Рішення № 12386136, 01.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р. Справа № 40/281-10

вх. № 9140/4-40

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 07.07.2008 року відповідача - Кобильнік Д.А., дов. від 21.10.2010 року 3-ї особи 1. ОСОБА_3, особисто, 2. не з*явився

розглянувши справу за позовом ОСОБА_4, м. Перещепине

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон", м. Харків 3-я особа 1. ОСОБА_3, м. Харків, 2. ОСОБА_2, м. Харків

про зобов*язання виконати рішення

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон", м. Харків

до ОСОБА_4, м. Перещепине

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога ОСОБА_4 про зобов*язання - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" виконати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" від 15 грудня 1996 року в частині передачі до Товариства майна, визначеного рішенням загальних зборів та зустрічна позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" про визнання права власності на двоповерховий житловий будинок літ. "А-2". площею 462,0 кв.м. і господарчі споруди, загальною площею 191 кв.м. ("а" - тамбур, "б" - навіс, "в" - вбиральня) по АДРЕСА_1; на земельну ділянку, площею 0,123 га. по АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на землю зареєстрований за № 1877 від 20 лютого 1998 року) та на земельну ділянку, площею 0,147 га. по вул. Слобожанській, 49 в смт. Кулиничі, Харківського району, Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6325157300:001:0005 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР № НОМЕР_1, зареєстрований за № 195 від 28 травня 2004 року) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон".

Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані тим, що 15 грудня 1996 року загальними зборами учасників Товариства було ухвалене рішення (протокол від 15 грудня 1996 року № 3) про будівництво двохповерхового житлового будинку і господарчих споруд по АДРЕСА_1, приблизною вартістю 100000,00 грн. за рахунок коштів і матеріалів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" та придбання для цієї мети земельних ділянок. Але рішення Товариства від 15 грудня 1996 року виканано не було, зазначене у рішенні майно - будинок, господарські споруди та земельні ділянки, яке учасник Товариства ОСОБА_2 повинен був на протязі трьох місяців з моменту завершення будівництва та прийому будинку в експлуатацію передати на баланс Товариства до теперішнього часу не передані.

Представник позивач за первісним позовом у судовому засіданні та у наданій заяві відмовляється від первісного позову та підтримує зустрічнийо позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" до учасників Товариства.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує зустрічний позов і просить його задовольнити у повному обсязі.

Третя особа на стороні відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримує зустрічні позовні вимоги.

Третя особа на стороні відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 у судове засідання не з*явився, витребувані ухвалами суду документи не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом та третю особу на стороні відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" створене за рішенням його учасників від 24 березня 1995 року та зареєстроване виконкомом Харківської міської ради народних депутатів розпорядженням № 407 від 29 березня 1995 року за № 23330007.

Відповідно до попередніх та діючих установчих документів Товариства учасниками Товариства є: ОСОБА_3 70 відсотків у статутному фонді Товариства, ОСОБА_2 20 відсотків у статутному фонді Товариства, ОСОБА_4 10 відсотків у статутному фонді Товариства.

15 грудня 1996 року відбулися загальні збори учасників Товариства (копія протоколу загальних зборів учасників від 15 грудня 1996 року № 3 додана до матеріалів справи) на яких було ухвалене рішення про будівництво двохповерхового житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1, приблизною вартістю 100000,00 грн. за рахунок коштів і матеріалів Товариства.

Крім того, між Товаристом і учасником ОСОБА_2 для оптимізації організаційних питань по будівництву, спрощення процедури оформлення документації і прийому в експлуатацію будинку і споруд був укладений договір про сумісне будівництво вказаного будинку та господарчих споруд від 15 грудня 1996 року, копію якого надано до матеріалів справи, відповідно до якого Товариство прийняло на себе зобовязання повністю профінансувати будівництво, купівлю земельних ділянок та інші витрати, а учасник Товариства ОСОБА_2 зобовязався здійснити тимчасове оформлення на своє імя на термін будівництва необхідних для будівництва документів, а також прав власності на земельні ділянки, будинок і господарські споруди до моменту їх передачі на баланс Товариства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про господарські товариства", статті 117 діючого Цивільного кодексу України учасники господарського товариства зобов'язані, зокрема, додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства", статті 145 діючого Цивільного кодексу України, Статуту Товариства, діючого на час проведення зборів, Статуту, діючого на момент розгляду цієї справи, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстраціїлишеу випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи (протокол загальних зборів учасників Товариства від 15 грудня 1996 року № 3) та підтвердили у судовому засіданні сторони по справі рішення про будівництво двохповерхового житлового будинку і господарчих споруд по АДРЕСА_1 за рахунок коштів і матеріалів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" було ухвалене загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Ембріон" 15 грудня 1996 року.

Зазначеним рішенням загальних зборів учасників Товариства від 15 грудня 1996 року в ході будівництва на учасників Товариства були покладені наступні обов'язки: на учасника і президента Товариства ОСОБА_3 - організація оперативного управління, узгодження, контролю і забезпечення питань фінансування будівництва; на учасника Товариства ОСОБА_2 - оформлення земельних ділянок для будівництва, виготовлення проектної, кошторисної, юридичної, правовстановчої та іншої документації і подальше переоформлення прав власності на Товариство; на учасника Товариства ОСОБА_4 - пошук підрядників, в разі необхідності - будівельних матеріалів, організація доставки матеріалів, вирішення інших організаційних питань.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства від 15 грудня 1996 року був затверджений договір про сумісне будівництво вказаного будинку та господарчих споруд від 15 грудня 1996 року, відповідно до якого Товариство прийняло на себе зобовязання повністю профінансувати будівництво, купівлю земельних ділянок та інші витрати (п.п. 1.2., 1.3., 3.1. Договору), а учасник Товариства ОСОБА_2 зобовязався здійснити тимчасове оформлення на своє імя на термін будівництва необхідних для будівництва документів, а також прав власності на земельні ділянки, будинок і господарські споруди до моменту їх передачі на баланс Товариства, інформувати Товариство про стан оформлення документації, повідомити про закінчення будівництва, прийняття будинку в експлуатацію закінчення оформлення прав власності та іншої документації та передати будинок, споруди та земельні ділянки на баланс Товариства на протязі трьох місяців з моменту завершення будівництва та прийому будинку в експлуатацію (п.п. 1.2., 1.4., 1.5., 3.3. Договору) .

Як свідчать документи, копії яких додані до матеріалів справи, на виконання рішення загальних зборів та договору про сумісне будівництво учасники Товариства та Товариство здійснили наступні дії:

16 грудня 1997 року за рішенням Кулинічівської селищної ради на імя учасника Товариства ОСОБА_2 була надана земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 1230 кв.м. під будівництво житлового будинку та господарчих будівель, 29 січня 1998 року за актом був здійснений відвід зазначеної земельної ділянки в натурі.

20 лютого 1998 року на імя учасника Товариства ОСОБА_2 був оформлений державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,1230 га.

23 березня 1998 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" придбало у ПП "ВКФ "УКРБУДМОНТАЖ" комплект "Швидко монтуєму будівлю" (БМЗ) 30х12 б/в вартістю 31200,00 грн.

25 березня 1998 року між Виконкомом Кулиничівської селищної Ради та учасником Товариства ОСОБА_2 був укладений договір на будівництво житлового будинку на праві приватної власності по АДРЕСА_1.

01 червня 1998 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" та Товарситвом з обмеженою відповідальністю "Юта" був укладений договір підряду № 16 на будівництво житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 на базі комплекту "БМЗ" на загальну суму 43548,00 грн.

Документально доведено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" були придбані наступні будівельні матеріали: 07 червня 1998 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юта" керамзит, щебінь, цегла, бутовий камінь на загальну суму 5966,40 грн., 25 жовтня 1998 року у Івано-Франківського обласного виробничого обєднання по племенній справі у тваринництві "ОБЛПЛЕМОБ*ЕДНАННЯ" пиломатеріали (дошки) на суму 760,00 грн., 30 березня 1999 року у Вороніжського держсільгосппідприємства по племенній справі електрокабельна продукція на суму 800,00 грн., 25 серпня 1999 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юта" мяку покрівлю на суму 777,60 грн., 08 вересня 1999 року у Перещепинського державного торгівельно-виробничого підприємства віконні та дверні блоки на суму 6235,00 грн.

08 грудня 1999 року у звязку з необхідністю збільшення площі земельної ділянки для будівництва господарських споруд на імя учасника Товариства ОСОБА_2 за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" була придбана суміжна з ділянкою по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, площею 0,147 га.

18 грудня 1999 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юта" був підписаний акт прийому-передання виконаних робіт до договору підряду на будівництво житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1. Сума виконаних робіт за договором склала 45660,00 грн. (сорок пять тисяч шістсот шістдесят гривень 00 коп.).

11 лютого 2000 року на учасника Товариства ОСОБА_2 було оформлене свідоцтво на право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, 23 березня 2000 року право власності ОСОБА_2 на будинок було зареєстровано в БТІ.

28 травня 2004 року учасником Товариства ОСОБА_2 був оформлений державний акт на земельну ділянку за адресою смт. Кулиничі, АДРЕСА_2, площею 0,1472 га.

Таким чином, документами, копії яких надані до матеріалів справи, доведено виконання сторонами рішення загальних зборів учасників Товариства та договору про спільне будівництво від 15 грудня 1996 року та понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон" витрат на будівелні та підрядні роботи і будівельні матеріали в сумі 91396,00 грн. Але з боку учасника Товариства ОСОБА_2 зобовзання щодо передачі будівель та земельних ділянок на баланс Товариства, відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства, договору про сумісне будівництво (п.п. 1.2., 1.4., 1.5., 3.3. Договору) виконане не було.

Згідно зі статтєю 26 Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-XII, який діяв на час ухвалення рішенням загальних зборів учасників Товариства від 15 грудня 1996 року та укладення договору про сумісне будівництво між Товариством та учасником ОСОБА_2 об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Внесок членів господарського товариства може складатись з основних та оборотних фондів, грошових коштів, цінних паперів. Член господарського товариства має право за загальною згодою передати в рахунок свого внеску право користування належним йому майном або результатами його інтелектуальної праці.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про власність" господарські товариства відносились до суб'єктів права колективної власності. Стаття 21 Закону України "Про власність" закріплювала підстави виникнення права колективної власності, зокрема такі, як добровільне об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передача державних підприємств в оренду; викуп колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатна передача майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівницьких товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

Згідно статті 12 Закону України "Про господарські товариства", статті 115 діючого Цивільного кодексу України Господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 328 діючого Цивільного кодексу України, Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Двохповерховий житловой будинок, господарські споруди, а також земельні ділянки по вул. Слобожанській, № і 49 в с. Кулиничі Харківського району Харківської області були створені і набуті за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ембріон", що підтверджується договором про сумісне будівництво від 15 грудня 1996 року, накладної № 23 від 23 березня 1998 року на придбання комплекту "Швидко монтуємої будівлі" (БМЗ) 30х12 б/в на суму 43548,00 грн., договором підряду на будівництво жилого будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 на базі комплекту "БМЗ" від 01 червня 1998 року № 16 з договірною ціною, накладною Товариства з обмеженою відповідальністю "Юта" № 81 від 07 червня 1998 року на придбання у будівельних матеріалів, квитанції до прибуткового касового ордеру № 54 від 07 червня 1998 року на 5966,40грн. за будівельні матеріали, бартерним договором від 25 жовтня 1998 року на пиломатеріали (дошки) на суму 760,00 грн., бартерним договором від 30 березня 1999 року на електрокабельну продукцію на суму 800,00 грн., накладною № 17 від 24 серпня 1999 року і квитанцією до прибуткового касового ордеру від 25 серпня 1999 року на суму 777,60 грн. за придбання мякої покрівлі, контрактом № 8 від 08 вересня 1999 року на придбання віконних та дверних блоків, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 09 вересня 1999 року на 6235,00 грн. за придбання віконних та дверних блоків, актом прийому-передачі виконаних робіт до договору підряду на будівництво жилого будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 від 18 грудня 1999 року вартість робіт - 45660,00грн., розпискою про отримання грошей за замельну ділянку, іншими документами, копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно пункту 6.1. Договору про сумісне будівництво від 15 грудня 1996 року, договір діє до повного виконання сторонами усіх обовязків по договору. Але учасник Товариства ОСОБА_2 зазначений Договір в частині передачі будівель та земельних ділянок на баланс Товариства не виконав.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах,що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд

Згідно статті 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статтей 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права субєкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припиненняпідлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомістьіправочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію прореєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до статтей 18, 19 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповіднодо пункту 10Перелікуправовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток № 1) Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, до таких документів відносяться рішення судів визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом в частині визнання права власності на спірне майноє обґрунтованими, доведеними матеріалами справи,тому підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач за первісним позовом відмовився від первісного позову, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача за первісним позовом та оскільки позивач за зустрічним позовом не наполягає на стягненні з відповідача за зустрічним позовом судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 16, 20, 115, 117, 145, 193, 209, 210, 212, 328, 331, 525, 530,598, 599,629 Цивільного кодексу України, статтями 173,179 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача за первісним позовом від первісного позову.

Позов задовольнити частково.

Провадження за первісним позовом припинити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати право власності на двохповерховий житловий будинок літ. "А-2", площею 465,8 кв.м. (житлова площа 111,7 кв.м.) і господарські споруди: "а" тамбур, "б" навіс, "в" вбиральня, № 1 огорожа, № 2 хвіртка, № 3 ворота, № 4 ворота, № 5 огорожа, "к" водопровід, по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Ембріон" (61176 м. Харків, вул. Корчагінців, 40, к. 156, код ЄДРПОУ 23330007).

Визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,123 га. по АДРЕСА_1, (державний акт на право власності на землю зареєстрований за № 1877 від 20 лютого 1998 року) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Ембріон" (61176 м. Харків, вул. Корчагінців, 40, к. 156, код ЄДРПОУ 23330007).

Визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,147 га. по вул. Слобожанській, 49 в смт. Кулиничі Харківського району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6325157300:001:0005 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР № НОМЕР_1, зареєстрований за № 195 від 28 травня 2004 року) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Ембріон" (61176 м. Харків, вул. Корчагінців, 40, к. 156, код ЄДРПОУ 23330007).

Повний текст рішення підписаний 05.11.2010 року.

Суддя