтованими.

Як вже зазначалося вище згідно з пунктами 4.12 та 4.12.2 статуту позивача директор Товариства в межах своєї компетенції розпоряджається майном та грошовими коштами Товариства, укладає договори, в т.ч. кредитні договори, контракти, видає доручення, тощо.

В укладеному відповідно до чинного законодавства між власником товариства позивача та його директором контракті конкретизовано повноваження директора товариства, що не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема пунктом 2.2.8 контракту передбачено обмеження суми правочинів, які директор має право вчиняти без отримання відповідного рішення власника.

При цьому, на думку колегії суду, не є обгрунтованими посилання місцевого господарського суду на те, що відповідно до частини З статті 92 Цивільного кодексу України обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

А тому, колегія суддів вважає, що при укладенні з позивачем як кредитного договору та і договору про зміну його умов Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Базис" мало можливість та повинно було перевірити установчі документи та повноваження представника позивача на підписання договору, які передбачені як статутом позивача, так і контрактом від 14.07.2006 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд внаслідок неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права дійшов неправильного висновку про відмову в задоволенні позову, у зв"язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись статтями 22, 33, 43, 99, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2010 року у справі № 29/150-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір без номера від 30.04.2008 року про внесення змін до кредитного договору № 12/08, укладеного 22.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" (61124, м. Харків, пр-т Гагаріна, 167/1, п/р 26002000119106 в філії "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618, код ЄДРПОУ 23468734) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Базис" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, кор/рах. 32008176500 в УНБУ в Харківській області, МФО 351760 код ЄДРПОУ 193358916).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, кор/рах. 32008176500 в УНБУ в Харківській області, МФО 351760 код ЄДРПОУ 193358916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" (61124, м. Харків, пр-т Гагаріна, 167/1, п/р 26002000119106 в філії "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618, код ЄДРПОУ 23468734) 127 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Повне рішення складено 19.10.2010 року

Згідно з оригіналом

секретар судової палати Мухіна Н.Ю.

20.10.10