Постанова № 12388264, 03.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2010                                                                                           № 52/637-42/235

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Дерій А.О. (довіреність № 18-125ЮР від 14.05.2010 р.)

від відповідача - Гудзь В.М.(довіреність № 123 від 31.12.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.08.2010

у справі № 52/637-42/235 ( .....)

за позовом                               ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до                                                   Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   відшкодування збитків, ціна позову 93786,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) про стягнення з останнього 93786,20 грн. збитків.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що вартість недостачі прокату чорних металів у вагоні № 68391069, який надійшов по залізничній накладній № 45429940 на підставі доповнення № 16 до контракту № 144В-2008 від 06.02.2008 р. складає 93786,20 грн. Отже, на думку позивача, на підставі Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення з Головного комерційного управління (Укрзалізниця) підлягає стягненню вартість недостачі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 р. у справі № 52/637 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 р. вказане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2010 р. зазначені постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.08.2010 р. у справі № 52/637-42/235 позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що завантаження вантажу провадилось засобами відправника та вантаж було завантажено на відкритому рухомому складі та видано одержувачу без зовнішніх ознак доступу до вантажу, отже залізниця, у відповідності до положень з п. п. 4, 5 параграфу 3 та п.1 параграфу 4 статті 23 УМВС звільняється від відповідальності за часткову втрату вантажу, тому в позові повинно бути відмовлено. Крім того, оскільки відсутній запис в графі «32» накладної, то відомості, які внесено відправником в накладну без засвідчення залізницею, не можуть служити доказом проти перевізника.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти її доводів заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

25.08.2008 р. позивачем на адресу ТОВ «СВ-Транзит» був відвантажений прокат чорних металів (графа 11 накладної), у вагоні № 68391069 згідно з накладною № 45429940 (накладна міститься в матеріалах справи).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, до вказаних правовідносин застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі – Угода).

Відповідно до ст. 2 Угоди, на умовах даної угоди здійснюється перевезення вантажів в прямому міжнародному залізничному вантажному сполученні між станціями, вказаними в параграфі 2 статті 3, по накладним, передбаченим даною угодою та тільки в межах залізничних доріг – учасниць даної угоди, якими зокрема є Російська Федерація та Україна. Ця угода має обов’язкову силу для залізниць, відправників та отримувачів вантажів та діє незалежно від державної приналежності сторін договору перевезення (ст. 1 даної Угоди).

Як вбачається із ст. 7 Угоди, договір перевезення оформлюється накладною єдиного зразка.

В силу ст. 8 Угоди, договір перевезення вважається укладеним з моменту приймання станцією відправлення вантажу та накладної до перевезення. Приймання вантажу засвідчується накладенням на накладну календарного штемпеля станції відправлення.

Відповідно до параграфу 6 ст. 8 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, накладна є доказом укладання договору перевезення по накладенні штемпеля.

Договір перевезення між позивачем та відповідачем був укладений, про що свідчить штемпель у графі 46 накладної № 45429940.

Залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення по накладній, відповідає за виконання договору перевезення на всьому шляху слідування вантажу до видачі його на станції призначення (ст. 22 Угоди).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2008 р. на станції Гуково Північно-Кавказької залізниці було виявлено нестачу вантажу вагою 9,40 тн., про що складений комерційний акт № СКВ 0802069/10 від 31.08.2008 р.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 314 ГК України, ч. 1 ст. 924 ЦК України та п. 113 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, перевізник несе відповідальність за нестачу (недостачу) прийнятого до перевезення вантажу.

Згідно з п. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

В силу параграфу 6 ст. 23 Угоди, внесення відправником в накладну відомостей про масу вантажу та кількість місць можуть служити доказом проти залізниці тільки тоді, якщо перевірка маси вантажу була здійснена залізницею, відомості про масу вантажу внесені в накладну в графу «Маса (в кг) визначена залізницею» та засвідчені нею в графі «Штемпель станції зважування, підпис».

Як вбачається зі змісту накладної № 45429940, у графах 32 «Маса (в кг) визначена залізницею» та 49 «Штемпель станції зважування, підпис» такі відомості відсутні.

Згідно зі ст. 12 Угоди, відправник несе відповідальність за правильність відомостей та заяв, вказаних ним в накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного чи неповного вказання цих відомостей та заяв, а також того, що вони внесені у невідповідну графу накладної.

Залізниця має право перевірити правильність свідчень та заяв, вказаних відправником у накладній. Якщо при прийманні вантажу на станції відправлення в накладній будуть виявлені неправильності, то відправник зобов’язаний скласти нову накладну.

Відповідно до ч. 4 параграфу 2 ст. 12 Угоди, якщо внаслідок перевірки вантажу на станції призначення, виявилось, що відомості, вказані в накладній відправником, не відповідають дійсності, то станція, яка здійснювала перевірку повинна про це скласти комерційний акт у відповідності до статті 18 даної Угоди та зробити відмітку про акт в накладній в графі «Комерційний акт». На станції Гуково Північно-Кавказької залізниці складений комерційний акт № СКВ 0802069/10 від 31.08.2008 р., про що зроблено відмітку в графі 94 накладної № 45429940.

В силу ст. 23 Угоди, залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, за нестачу маси штучного вантажу, який перевозився в тарі чи в зв’язці, якщо вантаж був виданий отримувачу при повній кількості місць, в справній тарі або зв’язці та при відсутності зовнішніх причин доступу, які могли б бути причиною недостачі маси вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж завантажено на відкритому рухомому складі та видано одержувачу без зовнішніх ознак доступу до вантажу, про що свідчать відсутність таких застережень у комерційному акті № СКВ 0802069/10 від 31.08.2008 року.

Крім того, у відповідності до параграфу 3 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, залізниця звільняється від відповідальності за повну або часткову втрату вантажу, зменшення маси, пошкодження, порчу або зниження по іншим причинам якості вантажу, прийнятого до перевезення, якщо повна або часткова втрата, зменшення маси, пошкодження, порча або зниження якості вантажу по іншим причинам виникла, зокрема, з причин, пов’язаних з навантаженням або розвантаженням вантажу, якщо навантаження або розвантаження здійснювалось відправником або отримувачем; факт навантаження вантажу у вагон відправником встановлюється на підставі запису, зробленого ним в накладній в графі «Навантажено» у відповідності з параграфом 4 статті 9; якщо в цій графі відсутні відомості про те, ким завантажений вантаж, то вважається, що завантаження здійснювалось відправником.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що товар був завантажений відправником, про що свідчать відмітки та підпис уповноваженої особи в графі 16 накладної № 45429940.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник, а вимоги до відповідача пред’явлені безпідставно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином позовні вимоги не обгрунтував, доказів та підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін апеляційному суду не навів.

В зв’язку з цим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2010 р. – скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст.103, п. 4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2010 р. у справі № 52/637-42/235 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2010 р. у справі № 52/637-42/235 скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 01071315) 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 93 коп. - державного мита за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді