ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" листопада 2010 р. Справа № 43/224-10
вх. № 8462/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Басарт Л.А., довіреність № 688 від 01.10.2009 р.,
відповідача - Сливко О.В., довіреність № 27/29/801 від 04.01.2010 р.,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків
до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м. Харків
про стягнення 2706314,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" про стягнення заборгованості у сумі 2706314,31 грн., в тому числі: суми боргу - 2392674,13 грн., 3% річних - 42687,61 грн., інфляційні витрати - 37014,55 грн. та пені в розмірі 233938,02 грн.
Ухвалою господарського суду від 27.09.2010 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11 жовтня 2010 р. о 10:20 годині.
В судовому засіданні 11.10.2010 р. оголошувалась перерва до 21.10.2010 р. о 10:30 годині.
Через канцелярію господарського суду 21.10.2010 р. представник позивача надав заяву про збільшення суми позову (вх. № 20455), в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 2817028,74 грн., у тому числі: суму боргу - 2392674,13 грн., 3% річних - 48587,35 грн., інфляційні витрати в сумі 135114,19 грн., пеню в розмірі 240653,08 грн., яка була прийнята судом до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України.
Через канцелярію господарського суду 21.10.2010 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву (вх. № 23923), в якому просив суд зменшити суму пені на 80%. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 21.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 09.111.2010 р. о 11:00 годині.
Через канцелярію господарського суду 09.11.2010 р. представник відповідача надав заяву з додатком (вх. № 22685), в якій просив суд у зв"язку з частковою оплатою боргу зменшити суму пред"явленого позову на суму 204913,02 грн. Зазначені документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2010 р. пояснив, що відповідачем була здійснена часткова оплата суми боргу в розмірі 204913,02 грн., у зв"язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 2612115,73 грн., у тому числі: суму боргу - 2187761,11 грн., 3% річних у розмірі 48587,35 грн., інфляційні витрати в сумі 135114,19 грн., пеню в розмірі 240653,08 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.11.2010 р. просив суд у зв"язку з частковою оплатою боргу зменшити суму пред"явленого позову на сплачену суму в розмірі 204913,02 грн., а також просив суд зменшити суму пені на 80%.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавшии пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне.
01.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (Енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (споживач) був укладений договір № 445 про постачання теплової енергії.
У відповідності до п. 1.1. договору Енергопостачальна організація (позивач по справі) взяв на себе зобов"язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов"язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяціь, по результатам якого підписується акт виконання послуг з постачання теплової енергії та акт звірки розрахунків за її використання (у 2-х примірниках).
У відповідності до п. 6.3. договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1а та 1б до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
Позивач свої зобов"язання виконав у повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року та здійснив поставку відповідачу теплової енергії гарячої води, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт, які знаходяться в матеріалах справи.
Проте, відповідач в порушення умов договору № 445 від 01.10.2008 р. про постачання теплової енергії частково розрахувався з позивачем за теплову енергію гарячій воді, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в сумі 2392674,13 грн.
Крім того, позивачем на адресу відповідача 02.02.2010 р. за № 39 була направлена претензія з вимогою провести розрахунок за спожиту теплову енергію та сплатити суму боргу, проте згідно відповіді на вказану претензію від 31.03.2010 р. за № 947/52 відповідач у зв"язку з обмеженими фінансовими можливостями підприємства просив позивача провести розстрочку за поставлену теплову енергію за період з 01.10.2009 р. по 01.04.2010 р.
Як свідчать матеріали справи та пояснення присутнього в даному судовому засіданні представника позивача, відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості на суму 204913,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7918 від 20.10.2010 р. За таких обставин в цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню по п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 2187761,11 гривень основного боргу обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, визнаною відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 7.2.2. договору несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня та користь Енергопостачальної організації в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним, у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 240653,08 грн.
Керуючись п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу та роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, а також приймаючи до уваги скрутність фінансового становища комунального підприємства, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 120326,54 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 48587,35 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції, що становить суму у розмірі 135114,19 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 25500,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "ВОДА" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90, код ЄДРПОУ 33206804, р/р 26--7110035741 в АБ "Факторіал-Банк", МФО 351715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" ( 61018, м. Харків, вул. Балакірєва, буд. 3, ідентифікаційний код 31555944, п/р 26009300837 в АТ Банк "Меркурій", м. Харків, МФО 351663, п/р 26007010041091 в АКБ "Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931) 2187761,11 грн. - суму основного боргу, 48587,35 грн. - 3% річних; 135114,19 грн. - інфляційні витрати та 120326,54 грн. - пені, 24917,89 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення основного боргу в розмірі 204913,02 грн. - провадження у справі припинити.
В частині стягнення пені в сумі 120326,54 грн. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст судового рішення підписано 10.11.2010 р.
Судове рішення № 12386195, Господарський суд Харківської області було прийнято 09.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 43/224-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: