Постанова № 12388167, 09.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2010                                                                                           № 13/125

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Блок Баг Систем"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.06.2010

у справі № 13/125 ( .....)

за позовом                               Державна акціонерна компанія "Хліб України"

до                                                   Приватне підприємство "Блок Баг Систем"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 275774,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Миколаївський портовий елеватор” до Приватного підприємства „Блок Баг Систем” про стягнення збитків в сумі 275.774,60 грн., з яких 234.543,08 грн. становить сума, яка була сплачена позивачем „Укрзалізниці” в якості плати за використання вагонів та зберігання вантажу по покинутих потягах №№ 3502, 3136 та 3504, а 41.231,52 грн. становить сума за понаднормове використання вагонів, що надійшли на адресу позивача в квоту відповідача в період з 14.11.2009 р. по 17.11.2009 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. у справі № 13/125 (далі – Рішення суду) позов задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємства „Блог Бак Сістемс” (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6, ідентифікаційний код 33939104, р/р 2600500100292 в ВАТ КБ „Глобус” м. Київ, МФО 380526, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Миколаївський портовий елеватор” (54002, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 122/1, ідентифікаційний код 00954969, р/р 26004001325425 в ЗАТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528) збитки в сумі 275.774 (двісті сімдесят п’ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2.757 (дві тисячі сімсот п’ятдесят сім) грн. 75 коп. та 236 (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства „Блок Баг Систем” і порушено апеляційне провадження у справі № 13/125.

Представник скаржника у судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача у судових засіданнях заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, 22.05.2009 р. позивач та відповідач уклали договір про надання послуг з перевалки (далі – Договір), за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе обв’язки по наданню комплексу послуг з перевалки (лабораторний аналіз, організація розвантаження з залізничного або авто транспорту, приймання, розміщення, накопичення на Миколаївському портовому елеваторі з проведенням необхідних технологічних операцій, відвантаження на судна в обсягах, кількості, в строки та за цінами, які обумовлені в Договорі) зернових (ячмінь, пшениця, жито), зернобобових (горох, соя), олійних (насіння соняшника, рапс) культур (далі – Вантаж), що експортуються з території України та/або експортуються з території Молдови та/або Російської Федерації та/або Казахстану та/або інших держав транзитом через територію України через позивача.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що відповідач забезпечує поставку Вантажу в обсязі не менше 105 тисяч тон на рік або не менше 15 тисяч тон на місяць та подачу суден для відвантаження вказаних обсягів.

Відповідно до п. 4.3 Договору відповідач зобов’язаний надати позивачу попередній графік подачі суден для вивезення свого вантажу, а також направляти безпосередньо або через свого експедитора копію вантажного плану.

Пунктом 4.7 Договору сторони погодили обов’язок відповідач погоджувати з позивачем не пізніше 20 чиста поточного місяця план завезення та перевалки Вантажу на наступний календарний місяць з обов’язковим зазначенням номенклатури вантажу та виду операції.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1.1 Договору відповідач приймає на себе всі ризики та несе майнову відповідальність у випадку подачі під розвантаження/завантаження транспортних засобів з порушенням строків та порядку, встановлених Договором.

Пунктом 5.1.7 Договору передбачено, що у випадку поставки Вантажу без погодження з позивачем його приймання або невиконання графіку приходу суден, якщо це призвело до відсутності вільних ємностей, відповідач несе відповідальність за штрафні санкції, які виставляються залізницею за простій вагонів, які прибувають на адресу позивача на квоту відповідача, зберігання вантажу в цих залізничних вагонах, а також за додаткові маневрові роботи.

Згідно з п. 5.3 Договору при виникненні обставин, передбачених п. 5.1 Договору, відповідач за власний рахунок забезпечує оплату в повному обсязі штрафних санкцій, які пред’явлені до оплати організаціями, та компенсує збитки позивача, які пов’язані із настанням таких випадків на підставі комерційного рахунку позивача та підтверджуючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, в листопаді 2009 року відповідачем змінювалася графік завезення та перевалки Вантажу, внаслідок чого у позивача на перевалці (зберіганні) перебувала значна кількість Вантажів відповідача.

Зміна відповідачем графіку завезення та перевалки Вантажу підтверджується доданими до позовної заяви копіями листів № 64/10Н від 05.10.2009 року, № 101/10Н від 26.10.2009 року та № 107 від 02.11.2009 року, № 14/11НЖ від 06.11.2009 року, № 20/11НЖ від 20.11.2009 року.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що внаслідок зміни відповідачем графіку завезення та перевалки Вантажу позивачем були понесені додаткові витрати, які складаються з плати за користування вагонами та збереженні вантажу у вагонах потягів №№ 3502, 3136 та 3504. Вказані вагони прибули на адресу позивача, проте внаслідок того, що відповідач у визначені ним самим строки не надав судна під завантаження, та враховуючи відсутність у нього вільних місць, позивач не зміг прийняти зерно, яке перевозилось у вказаних вагонах не перевалку, наслідком чого стало перебування вказаного зерна у вагонах в період з 14.11.2009 року по 22.11.2009 року.

На доказ вказаних обставин до матеріалів справи долучено копії Актів про затримку вагонів № 1 від 16.11.2009 року, № 4 від 13.11.2009 року, № 15 –22 від 16.11.2009 року, залізничних накладних, довідок-розрахунків плати за користування вагонами та зберігання вантажу по покинутих потягах № 3502, 3136 та 3504, звітів № 332-340, здавальних актів № 203-204.

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що за користування в період з 14.11.2009 року по 22.11.2009 року вагонами у потягах № 3502, 3136 та 3504 та зберігання вантажу позивачем Укрзалізниці на вимогу останньої (листи № 303 від 24.12.2009 року та № 746 від 28.12.2009 року) було сплачено 593.203,68 грн.

Позивач визначає збитки, які завдані саме відповідачем, в сумі 234.543,08 грн., виходячи, як зазначає місцевий суд, з пропорції кількості тонно-діб зберігання зерна кожного контрагента на елеваторі до загальної кількості тонно-діб за весь період зберігання.

Крім того, за понаднормове використання вагонів, які надійшли на адресу позивача в квоту відповідача за період з 17.11.2009 року по 17.11.2009 року, позивачу Миколаївським морським торгівельним портом виставлено рахунок на суму 41.231,52 грн. (відомості плати за користування вагонами (контейнерами) №№ 9292, 9297, 9305, 9307, 9319, 9321, 9328).

Претензіями № 1074/10 від 17.12.2009 року та № 1075/10 від 17.12.2009 року позивач просив відповідача оплатити спірні збитки, проте відповідач їх не оплатив, наслідком чого і стало звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі вищевикладеного місцевий суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено наявність всіх умов для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків на загальну суму 275.774,60 грн., з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 275.774,60 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів з вказаним висновком місцевого суду не погоджується, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, відповідно до пп. 5.1.7. п. 5.1. Договору у випадку невиконання графіку підходу суден, що призвело до відсутності вільних ємкостей, Замовник несе відповідальність за виставлені залізницею штрафні санкції за простій вагонів, що прибули на адресу елеватора на квоту Замовника, зберігання вантажу в цих залізничних вагонах, а також за додаткові маневрові роботи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем двічі було порушено графік подачі суден (№ 101/10Н від 26.10.2009р.) у зв'язку з несправностями відповідних суден:

- подача судна для відвантаження вантажу вантажовласника - ТОВ «Кернел-Трейд» була здійснена 21.11.2009 р. з затримкою на 4 дні;

- подача судна для відвантаження вантажу вантажовласника - ПП «Серна» була здійснена 30.11.2009 р. з затримкою на 5 днів.

В оскаржуваному рішенні місцевий суд зазначив, що листом № 20/11НЖ від 19.11.2009 року відповідач гарантував позивачеві забезпечити, у випадку простою вагонів, зберігання вантажу у вагонах, а також за додаткові маневрові роботи оплату штрафних санкцій.

Однак таке посилання є безпідставним оскільки, як вбачається з його змісту, він наданий на додаток до листа №19/11НЖ від 19.11.09р., який позивач до позовної заяви не додав. В цьому листі йдеться про 50-т інших вагонів, які були вчасно вивантажені і платити за користування цими вагонами не потрібно (лист додано до матеріалів справи).

Так, позивачем не підтверджено відповідними документами, чи вплинули вищезазначені два випадки на наявність або відсутність вільних ємкостей на елеваторі у відповідності до положень пп. 5.1.7 Договору. Висновки місцевого суду щодо того, що накопичення вагонів на станції, які надійшли на адресу позивача відбулося саме з вини відповідача, тобто позивач не зміг ці вагони вивантажити у зв'язку з тим, що елеватор був зайнятий вантажем ПП «Блок Баг Системс» не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Згідно з пунктом 1.2.1 Договору квота завантаження елеватора відповідачем складає не менш 105 тисяч тон на рік або не менш 15 тисяч тон на місяць, тобто максимальний об'єм не визначено, але як вбачається з документів наданих Ппзивачем максимальною кількістю вантажу відповідача, що знаходився на елеваторі було 13.796,917 тон. (01.10.2009 р.). Тобто відповідач міг навантажити ще 1203 тони, що приблизно дорівнює 17 вагонам (69 тон-вагон), адже Договором максимальний обсяг завезеного вантажу не встановлений (не обмежений), а вартість наднормованого зберігання вантажу (поставленого на Елеватор за згодою Виконавця на його приймання) сплачується відповідачем вчасно та в повному обсязі. Елеватор же має місткість 69 тис. тон., що підтверджено самим позивачем у наданих колегії суддів письмових поясненнях.

Колегія суддів також не погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що відповідач має сплатити на користь позивача за понаднормове використання вагонів, які надійшли на адресу в квоту відповідача саме в сумі 41.231,52 грн., оскільки у відповідності до пп. 5.1.7 п. 5.1 Договору на надання послуг з перевалки вантажів № 70 від 22.05.2009 р. у випадку невиконання графіку підходу суден, Замовник несе відповідальність за виставлені залізницею штрафні санкції за простій вагонів, що прибули на адресу елеватора на квоту Замовника.

У відомостях плати за користування вагонами, доданих позивачем до позовної заяви, є лише 5ь вагонів, що надійшли на квоту ПП «Блок Баг Сістемс», це вагони з соєю №№ 95449625, 95653374, 95668034, 95756946, 95855383, що були подані 10.11.3009 р. На якій підставі відповідач повинен оплатити користування вагонами інших підприємств позивачем не доведено.

Матеріали справи також не містять відомостей про те, яким чином штрафні санкції виставлені Укрзалізницею Елеватору в сумі 593.203,68 грн. стосуються ПП «Блок Баг Системс», а також з якого розрахунку виходив відповідач та суд першої інстанції, як зазначено в оскаржуваному рішенні, пропорційно розподіляючи ці штрафні санкції, між якими підприємствами, на підставі яких документів та в якій пропорції вони розподілені, а також яким чином були розраховані суми в розмірі 234.543,08 грн. та 41.231,52 грн.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.

В зв’язку із відмовою у задоволенні позову відповідно до ст. 49 ГПК України усі судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

За таких обставин апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. у справі № 13/125 – скасуванню з постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження, докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Також відповідно до ст. 49 ГПК України з позивача підлягає стягненню на користь відповідача (апелянта) державне мито, сплачене за подання апеляційної скарги, в розмірі 1.378,87 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 69, 75, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Блок Баг Систем” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. у справі № 13/125 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4.          Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Миколаївський портовий елеватор” (54002, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 122/1, ідентифікаційний код 00954969, р/р 26004001325425 в ЗАТ „ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства „Блог Бак Сістемс” (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6, ідентифікаційний код 33939104, р/р 2600500100292 в ВАТ КБ „Глобус” м. Київ, МФО 380526) витрати по сплаті державного мита в сумі 1.378,87 грн.

5.          Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6.          Матеріали справи № 13/125 повернути до Господарського суду міста Києва.

7.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді