Постанова № 12388286, 16.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2010 № 11/250

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Моторного О.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача Неведомський В.О.,

від відповідача-1Потапова Т.І.,

від відповідача-2не зявився,

від третьої особиНеведомський В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-будівельна компанія "Новоград"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.08.2010

у справі № 11/250 ( .....)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-будівельна компанія "Новоград"

до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісова пісня"

Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімсервіс"

про визнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» (далі відповідач-1), Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (далі відповідач-2) про:

- визнання установчих документів та державної реєстрації Обєднання співвласників багатоповерхового будинку «Лісова пісня» недійсними;

- зобовязання Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації скасувати державну реєстрацію Обєднання співвласників багатоповерхового будинку «Лісова пісня» від дати реєстрації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 у справі №11/250 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, встановлених ч. 1 ст. 104 ГПК України, а саме з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу позивача з призначенням її розгляду на 19.10.2010.

Представник відповідача-1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно яких третя особа, підтримуючи апеляційну скаргу позивача, просить її задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі представника Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судових засіданнях 19.10.2010 та 09.11.2010 у розгляді справи оголошувались перерви.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, встановив наступне.

Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації №141 від 17.02.2009 був затверджений Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту - АДРЕСА_1 у місті Києві (а.с. 124-125 т. І).

Зазначений житловий будинок було передано на баланс обслуговуючій організації Товариству з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» за актом приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 07.05.2009 (а.с. 127-129 т. І).

17.11.2009 державним реєстратором Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації проведено державну реєстрацію юридичної особи - Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» (номер запису в ЄДРЮОФОП 10661020000006898), про що видано відповідне свідоцтво серії А00 № 755714 (а.с.144т.І), а також зареєстровано статут вказаного ОСББ «Лісова пісня» (а.с.130-143 т.І).

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації ОСББ «Лісова пісня» у звязку з тим, що ОСББ «Лісова пісня» було створено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме позивача як власника 9 квартир та 96 машиномісць не було належним чином повідомлено про час та місце установчих зборів обєднання; на зборах не було кворуму засновників обєднання; документи, у тому числі і протокол із зазначенням результату голосування «за» чи «проти», подані відповідачем-1 на державну реєстрацію відповідачу-2, не були затверджені більшістю власників квартир та скріплені особистим підписом кожного, хто проголосував.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, мотивуючи, зокрема, тим, що на зборах ініціативної групи було вирішено повідомити власників квартир про проведення загальних зборів через дошку оголошень; відповідачу-2 для проведення державної реєстрації відповідача-1 були надані всі необхідні документи і під час проведення державної реєстрації відповідача-1 були відсутні обставини, які Закон визначає як підстави для залишення без розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації відповідача-1, чи підстави для відмови у проведенні державної реєстрації; позивачу чинне законодавство не надало повноважень на звернення до суду з позовом з вказаними вище вимогами.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, не може погодитись із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодекс України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» є власником квартир № 90 та № 92, які розташовані в місті Києві по АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвами про право власності, виданими Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.09.2009 за №776944 та № 776945 (а.с. 42-43 т. І).

Станом на 17.11.2009 позивачу, крім квартир № 90 та № 92, належали також квартири №№ 118, 12, 145, 164, 33, 69, 99, розташовані в місті Києві по АДРЕСА_1 що підтверджується договорами купівлі-продажу (а.с. 46-52 т. І), за якими позивач відчуджив на користь третіх осіб квартири №№ 118, 12, 145, 164, 33, 69, 99.

Крім того, згідно з довідкою щодо кількості та вартості товарів (квартир/машиномісць), які обліковуються на балансі ТОВ «Новоград» та розташовані за адресою: АДРЕСА_1, станом на 17.11.2009 позивачу також належало 96 машиномісць (а.с. 54 т.І).

Таким чином, вищенаведеним підтверджується право позивача як власника квартир та нежитлових приміщень у будинку за адресою: м. Київ, по АДРЕСА_1 на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати обєднання власників квартир (житла). Таке обєднання може бути створено також власниками житлових будинків. Обєднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Закон України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації обєднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обовязків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Вищезазначений Закон визначає обєднання співвласників багатоквартирного будинку (далі обєднання) як юридичну особу, створену власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Порядок створення обєднання, а також скликання і проведення установчих зборів обєднання встановлений статтею 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» обєднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» для створення обєднання скликаються установчі збори.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

21.10.2009 відбулись збори ініціативної групи власників багатоквартирного будинку №33-А по вул. Жукова Деснянського району м. Києва, на яких були присутні власники пяти квартир житлового будинку, що підтверджується протоколом № 21 від 21.10.2009 (а.с. 83- 85 т. І).

На вказаних зборах запропоновано створити ОСББ, вирішено провести установчі збори власників квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 11 листопада 2009 р. о 19:00, вирішено поширити інформацію серед мешканців будинку щодо створення ОСББ, сповістити з 21.10.2009 по 28.10.2009 про проведення загальних зборів через дошку оголошень та підписним листом власників квартир та нежитлових приміщень.

Частиною четвертою ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

В матеріалах справи міститься підписний лист співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 (а.с. 86-89 т. І). У вказаному підписному листі зазначено, що ініціативна група мешканців будинку в особі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 створили обєднання співвласників багатоквартирного будинку та повідомляє, що 11 листопада 2009 р. о 19:00 в дворі зазначеного будинку відбудуться установчі збори, на яких будуть розглянуті наступні три питання:

1. Затвердження статуту ОСББ;

2. Обрання правління;

3. Обрання голови установчих зборів та секретаря.

У вказаному підписному листі не містяться підписи всіх мешканців будинку, в т.ч. і позивача, щодо повідомлення про проведення установчих зборів. Так, у листі відсутні будь-які дані щодо власників квартир № № 1, 2, 6, 7, 12, 14, 27, 33, 39, 45, 63, 69, 70, 90, 92, 99, 102, 104, 111, 118, 125, 132, 136, 141, 143, 145, 157, 164, 165, 167, 169, а також відсутні підписи, зазначених у листі, власників наступних квартир № № 31, 42, 48, 51, 56, 57, 59, 68, 71, 74, 75, 78, 84, 98, 108, 114, 115, 120, 124, 127, 129, 142, 144, 152, 153, 155, 156, 162, 174, 175, 177.

Як зазначалось вище, частина четверта ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше, форма повідомлення обовязково письмова; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем-1 не надано доказів письмового повідомлення позивача як власника квартир про проведення установчих зборів щодо створення обєднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, тоді як закон передбачає повідомлення кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на установчих зборах.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів встановлені в ст. 34 ГПК України, згідно якої господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання відповідача-1 на дошку оголошень як на доказ повідомлення позивача про час та місце проведення установчих зборів обєднання, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки оголошення, розміщене на дошці обяв, в силу ст. 34 ГПК України не є допустимим доказом у справі, адже письмове повідомлення має вручатись власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Згідно з ч. 8 ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний власник на установчих зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності.

11.11.2009 відбулись установчі збори власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку по АДРЕСА_1, які оформлені протоколом № 1 (а.с.90-91 т.І).

Як вбачається з протоколу № 1 від 11.11.2009 та реєстрації власників квартир та нежитлових приміщень на установчих зборах 11.11.2009 (а.с. 92-95 т.І), на вказаних зборах були присутні 105 власників квартир та нежитлових приміщень, що складає 60 відсотків загальної кількості власників будинку.

Установчі збори проведені з наступним порядком денним:

1. Обрання голови установчих зборів та секретаря;

2. Створення обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» у житловому будинку по АДРЕСА_1;

3. Затвердження статуту обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» у житловому будинку по АДРЕСА_1;

4. Реєстрація обєднання в установленому порядку;

5. Вибори правління.

На установчих зборах вирішено: створити обєднання співвласників багатоквартирного будинку та ухвалити назву обєднання «Лісова пісня»; затвердити статут обєднання; доручити Ващенко Н.М. зареєструвати ОСББ «Лісова пісня» у житловому будинку по АДРЕСА_1, в Деснянській РДА, податкових органах, пенсійному фонді та ін.; затвердити правління у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та доручити їм підписати статут.

Як слідує із протоколу № 1 установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку по АДРЕСА_1 від 11.11.2009, питання, які розглядалися на установчих зборах відрізняються від питань, які планувалося розглядати зборами згідно із підписним листом співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1.

Крім того, даний протокол установчих зборів підписано пятьма особами: головою установчих зборів - ОСОБА_1, секретарем - ОСОБА_2, членами правління обєднання - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

У відповідності до вимог ч. 9 ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Проте, як встановлено вище, протокол № 1 установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку по АДРЕСА_1 від 11.11.2009 підписано лише пятьма особами із 105 зареєстрованих на установчих зборах.

Тобто в порушення вимог ч. 9 ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» протокол установчих зборів не містить поіменного голосування, оскільки рішення не оформлено особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі, і не вказано результату голосування, «за» чи «проти» створення обєднання висловився кожний власник.

Доводи відповідача-1 про те, що рішення про створення обєднання співвласників прийнято мешканцями одноголосно, не можуть бути прийняті уваги колегією суддів, оскільки у відповідності до ст. 34 ГПК України рішення кожного власника має бути оформлено особистим підписом у протоколі № 1 від 11.11.2009 із зазначенням результату голосування.

Крім того, список власників квартир та нежитлових приміщень, які були присутні на установчих зборах 11.11.2009 (а.с.92-95 т. І) підтверджує лише факт реєстрації таких власників на установчих зборах, оскільки містить виключно дані щодо власника та його підпис, однак не встановлює рішення кожного власника щодо створення обєднання, адже результати голосування в ньому не зазначені.

Надані відповідачем-1 анкети-опитування у загальній кількості 15 шт. (а.с. 82-96 т.ІІ) в якості доказів подальшого погодження мешканців будинку зі створенням 17 листопада 2009 року ОСББ «Лісова пісня», суперечить імперативним вимогам закону щодо доказів, якими повинно підтверджуватись рішення відповідача-1 про створення обєднання співвласників.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що при створенні Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» було порушено вимоги статті6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки недотримано вимог щодо порядку повідомлення власників про проведення установчих зборів та вимог щодо порядку прийняття рішення про створення обєднання.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців. Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації обєднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Відповідно до ч. 14 ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» оформлення і реєстрація всіх документів, що засвідчують створення обєднання, здійснюються безоплатно у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Обєднання вважається створеним з моменту видачі свідоцтва про державну реєстрацію.

