Постанова № 12388263, 03.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2010                                                                                           № 4/084-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури – Сукач В.В. (посвідчення № 781 від 25.06.2010 р.)

від позивача -не з’явився

від відповідача -Денисов О.А. (довіреність № 83/11-10 від 02.11.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізоване комунальне підприємство "Бориспіль-Пантус"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.08.2010

у справі № 4/084-10 ( .....)

за позовом                               Військова прокуратура Київського гарнізону

до                                                   Спеціалізоване комунальне підприємство "Бориспіль-Пантус"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   розірвання договру та стягнення 644 628,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Спеціалізованого комунального підприємства «Бориспіль-Пантус» про розірвання договору № 32 від 06.03.2006 р., розірвання договору № 37 від 06.03.2006 р., про стягнення з відповідача 369000,00 грн., сплачених в якості передоплати за договором № 32 від 06.03.2006 р., 29883,32 грн. пені, 216234,00 грн. інфляційних втрат, 29511,09 грн. 3 % річних.

          Рішенням Господарського суду Київської області від 02.08.2010 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаргу мотивовано наступними обставинами:

-          прокурором невірно визначено позивача у справі;

-          стягнення пені є неправомірним, оскільки строк позовної давності щодо вказаної вимоги сплинув;

-          матеріалами справи підтверджується факт передачі обладнання;

-          судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 625 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

06.03.2006 року між Державним підприємством Міністерства оборони Украї ни «Укрвійськбуд» (замовник) та Спеціалізованим комунальним підприємством «Бориспіль-Пантус» (постачальник) було укладено контракт № 32 на поставку ліфтового облад нання, відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний передати у власність позивача ліфтове обладнання на будівництво житлового будинку по м. Київ в кількості двох одиниць: ліфт ПП-0411М на 16 зупинок вантажопі дйомністю 400 кг., швидкістю 1,0 м/с -1 комплект; ліфт ПП-348М на 16 зупинок ван тажопідйомністю 1000 кг., швидкістю 1,0 м/с - 1 комплект, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити вартість обладнання в кількості та ціні, обумовленій контрактом, згідно специфікації.

Відповідно до п.2.1 Контракту ціна одиниці комплекту ліфта складає: ліфт ПП-0411М - 134 000,00 грн.; ліфт ПП-348М - 235 000,00 грн. Загальна вартість контракту складає 369 000,00 грн.

В силу п. 2.3 Контракту, оплата за обладнання здійснюється замовником 100 % передоплатою за 60 днів до моменту поставки.

Поставка ліфтового обладнання здійснюється у термін, обумовлений в Додатку (Специфікації) при умові оплати обладнання згідно п.п. 2.3 та після надання повного комплекту узгодженої та затвердженої технічної документації на ліфти. При невиконанні умов оплати, згідно п. 2.3 договору, та терміну надання повного комплекту затвердженої технічної документації, згідно п. 5.2.2, постачальник переносить термін постачання про порційно до дати отримання попередньої оплати та технічної документації (п. 3.1 Конт ракту). Датою поставки вважається дата фактичної передачі обладнання, що зазначається в акті прийому-передачі (п. 3.2 Контракту). У випадку порушення умов контракту сторо ни несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 6.5 Контрак ту). Контракт набуває чинності з дати підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1 Контракт)').

06.03.2006 р. між сторонами укладено договір № 37 на виконання пусконалагоджувальних робіт (Договір № 37), за умовами якого відповідач зобов'язаний провести монтаж та пусконалагоджувальні роботи з оформленням всієї необхідної доку ментації для здачі ліфтів: ліфт ПП-0411М на 16 зупинок вантажопідйомністю 400 кг., швидкістю 1,0 м/с 1 комплект; ліфт ПП-348М на 16 зупинок вантажопідйомністю 1000 кг., швидкістю 1,0 м/с - 1 комплект, а замовник прийняти та оплатити роботи по жи тловому будинку, що розташований в місті Києві по вулиці Бударіна. Сума договору складає 93688,80 грн. (п. 2.2).

