Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2010 р. Справа № 62/249-10
вх. № 8178/4-62
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Буднікова Н.Ю., дов. №1/юр від 05.01.10р.
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Рентер", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Агровест", м. Харків
про стягнення 37105,19 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ПП "Рентер" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "АПК Агровест" 32851,19 грн. основного боргу, 2579,49 грн. пені, 1018,39 грн. інфляційних та 656,12 грн. 3% річних.
Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, мотивуючи позовні вимоги не належним виконанням з боку відповідача зобов"язань зі сплати орендної плати за договором оренди №26 від 16.02.10р. та Додаткової угоди від 01.03.10р. до нього.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (ухвали господарського суду), яке міститься в матеріалах справи.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
16.02.10р. між позивачем - Орендодавець та відповідачем - Орендар, було укладено договір оренди №26, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове користування приміщення, розташовані в корпусі №3 за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська,32, загальною площею 46,10 кв.м. на п"ятому поверсі, згідно Специфікації №1 (Додаток №1) до договору.
Відповідно до п.3.2. Договору, передача орендованого об"єкту здійснюється за актом здачи-приймання, який є невід"ємною частиною договору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав відповідачу приміщення, яке є предметом договору оренди, що підтверджується актом прийому - передачі від 31.12.03р. за договором №26 від 16.02.10р. (арк.с.10).
Згідно п.4.1. Договору, він набирає чинності з моменту підписання сторонами акту здачи-приймання та діє до 31.12.10р.
Відповідно до п.5.1. Договору, розмір орендної плати за орендні послуги, за згодою сторін, складає 4610,00 грн. в місяць. Вартість комунальних послуг та електроенергії входить у вартість орендної плати.
Додатковою угодою від 01.03.10р. сторони внесли зміни до договору оренди №26 від 16.02.10р., а саме збільшили площу орендованого приміщення до 65,47 кв.м., а також збільшено розмір орендної плати до 6547,00 грн.
Пунктом 5.2. Договору, сторони погодили, що оплата відповідачем орендних послуг, згідно даного договору здійснюється з 1 по 5 число поточного місяця. Акти виконаних робіт виставляються щомісяця.
Як свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000044 за квітень 2010 року, №ОУ-0000059 за травень 2010 року, №ОУ-0000073 за червень 2010 року, №ОУ-0000090 за липень 2010 року та №ОУ-0000104 за серпень 2010 року, позивач належним чином виконав свої зобов"язання за договором надавши відповідачеві у користування приміщення, які є предметом укладеного між сторонами договору. Згадані акти підписані представниками обох сторін та скріплені печатками їх підприємств.
Згідно вказаних актів, загальна вартість орендної плати, яка повинна була бути сплачена відповідачем складає 32735,00 грн.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів сплати ним орендної плати за договором №26 від 16.02.10р.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на наведене та та приймаючи до уваги невиконаня з боку відповідача обов"язку зі сплати орендної плати за договором оренди №26 від 16.02.10р., суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 32581,19 грн. (сума основного боргу).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення зобов"язання зі сплати орендної плати, яка, згідно наданого позивачем розрахунку (арк.с. 15) складає 2579,49 грн., а також 1018,39 грн. інфляційних та 656,12 грн. 3% річних.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.
У відповідності до п.8.2 договору оренди №26 від 16.02.10р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується за весь період зборгованості з урахуванням пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки (враховуючи день оплати), але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних перевірено судом та встановлено, що він суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Так, інфляційні та 3% річних розраховані позивачем за період з 01.01.10р. по 31.08.10р., однак, такі нарахування є неправомомірними та безпідставними, оскільки нарахування позивачем інфляційних здійснювалось на всю суму заборгованості (32581,19 грн., яка утворилась за період з квітня по серпень 2010 року) вже починаючи з 01.01.10р., тобто до укладання договору оренди, на підставі якого у відповідача виник обов"язок сплачувати оренду плату, а також до моменту утворення вказаної заборгованості.
Пеня, згідно розрахунку (арк.с.15) розраховувалась позивачем наступним чином: за період з 01.04.10р. по 07.06.10р. на суму 32851,19 грн., з 08.06.10р. по 07.07.10р. на суму 32851,19 грн., з 08.07.10р. по 09.08.10р. на суму 32851,19 грн. та з 10.08.10р. по 31.08.10р.
Проте, вказані нарахування пені також є безпідставними та неправомірними, оскільки заборгованість у сумі 32851,19 грн. утворилась лише у серпні 2010 року (за період з квітня по серпень 2010 року), а тому позивач не мав правових підстав нараховувати пеню на суму 32851,19 грн. у квітні, травні, червні та липні 2010 року.
З огляду на наведене, перерахувавши пеню, інфляційні та 3% річних у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 501,14 грн., інфляційних у сумі 104,17 грн. та 3% річних у сумі 79,64 грн. а в решті позовних вимог відмовляє, як у необгрунтованих.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Агровест" (61082, м.Харків, пр.Московський, 144, код 36814960, п/р 26006010072346 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321707) на користь Приватного підприємства "Рентер" (61019,м.Харків, пр.Ілліча, 118 "А", код 36034610, п/р 26007010005698 в філії УніКредитБанк ВАТ в м. Києві, МФО 300744) 32851,19 грн. основного боргу, 501,14 грн. пені, 104,17 грн. інфляційних, 79,64 грн. 3% річних, 335,35 грн. держмита та 213,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя
Повний текст рішення по справі №62/249-10 підписано 11.11.10р.
Судове рішення № 12386211, Господарський суд Харківської області було прийнято 08.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 62/249-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: