Рішення № 12386248, 10.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2010 р. Справа № 05/229-10

вх. № 8423/6-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Пікалової І.В. (довіреність від 14.07.10 р.),

відповідача - не з’явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Плюс" (м. Запоріжжя)

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (м. Харків)

про стягнення 5156,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві вказує, що сума заборгованості відповідача складається з основного боргу в сумі 4485,00 грн., 3% річних в сумі 191,69 грн. і інфляційних в сумі 479,90 грн., але просить тільки прийняти позовну заяву до розгляду і покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару по накладній №03-12/4 від 22.01.08 р.

Позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 4485,00 грн., 3% річних в сумі 212,33 грн. та інфляційні в сумі 623,42 грн.

Розглянувши цю заяву та докази відправки її відповідачу, суд вважає за можливе прийняти її.

Відповідач надав відзив на позов, в якому визнає заборгованість в сумі 4485,00 грн., а 3% річних в сумі 191,69 грн. та інфляційні в сумі 479,90 грн. не визнає, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.10 р. по справі №Б-50/124-10 порушено провадження про визнання відповідача банкрутом та введено мораторій, протягом дії якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, не нараховується неустойка, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач за накладною №03-12/4 від 22.01.08 р. передав відповідачу товар (лампи) на загальну суму 19521,00 грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та копією довіреності відповідача серії ЯМД №978425 від 14.01.08 р.

Оскільки сторонами не був узгоджений строк виконання відповідачем зобов’язань по оплаті наданих послуг, позивач 26.03.09 р. надіслав відповідачу вимогу №25/02-2 від 25.03.09 р. про сплату заборгованості за вказаною накладною в сумі 4485,00 грн., яку відповідач отримав 06.04.09 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №2023475.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, останнім днем строку виконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого товару слід вважати 13.04.09 р., але відповідач у вказаний строк заборгованість не сплатив і відповіді на вимогу не дав.

За таких обставин у відповідача перед позивачем виникла з 14.04.09 р. прострочена заборгованість у сумі 4485,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

В даному випадку зобов’язання відповідача оплатити отриманий товар виникло внаслідок отримання товару по накладній.

Згідно ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов’язань.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 14.04.09 р. по 10.11.10 р. в сумі 212,33 грн. та інфляційні за період з квітня 2009 р. по вересень 2010 р. в сумі 623,42 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.10 р. по справі №Б-50/124-10 порушено провадження про визнання відповідача банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Позивач є конкурсним кредитором, оскільки його грошові вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Відповідно з ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, інфляційні та 3% річних підлягають стягненню з відповідача по день введення господарським судом мораторію, тобто до 16.06.10 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості, інфляційних та 3% річних, позовні вимоги визнав частково – в частині заборгованості в сумі 4485,00 грн.

Згідно ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Перевіривши, що визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення з нього заборгованості в сумі 4485,00 грн. не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково – в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений по накладній №03-12/4 від 22.01.08 р. товар в сумі 4485,00 грн., 3% річних за період з 14.04.09 р. по 15.06.10 р. в сумі 157,77 грн., інфляційних за період з квітня 2009 р. по червень 2010 р. в сумі 448,50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 78, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог.

2. В позові відмовити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023 м. Харків, вул. Сумська, 134. Код ЄДРПОУ 14308894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС Плюс" (69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, 74-Б. Код ЄДРПОУ 34441199) заборгованість за поставлений по накладній №03-12/4 від 22.01.08 р. товар в сумі 4485,00 грн., 3% річних за період з 14.04.09 р. по 15.06.10 р. в сумі 157,77 грн., інфляційні за період з квітня 2009 р. по червень 2010 р. в сумі 448,50 грн., державне мито в сумі 97,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 11.11.10 р.