Рішення № 12386313, 15.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2010 р. Справа № 38/199-10

вх. № 7118/5-38

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Вергун М.М., довіреність № 248-51 від 12.03.2010 року, 3-ї особи - Большакова А.В., довіреність від 13.04.2010 року, відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно ревізійний відділ у м. Харкові, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧПУ та Системи", м. Харків

про стягнення 3032,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 3032,00 грн., що були заподіяні відповідачем внаслідок завищення вартості виконаних робіт в частині відрахування податків та адміністративних витрат внаслідок невірного виставлення рахунків з порушенням "Правил визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000 та Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 по договору підряду № 3РТ, укладеного між сторонами 26.09.2005 року.

До початку судового засідання позивач та третя особа звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"). Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Поштове відправлення з ухвалою господарського суду Харківської області 22.09.2010 року, 11.10.2010 року та 22.10.2010 року було направлене ТОВ “ЧПУ та Системи” за адресою, вказаною у позовній заяві (61001, м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 15/17) та за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (61003, м. Харків, пр. Московський, 17, кв. 4-а). Підтвердженням надсилання третьому відповідачу названої ухвали суду є відповідна відмітка на зворотному боці цих ухвал.

В судовому засіданні 15.11.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Присутній в судовому засіданні 15.11.2010 року представник третьої особи вважає позов обґрунтованим.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, суд встановив наступне.

26.09.2005 року між сторонами був укладений договір підряду № 3РТ (надалі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати роботу з ремонту електронних плат, які вийшли з ладу, блоків управління на станках з ЧПУ, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до п. 3.1 договору, позивач здійснює передоплату на поточний рахунок відповідача відповідно до виставленого рахунку на протязі п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку. Позивачем, відповідно до платіжних доручень № 3007 від 28.03.2006 року, № 3047 від 30.03.2006 року, № 4287 від 29.08.2006 року, № 4319 від 05.09.2006 року було здійснено оплату за договором.

У травні 2006 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт № 1 на суму 8340,00 грн. з виконання ремонту ЧПУ NC200; акт виконаних робіт № 2 на суму 37500,00 грн. з ремонту УЦІ TNC 121; у вересні 2006 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт № 1 на суму 16700,00 грн. з ремонту станка та тиристорних перетворювачів на токарно-карусельному станку моделі 1516ФЗ. Всього загальна вартість виконаних робіт складає 28790,00 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору роботи вважаються виконаними з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Під час проведення Контрольно-ревізійним відділом м. Харкова (надалі - КРВ м. Харкова) ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2006 року по 01.06.2009 року було виявлено, що відповідачем завищена вартість виконаних робіт по договору в частині відрахування податків та адміністративних витрат внаслідок невірного виставлення рахунків з порушенням "Правил визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000 та указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 на суму 3032,00 грн.

Даний факт було відображено в довідці № 123-10-289 КРВ м. Харкова від 04.09.2009 року, яка була підписана контролерами - ревізорами КРВ м. Харкова та директором підприємства відповідача.

21.05.2010 року позивач направив на адресу відповідача листа № 248-213 з вимогою відшкодувати завдані збитки.

Проте, відповідач залишив вимогу без відповіді, збитки не відшкодував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1 статті 224 ГК України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3032,00 грн. збитків обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 224 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧПУ та СИСТЕМИ" (61003, м. Харків, пр. Московський, 17, кв. 4-А, код ЄДРПОУ 33607680) на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121, рахунок 26002200400001, ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537) - 3032,00 грн. збитків, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 17 листопада 2010 року