Постанова № 12388962, 18.11.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2010 року Справа № 5002-21/3378-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

          представник позивача, Новожилов Олег Юрійович, довіреність № 2278 від 30.08.10, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління";

представник відповідача, Галенко Вячеслав Анатолійович, довіреність № 02-38/22 від 11.01.10, Алуштинська міська рада;

розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 21 вересня 2010 року у справі №5002-21/3378-2010

за позовом           Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98600) (вул. Київська, 81, м. Сімферополь)

до           Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98516)

про визнання недійсним рішення

                                         ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2010 року у справі № 5002-21/3378-2010 (суддя Чонгова С.І.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління”.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” до Алуштинської міської ради про визнання пункту 1 рішення 57 сессії Алуштинської міської ради 5-ого скликання від 21 квітня 2010 року № 57/90 „Про використання прибережного простору для надання послуг відпочиваючим та місцевим мешканцям” недійсним. Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом є не спір про земельну ділянку, як це помилково стверджує місцевий суд, а спір відносно майна (пляжів), що були побудовані на замовлення позивача та прийняті ним в експлуатацію і які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на праві господарського відання.

Письмових заперечень проти апеляційної скарги не надходило.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 року було продовжено строк подання апеляційної скарги Кримському республіканському підприємству „Протизсувне управління”.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 16 листопада 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У червні 2010 року Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Алуштинської міської ради, просило визнати недійсним пункт 1 рішення 57 сесії Алуштинської міської ради 5 скликання від 21 квітня 2010 року № 57/90 “Про використання прибережного простору для надання послуг відпочиваючим та місцевим мешканцям”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржене рішення ради порушує майнові права та інтереси Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління".

У відзиві Алуштинської міської ради зазначено, що позивач не є власником землі в межах міста або уповноваженою особою на передачу в оренду юридичним особам земель водного фонду (а. с. 76-78).

Оскаржене рішення мотивоване тим, що позивач не довів суду, що його права чи інтереси порушені, що є підставою для відмови у позові.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 пункту 2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

21 квітня 2010 року 57 сесією 5 скликання Алуштинської міської ради було прийнято рішення № 57/90 “Про використання прибережних просторів для на дання послуг відпочиваючим та місцевим мешканцям”.

Пунктом 1 вищевказаного рішенням бу ло затверджено закріплення прибережної смуги між санаторно-курортними та іншими підприємствами міста Алушти на курортний сезон 2010 р. Крім того, пунктом 4.3. вказаного рішення зобов'язано керівників здравниць, орендаторів пляжів у строк до 25 травня 2010 р. обладнати закріплені пляжі відповідно са нітарно-гігієнічним вимогам та нормам: засобами зв'язку, невідкладною медич ною допомогою, тіньовими навісами, біотуалетами; організувати підготування матросів-рятівників та роботу рятувальних постів до 01 травня 2010 р.

Пунктом 5 вказаного рішення зобов'язано до 01.05.2010 р. керівникам здрав ниць та орендаторам оформити паспорти на відкриття та функціонування пля жів у відповідності з Правилами охорони життя людей на водних об'єктах Авто номної Республіки Крим, затвердженими постановою Верховної Ради Автоном ної Республіки Крим від 22.09.2006 р. № 178-5/06.

Пунктом 5.1 рішення зобов’язано користувачам пляжів за ра хунок власних коштів провести обстеження та очистку дна акваторій за допо могою водолазів-професіоналів, які мають відповідний дозвіл та пройшли атес тацію в Головному управлінні Міністерства надзвичайних становищ України в Автономній Республіці Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно будівельних норм та правил - Сніп 2.06.01-86 “Гідротехнічні споруди. Основні положення проектування”, Сніп 2.01.15-90 “Ін женерний захист територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних про цесів. Основні положення проектування”, та Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-3-97 “Інженерний захист територій, будівель та споруд від зсувів і обвалів. Основні положення”пляжі - це штучно створені із природних матеріалів спору ди, що входять до складу берегоукріплювальних споруд та відносяться до основ них гідротехнічних споруд. Надання пляжів у користування, що знаходяться в прибережних смугах, здійснюється Кримським протизсувним управлінням шля хом укладення довгострокових договорів експлуатації у відповідності до підпун кту 7.1. пункту 7 постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 68 від 11.03.1997 р. “Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів і територій, що підпадають під вплив дій негативних природних процесів” та на підставі статті 627 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції було встановлено, що Кримське республіканське підприємство “Протизсувне управ ління” відповідно до пункту 1.1 статуту, затвердженого Міністром будівельної політи ки та архітектури Автономної Республіки Крим 25.06.2007 р., погодженим з Головою Фонду майна Автономної Республіки Крим 27.06.2007 року та зареєстрованим 10.08.2007 р., є державним підпри ємством та входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться у сфері управління Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим, що є органом управління майном.

Пунктом 2.2 статуту передбачено, що предметом діяльності підприємства позивача є виконання робіт по боро тьбі з зсувами та абразійними явищами Чорноморського та Азовського узбе режжя Автономної Республіки Крим у курортних містах, селищах міського типу та інших населених пунктах Автономної Республіки Крим, а також проведення заходів щодо збереження будівель та споруд на зсувних, зсувонебезпечних та абразійних територіях (пункт 2.2. статуту).

Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 68 від 11.03.1997 року “Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів і тери торій, що підпадають під вплив дій негативних природних процесів” покладено на Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" функції замовника по проектуванню, будівництву і капітальному ремонту всіх видів споруд інженерного захисту територій, нагляду за їх технічним станом на всій території Автономної Республіки Крим, а також функції головної координуючої організації за рішенням цих питань.