Відтак, згідно умов Договору № 37 від 06.03.2006 р. відповідач взяв на себе зобов'язання здій снити монтаж та пусконалагоджувальні роботи придбаного у нього позивачем вищевка заного обладнання.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 37 позивач зобов'язаний проводити оплату в на ступному порядку: 50 % від суми договору монтажу та наладки в формі передопла ти на протязі 5-ти банківських днів з початку монтажних робіт; 50 % від суми договору виплачується щомісяця на протязі 5-ти банківських днів на підставі підписаних сторона ми актів форми № КБ-2В і КБ-3. Терміни виконання робіт в договорі не встановлені.

11.04.2006 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 369000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за комплекти ліфтів згідно контракту № 32 від 06.03.2006 р.», що підтверджується платіжним дорученням № 368 від 11.04.2006 р.

Як стверджує позивач, відповідач обладнання не поставив, суму попередньої оплати не повернув, отже, укладені договори підлягають розірванню, а перераховані грошові кошти – поверненню. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за невиконання умов договору, а також на підставі ст. 625 ЦК України, 3 % річних та інфляційні втрати.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до суду з позовними вимогами в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави тим, що спричинення майнової шкоди зазначеному державному підприємству, майно якого перебуває у віданні Міністерства оборони України, під час здійснення статутної діяльності, завдає шкоди інтересам держави.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність дру гій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмо ва від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодав ства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження факту поставки спірного обладнання відповідач посилається на накладну № 4 від 30.06.2006 р. та акт передачі обладнання від 30.06.2006 р.

Вказані документи судом першої інстанції не прийняті в якості належних доказів, однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком, з огляду на наступне.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Накладна № 4 від 30.06.2006 р. підписана уповноваженою особою позивача. Посилання позивача на те, що вказана накладна не містить підпису уповноваженої особи відповідача не приймаються до уваги, оскільки на накладній міститься печатка відповідача.

Поданий відповідачем акт передачі обладнання від 30.06.2006 р. підписаний уповноваженими особами позивача і відповідача та скріплений їхніми печатками.

Отже, зазначені накладна і акт передачі є належними та допустимими доказами передачі спірного обладнання в розумінні ст. 34 ГПК України.

Враховуючи встановлений факт передачі обладнання, сума попередньої оплати поверненню не підлягає.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки згідно умов договору № 32 на відповідача не покладений обов’язок виконати грошове зобов’язання, а також враховуючи факт відмови в задоволенні вимоги про повернення попередньої оплати, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача пені.

Крім того, до відповідача заявлена вимога на підставі ст. 651 ЦК України про розірвання конт ракту № 32 на поставку ліфтового обладнання від 06.03.2006 р. та договору № 37 на виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт від 06.03.2006 р.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рі шенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою сто роною та в інших випадках, встановлених договором або Законом.

Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона зна чною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися на лежним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів циві льного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог , що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено догово ром або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідачем умови догово рів виконані належним чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про розірвання контракту № 32 на постав ку ліфтового обладнання від 06.03.2006 р. та договору № 37 на виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт від 06.03.2006 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Прокурор та позивач в порушення зазначеної норми належним чином позовні вимоги не обгрунтували, доказів та підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін апеляційному суду не навели.

В зв’язку з цим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 02.08.2010 р. – скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства «Бориспіль-Пантус» на рішення Господарського суду Київської області від 02.08.2010 р. у справі № 4/084-10 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 02.08.2010 р. у справі № 4/084-10 скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, кор. 20, код ЄДРПОУ 24308300), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Спеціалізованого комунального підприємства «Бориспіль-Пантус» (08300, м. Бориспіль, вул. Головатого, 15, код ЄДРПОУ 30697105) 3223 (три тисячі двісті двадцять три) грн. 15 коп. - державного мита за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді