Рішення № 12386316, 15.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2010 р. Справа № 21/197-10

вх. № 8231/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Дідух В.В. дов. б/н від 04.06.2010р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Ескаро-Україна", м. Одеса

до ЗАТ "Техноімпекс", м. Харків

про стягнення 40121,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 40 121,88грн. заборгованості ,та судові витрати, посилаючись на укладення договору поставки №21 від 01.01.2008р., поставку відповідачеві товару на суму 215 435,36грн., та посилаючись на часткове повернення відповідачем товару та часткову оплату відповідачем товару .

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, за вх.№29043 від 02.11.2010р. через канцелярію господарського суду, звернувся до суду з клопотанням щодо долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про державну реєстрацію відповідача у справі, з якого вбачається, що станом на 09.09.2010р. Закрите Акціонерне товариство "Техноімпекс" знаходиться за адресою: Харківська обл., м.Харків,Дзержинський р-н, вул.Космічна,21,кв.914, з ідентифікаційним кодом 31799372.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив , про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.

На підставі розпорядження заступника голови господарського суду Харківської області від 15.11.2010р., у зв'язку з призначенням судді Пелипенко Н.М. на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду, справу № 21/197-10 передано судді Светлічному Ю.В.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №21 від 01.01.2008р.

Згідно з умовами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами п.1.1. договору постачальник (позивач у справі) зобов'язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію у власність покупця( відповідача у справі), а покупець зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору .

В п.7.7. договору сторони передбачили, що покупець сплачує постачальнику вартість даного за цим договором товару , після реалізації товару іншим особам через оптово-роздрібну торгівельну мережу покупця . Покупець два рази на місяць перераховує постачальнику кошти у розмірі загальної вартості товарів, реалізованих у відповідному періоді .Фактом оплати вважається зарахування коштів на поточний рахунок продавця .Кошти отримані від покупця зараховуються постачальником у погашення заборгованості, що виникла хронологічно раніше, незалежно від номеру рахунку вказаного покупцем у платіжному дорученні .

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар по видатковим накладним в період з 01.01.2008р.по 08.09.2010р. на суму 215 435,36грн., які знаходяться в матеріалах справи. Відповідач товар прийняв, про що свідчить печатка підприємства відповідача в графі "Отримала", частково повернув позивачеві товар на підставі накладних на повернення на суму 14 717,72грн., та частково розрахувався, враховуючи вищевикладене заборгованість відповідача складає 40121,88грн., що підтверджується актом звірки розрахунків сторін станом на 01.03.2010р. підписаним обома сторонами .

Оскільки між сторонами не були чітко визначені строки оплати товару, позивачем була пред'явлена претензія №11/12/09-02 від 11.12.2009р., в якій позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість у строк до 25.12.2009р., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару , не здійснив. Вищезазначену претензію, слід вважати вимогою на оплату в порядку передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України.

Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначається моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 40121,88грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Вимогами статей 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 401,21грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (Харківська обл., м.Харків, Дзержинський р-н, вул.Космічна,21,кв.914, ідентифікаційний код 31799372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаро-Україна" (Одеська обл., м.Одеса, Київський р-н, проспект Маршала Жукова, буд.4/Д ідентифікаційний код 34252977) - 40121,88грн. основного боргу , держмито у розмірі 401,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 17.11.2010р.