Керівникам органів місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності забезпечити безперешкодний доступ працівників Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" до берегоукрепительным і протизсувних споруд з метою здійснення нагляду за їх технічним станом.

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15 березня 2000 року № 982-2/2000 “Про склад майна, яке належить Автоном ній Республіці Крим” у додатку 3 про перелік підприємств, установ, організацій, які належать Автономній Республіці Крим, майновий комплекс Кримського про тизсувного управління віднесено до підприємств, які належать Автономній Рес публіці Крим.

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 444-3/03 від 19.02.2003 р. “Про деякі питання, пов'язані з управлінням майном, що належить Автономній Рес публіці Крим” також затвер джено перелік берегоукріплювальних і протизсувних споруд, що належать Авто номній Республіці Крим та знаходяться на балансі Кримського республікансь кого протизсувного управління.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Право господарського відання разом із правом оперативного управління з юридичного погляду є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб'єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. При цьому власником їх майна залишається держава, або відповідна територіальна громада.

Стаття 135 Господарського кодексу України передбачає, що власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до пункту 5.2 статуту позивача майно підприємства входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим і закріплюється за ним на праві господарського відання Органом управління. Підприємство несе відповідальність за цілість і використання та збереження закріпленого за ним майна.

Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним Органом управління, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою Органу управління у випадках, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Відповідно до пункту 6 постанови Рада Міністрів УРСР від 26.06.1986 року № 238 "Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнування" Міністерству житлово-комунального господарства УРСР разом з відповідними виконкомами місцевих Рад народних депутатів забезпечити проведення в 1986 - 1987 роках інвентаризації всіх наявних на узбережжі Чорного і Азовського морів берегоукріплювальних і протизсувних інженерних споруд /включаючи штучно створювані хвилегасильні пляжі/, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, поставити їх на баланс відповідних організацій і враховувати в складі основних фондів з визначенням амортизаційних відрахувань за нормами, встановленими для основних гідротехнічних споруд.

Тому судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, що за заявленим позовом його предметом є не спір про земельну ділянку, як це помилково стверджує місцевий суд, а спір відносно майна (пляжів), що були побудовані на замовлення позивача та прийняті їм до експлуатації і які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” на праві господарського відання, визначеного ст. 136 Господарського кодексу України.

Приймаючи рішення №57/97 про закріплення прибережної смуги між санаторно-курортними та іншими підприємствами м. Алушта, Алуштинська міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, розпорядилася штучно створеними Кримським республіканським підприємством “Протизсувне управління” хвильогасящими пляжами, які не належать відповідачу.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що прийняте Алуштинською міською радою рішення №57/97 про закріплення прибережної смуги між санаторно-курортними та іншими підприємствами м. Алушта не є рішенням про відведення санаторно-курортним та іншим підприємствам м. Алушта земельних ділянок у розумінні розділу IV Земельного кодексу України.

Прибережні захисні смуги є землями, які підлягають відведенню у відповідності до розділу IV Земельного кодексу України, а саме, на підставі проекту землеустрою щодо їх відведення санаторно-курортним та іншим підприємствам м. Алушта.

Частинами 2, 11 статті 123 Земельного кодексу України визначена процедура надання земельних ділянок у користування, у тому числі із земель водного фонду, до яких відносяться землі, зайняті прибережними захисними смугами згідно ст.60 Земельного кодексу України.

Алуштинською міською радою не додержано вказаного порядку надання земельних ділянок санаторно-курортним та іншими підприємствам м. Алушта за рішенням №57/97 про закріплення прибережної смуги між санаторно-курортними та іншими підприємствами м. Алушта.

Крім того, відповідно до пункту 2 додатку 3 до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим “Про склад майна, яке належить Автономній Республіці Крим” від 15.03.2000 №982-2/2000 із внесеними постановами від 19.02.2003 №444-3/03 та від 20.12.2006 №306-5/06 змінами, берегоукріплювальні, протизсувні споруди міста Алушти від очисних споруд до Черновських каменів (м.Алушта) у складі 9-ти комплексів загальною довжиною 2,084 км., у тому числі 2-й комплекс (1 частина) довжиною 188 погонних метрів належать Автономній Республіці Крим і є державною власністю.

Отже, висновки суду першої інстанції містять невідповідність обставинам справи, що, згідно пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового акту та прийняття відповідно до пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення.

                    Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2010 року у справі №5002-21/3378-2010 скасувати.

Позов Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" до          Алуштинської міської ради про визнання недійсним рішення задовольнити.

Визнати недійсним пункт 1 рішення 57-ої сесії Алуштинської міської ради 5-го скликання від 21 квітня 2010 року № 57/90 “Про використання прибережного простору для надання послуг відпочиваючим та місцевим мешканцям”.

Стягнути з Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98516) на користь Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98600) (вул. Київська, 81, м. Сімферополь) (ЗКПО 03348324, МФО 324010, р/р 26003515513221 в КРФ АКБ Укрсоцбанк, м. Ялта) державне мито у сумі 125,50 грн.

Стягнути з Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98516) на користь Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98600) (вул. Київська, 81, м. Сімферополь) (ЗКПО 03348324, МФО 324010, р/р 26003515513221 в КРФ АКБ Укрсоцбанк, м. Ялта) витрати на інформаційне технічне забезпечення у сумі 236,00 грн.

Головуючий суддя                                                  

Судді