Порядок державної реєстрації обєднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - Порядок), затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» від 11.10.2002 №1521.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку для державної реєстрації обєднання уповноважена установчими зборами особа (далі - заявник) подає безпосередньо або надсилає поштою (рекомендованим листом) до органу державної реєстрації:

1) реєстраційну картку, яка одночасно є заявою про державну реєстрацію обєднання, оформлену за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку;

2) протокол установчих зборів, на яких було прийнято рішення про створення обєднання та затвердження його статуту;

3) два примірники оригіналу і пять копій статуту обєднання, оформлені згідно з вимогами законодавства;

4) список членів обєднання, складений згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Відповідальність за достовірність відомостей, наведених у поданих документах, несуть власники житлових (нежитлових) приміщень та заявник.

Пунктом 6 вказаного вище Порядку, зокрема, передбачено, що орган державної реєстрації перевіряє наведені у реєстраційній картці відомості, комплектність поданих документів та відповідність їх законодавству. У разі коли в результаті перевірки виявлено, що заявником подано не всі необхідні документи або вони не відповідають вимогам законодавства, орган державної реєстрації повідомляє про це заявника і повертає йому документи. Після врахування зауважень заявник може подати документи повторно.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачу-2 для проведення державної реєстрації відповідача-1 були надані всі необхідні документи і під час проведення державної реєстрації відповідача-1 були відсутні обставини, які Закон визначає як підстави для залишення без розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації відповідача-1, чи підстави для відмови у проведенні державної реєстрації.

Однак, такий висновок суду першої інстанції спростовується матеріалами справи, і, крім того, здійснення державним реєстратором державної реєстрації відповідача-1 згідно з положеннями статті 35 ГПК України не є преюдиційним фактом, який підтверджує правомірність створення обєднання, та, у разі оспорювання, підлягає доказуванню на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського кодексу України установчими документами субєкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) субєкта господарювання.

Враховуючи те, що Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» було створено з порушенням вимог ч. 4, ч. 9 ст. 6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо порядку повідомлення власників про проведення установчих зборів та щодо порядку прийняття рішення про створення обєднання, позовні вимоги про визнання недійсними установчих документів, а саме рішення установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку по АДРЕСА_1, оформлених протоколом № 1 від 11.11.2009, та статуту Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У пункті 3 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», зокрема, зазначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між субєктами господарської діяльності, а також спори, повязані з утворенням субєктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Згідно з ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України скасування державної реєстрації позбавляє субєкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи має своїм правовим наслідком скасування державної реєстрації юридичної особи.

Тому, оскільки державним реєстратором проведено державну реєстрацію ОСББ «Лісова пісня» на підставі установчих документів, які визнані судом недійсними, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації відповідача-1 також підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобовязання Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації скасувати державну реєстрацію Обєднання співвласників багатоповерхового будинку «Лісова пісня» від дати реєстрації, необхідно зазначити, що дані вимоги фактично дублюють вимогу про скасування судом державної реєстрації відповідача-1. При цьому, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державний реєстратор здійснює не скасування державної реєстрації, а вносить відповідний запис щодо судового рішення на стадії його виконання.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги зобовязання відповідача-2 скасувати державну реєстрацію відповідача-1 від дати реєстрації з вищенаведених мотивів.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 у справі №11/250 - частковому скасуванню.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У звязку з наведеним, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п.2 ст. 103, п. 1-4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 у справі №11/250 скасувати частково.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними рішення установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку по АДРЕСА_1 щодо створення Обєднання співвласників багатоповерхового будинку «Лісова пісня», які оформлені протоколом № 1 від 11.11.2009.

Визнати недійсним статут Обєднання співвласників багатоповерхового будинку «Лісова пісня» (02156, АДРЕСА_1, код 36820555), затверджений установчими зборами власників багатоквартирного будинку 33-А по вул. Жукова від 11.11.2009 та зареєстрований державним реєстратором Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації 17.11.2009 за № 10661020000006898.

Скасувати державну реєстрацію Обєднання співвласників багатоповерхового будинку «Лісова пісня» (02156, АДРЕСА_1, код 36820555).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісова пісня» (02156, АДРЕСА_1, код 36820555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» (04071, м.Київ, вул. Костянтинівська, 51-А, код 34763679) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання позову, 59,00 грн. (пятдесят девять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 21,25 грн. (двадцять одну гривню 25 коп.) відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (02225, м.Київ, просп. В.Маяковського, 29, код 26077477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» (04071, м.Київ, вул. Костянтинівська, 51-А, код 34763679) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання позову, 59,00 грн. (пятдесят девять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 21,25 грн. (двадцять одну гривню 25 коп.) відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Копію даної постанови направити учасникам судового процесу, а також державному реєстратору Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації.

Матеріали справи № 11/250 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді