Рішення № 12386135, 08.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2010 р. Справа № 60/257-10

вх. № 8122/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Кузьміна А.В., посвідчення №713 від 12.11.2008р.

позивача - Сумцової Н.В., довіреність №11 від 11.01.2010р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Тетра", м. Харків

про стягнення 19042,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (позивач) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Тетра" заборгованості з орендної плати в сумі 18919,05 грн. та експлуатаційних витрат в сумі 123,83 грн.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що між позивачем та відповідачем 11 березня 2009 року було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 5/2009/КЕВ м. Харкова, за умовами якого позивачем було передано відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 136,1 кв.м. в будівлі №26 військового містечка №21, розташованого за адресою: м. Харків, вул.Кацарська,56. Позивач виконав свої зобов`язання за даним договором належним чином, однак відповідачем свої зобов`язання по сплаті орендної плати виконано не було, з урахуванням чого за період з березня по грудень 2009 року виникла заборгованість з орендної плати та експлуатаційним витратам в сумі 19042,88 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 вересня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 жовтня 2010 року о 11:40 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 жовтня 2010 року розгляд справи було відкладено на 08 листопада 2010 року о 09:40.

Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позов прокурора, просить суд його задовольнити. Надав 08 листопада 2010 року клопотання про долучення документів, а саме копії листа №303/1/6/203 від 20.03.2009р., пояснення до нарахування орендної плати до договору оренди №05/2010/КЕВ ТОВ "УКР.ТЕТРА" та копії повідомлень про вручення поштового відправлення.

Суд, розглянувши дане клопотання, задовольняє його та долучає документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не представив.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 18 жовтня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копію даної ухвали надіслано відповідачу 19 жовтня 2010 року за вих. № 027097.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану прокурором у позовній заяві та зазначеної на інформаційному порталі Державного підприємства "Інформаційно - ресурсний центр" (www.irc.gov.ua): 61125, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, буд. 18, кв. 116.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 11 березня 2009 року було укладено договір оренди №5/2009/КЕВ м. Харкова нерухомого військового майна, розташованого в Харківським гарнізоні за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Кацарська, 56, військове містечко №21, буд. №26.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 136,1 кв.м., в будівлі №26 військового містечка №21, що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Коцарська, 56, вартість якого визначена на 28.10.2008 року за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 289800,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання - передавання майна.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав відповідачу вищезазначене приміщення, що підтверджується актом приймання передачі нежитлових приміщень в оренду.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (жовтень 2008 року) на рівні 5000,00 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об`єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95р. №786 (із змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (жовтень 2008 року) 4912,11 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата у розмірі 100% перераховується відповідачем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок позивача в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5.9. Договору сторони встановили, що відповідач зобов`язаний щомісяця до 15 числа надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу позивача провести звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Згідно п.10.1. Договору цей договір укладено строком на три роки, що діє з 11.03.2009р. по 10.03.2010 року включно.

Як пояснив позивач та зазначається у листі першого заступника начальника Головного управління Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України за №303/1/6/203 від 20.03.2009р., відповідачу не було нараховано орендну плату за використання орендованих приміщень за три місяця, а саме за квітень, травень та червень 2009 року з огляду на те, що ремонтні роботи орендованих приміщень виконуються за рахунок власних коштів орендарів, в тому числі й відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого за березень 2009 року виникла заборгованість в сумі 3540,38 грн., за період з липня 2009 року по грудень 2009 року виникла заборгованість в сумі 15378,67 грн., всього 18919,05 грн.

В матеріалах справи наявний лист відповідача за №07-12-09/1 від 07.12.2009р., відповідно до якого відповідач просить позивача розірвати спірний договір оренди. В даному листі відповідач вказує на те, що нежитлові приміщення не використовувалися відповідачем, оскільки не були передані позивачем у користування відповідачу відповідно до умов договору оренди № 5/2009/КЕВ від 11.03.2009 р.

Відповідно до ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідачем не надано доказів неможливості використання спірного приміщення через обставини, за які він не відповідає. Згідно акту прийому - передачі майна відповідач отримав спірні приміщення у користування та лише у грудні 2009 року звернувся з заявою про розірвання договору, отже суд вважає, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами неможливості використовувати спірні нежитлові приміщення протягом дії договору через обставини, за які він не відповідає.

Крім того, після отримання майна в оренду відповідач не скористався передбаченим ст. 762 та ст. 784 Цивільного кодексу України правами щодо розірвання договору оренди або щодо зменшення орендної плати, тому суд вважає, що прокурором правомірно заявлено до стягнення орендну плату за березень 2009 року та за період з липня 2009 року по грудень 2009 року.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 5.3. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, доказів повернення спірних приміщень, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення орендної плати в сумі 18919,05 сумі грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з експлуатаційних витрат в сумі 123,83 грн.

Відповідно до п.5.11. Договору відповідач зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, в тому числі комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та ненадання комунальних послуг відповідачу.

Прокурором заявлено до стягнення експлуатаційні витрати в сумі 123,83 грн., що виникли за березень 2009 року та за період з липня 2009 року по грудень 2009 року.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи в якості доказів виникнення обов`язку по сплаті експлуатаційних витрат прокурором надано рахунки №256 від 01.06.2009р., №400 від 18.08.2009р., №498 від 09.10.2009р., №450 від 08.09.2009р., №540 від 10.11.2009р., №596 від 07.12.2009р. та №651 від 14.01.2010р., та в якості доказів направлення таких рахунків надані повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 548643, 575683, 539954, які судом не приймаються в якості доказів направлення таких рахунків, оскільки з цих повідомлень не вбачається, яка саме поштова кореспонденція направлялася відповідачу.

Суд також зазначає, що у контексті статті 1 Господарського процесуального кодексу України та статті 3 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, названими статями встановлено, що позивач має право на подання позову лише у тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, в позовній заяві прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту.

Отже, для звернення до суду з позовом, прокурор повинен обґрунтувати та довести порушення відповідачем інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення експлуатаційних витрат не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не було порушено зобов'язання щодо сплати експлуатаційних витрат за березень 2009 року та за період з липня 2009 року по грудень 2009 року на час звернення прокурора з позовом до суду та відповідно не було порушено інтереси держави, права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 189,19 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234,47 гривень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 626, 759, 762, 784 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача про долучення документів - задовольнити.

Позов задовольнити частково в сумі 18919,05 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.ТЕТРА" (61125, м. Харків, вул. Червоношкілька набережна, буд. 18, кв. 116, ідентифікаційний код 34859947) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, п/р №35222007000219 в УДК Харківської області, МФО 851011, ідентифікаційний код 07923280) заборгованість з орендної плати у розмірі 18919,05 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.ТЕТРА" (61125, м. Харків, вул. Червоношкілька набережна, буд. 18, кв. 116, ідентифікаційний код 34859947) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011, держмито в сумі 189,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.ТЕТРА" (61125, м. Харків, вул. Червоношкілька набережна, буд. 18, кв. 116, ідентифікаційний код 34859947) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 234,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині позову в сумі 123,83 грн. - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/257-10 підписано 11 листопада 2010 року.