Постанова № 12386620, 02.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2010                                                                                           № 15/229

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Костючок С.Ю. – представник, дов. б/н від 03.08.2009;

від відповідача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.06.2010

у справі № 15/229 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД

до                                                   Приватного підприємства "Аргумент Агро"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 333892,43 грн.

Розпорядженнями В.о голови Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 № 01-23/1/1 та Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 № 01-23/1/3 та від 01.11.2010 № 01-23/1/1 склад колегії суддів змінювався.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 та 05.10.2010 розгляд апеляційної скарги у справі № 15/229 було відкладено на 05.10.2010 та 02.11.2010, відповідно.

На підставі ст.ст. 69, 99 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги у справі № 15/229 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 у справі № 15/229 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 310 009,00 грн. основного боргу, 1 000,00 грн. пені, 3 338,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що в порушення умов договору від 01.01.2007 відповідач розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, станом на день вирішення спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 310 009,00 грн., яку визнав відповідач у повному обсязі і яка підлягає задоволенню; з огляду на те, що заявлена сума пені надмірно велика порівняно із збитками позивача, а також враховуючи відзив відповідача, суд, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України та керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 у справі №15/229 скасувати в частині стягнення пені з відповідача у розмірі 1 000,00 грн. з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 23 883,43 грн. задовольнити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вказує на те, що Господарський процесуальний кодекс України надає право суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, однак, суд першої інстанції не вказав, які виняткові випадки вплинули на зменшення розміру пені з 23 883,43 грн. до 1 000,00 грн.; в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо тяжкого майнового чи фінансового стану відповідача, які могли б надати суду право застосувати положення статті 233 ГК України та пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

На думку заявника, суд першої інстанції застосував норми ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України, які не підлягають застосуванню, оскільки позивач не ставить вимогу про стягнення збитків, а лише вимогу про стягнення штрафних санкцій за порушення виконання зобов’язання.

Позивач у додаткових поясненнях до апеляційної скарги вказує на те, що відповідач не навів жодних обґрунтованих обставин, які могли б стати причиною для зменшення розміру пені, не встановлено таких обставин і судом першої інстанції.

Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу з додатковими письмовими поясненнями, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 310 009,00 грн. основного боргу, 23 883,43 грн. пені та судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 п. 1 якого, позивач, за договором продавець, зобов’язався передавати у власність відповідачу, за договором покупцю, сухий замінник цільного молока "Малеча", надалі товар, згідно з накладними відповідно до замовлень відповідача, а відповідач зобов’язався приймати товар та оплачувати його вартість на умовах даного договору.

Підпунктом 6.1 пункту 6 договору від 01.01.2007 сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2007.

Відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3 договору від 01.01.2007 відповідач зобов’язався оплатити позивачу вартість кожної партії товару шляхом безготівкового перерахунку на його розрахунковий рахунок протягом 10-ти календарних днів з моменту переходу прав власності товару відповідачу.

Відповідно до витягу із особового рахунку від 02.10.2009 позивача, відповідач частково, на суму 4 000,00 грн., оплатив поставлений позивачем товар за договором від 01.01.2007.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач умови договору не виконав і недоплатив позивачу суму у розмірі 310 009,00 грн. відповідно до накладних підписаних та скріплених печатками сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, визнав наявність заборгованості перед позивачем на суму у розмірі 310 009,00 грн.

15.06.2009 між позивачем та відповідачем укладено угоду про погашення боргу згідно із договором купівлі-продажу від 01.01.2007, відповідно до пункту 1 якої, позивач, за договором кредитор, надає відповідачу, за договором боржнику, розстрочку у погашенні заборгованості за переданий йому у власність товар згідно із договором купівлі-продажу від 01.01.2007, що утворилась станом на 15.06.2009 на суму 315 309,00 гривень, в т.ч. ПДВ з 15.06.2009 до 15.01.2010; сума щомісячного платежу за товар згідно із договором виплачуватиметься рівними частинами щомісячно протягом шести місяців до 30 числа кожного місяця; перший платіж в сумі 52 551,50 гривень перераховується до 30.07.2009, останній платіж перераховується до 15 січня 2010р. згідно із підписаним актом звірки між сторонами.

Відповідачем не надано доказів належного виконання зобов’язань за угодою від 15.06.2009, таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 310 009,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, оскільки відповідачем не підтверджено того, що ним виконано зобов’язання за угодою від 15.06.2009 та сплачено позивачу 310 009,00 грн. заборгованості за договором від 01.01.2007, то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

Згідно з п.п. 5.4 п. 5 договору від 01.01.2007 у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла протягом терміну прострочки, за кожний день прострочки від суми неоплаченого товару.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 23 883,43 грн. за період прострочення платежу за одержані товари відповідно до п.п. 5.4 п. 5 договору від 01.01.2007 за період з 15.06.2009 по 10.02.2009 у сумі 23 883,43 грн.

Однак, 15.06.2009 сторонами укладена угода про погашення боргу згідно з договором від 01.01.2007, яка, згідно із п.п. 4.1, 4.4 п. 4 набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами зобов’язань та є невід’ємною частиною договору купівлі-продажу від 01.01.2007.

Також в п.п. 2.1 п. 2 угоди від 15.06.2009 сторони погодили умову про те, що кредитор зобов’язується на період погашення заборгованості за даною угодою не нараховувати штрафні санкції згідно із договором купівлі-продажу від 01.01.2007, а в п.п. 3.1 п. 3 даної угоди передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати за даною угодою боржнику нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожний день прострочення.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Отже, укладанням угоди від 15.06.2009, з 15.06.2009 зобов'язання відповідача у частині договору від 01.01.2007 про обов’язок оплатити вартість кожної партії товару протягом 10-ти календарних днів з моменту переходу права власності на товар, припинилось, та сторонами це зобов’язання замінене іншим, погодженим сторонами у пункті 1 угоди від 15.06.2009.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наявності у позивача підстав, відповідно до законодавства для стягнення з відповідача пені за вказаний період на підставі договору від 01.01.2007, тому у цій частині у позові належить відмовити.

Відповідно до ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому апеляційною інстанцією не приймається та не розглядається доданий позивачем до додаткових пояснень розрахунок пені згідно із угодою про погашення боргу.

Із висновком суду щодо наявності підстав для стягнення пені, апеляційна інстанція не погоджується, як із таким, що не грунтується на матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених чинним законодавством та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 у справі № 15/229 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

          "Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства "Аргумент Агро" (03039, м. Київ, вул. Гната Юри, 9; код ЄДРПОУ 33641165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 93/232; 43023, м. Луцьк, вул. Єршова, 3; код ЄДРПОУ 13345568) 310 009,00 грн. основного боргу, 3 100,09 грн. державного мита, 219,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позову відмовити."

          3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

          4. Справу № 15/229 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.11.10 (відправлено)