Рішення № 12385776, 19.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/47019.11.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система» До Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 12051,90 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаМатяш С.В. представник за довіреністю від 04.08.2010 р.

Від відповідача Пономаренко В.І. представник за довіреністю від 16.06.2010 р. 19.11.2010 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант-Система» звернулося до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»9681,10 грн. страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки ОСОБА_1, цивільна відповідальність якого застрахована відповідачем, 540,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 583,00 грн. інфляційних витрат, 234,40 грн. 3% річних, 1 013, 40 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/470 від 30.09.2010 р., яку призначено до розгляду на 22.10.2010 р.

22.10.2010 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 19.11.2010 р., зявились представники сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача доповів суду обставини справи, пояснивши, що 30.01.2009 р. по вул. О.Теліги у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Мерседес-Бенц, автомобіля ВАЗ та автомобіля Міцубіші, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Міцубіші та його власнику ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 9681, 10 грн.

Позивач як страховик виплатив вигодонабувачу пошкодженого автомобіля Міцубіші відповідно до умов укладеного з його власником договору страхування від 27.06.2008 р. страхове відшкодування в розмірі 9681, 10 грн.

Оскільки цивільна відповідальність водія автомобіля Мерседес-Бенц, котрий визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді, була застрахована відповідачем, позивач, відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України, в порядку регресу звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 10306, 10 грн. боргу, а також понесених ним по справі судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду відділу ДАІ Шевченківського району міста Києва та довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 09.02.2009р., по вул. О. Теліги у м. Києві 30.01.2009 р. сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Міцубіші, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1., внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Міцубіші, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.02.2009 р. № 3-2342/09 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1, якого визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Автомобіль Міцубіші, державний номер НОМЕР_1 був, прийнятий під страховий захист Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Гарант-Система» відповідно до договору добровільного страхування від 27.06.2008 р. № 05-16/000358.

Відповідно до умов договору добровільного страхування від 27.06.2008 р. № 05-16/000358, страхового акту № 05-17/037 від 05.03.2009 р. розмір страхового відшкодування склав 9681, 10 грн.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальнику за договором від 27.06.2008 р., позивачем було замовлено товарознавче дослідження, вартість якого склала 540 грн., що підтверджується рахунком-фактури № 162-3, та було оплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 215 від 04.03.2009 р.

Згідно з висновком звіту про оцінку майна від 14.02.2009 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Міцубіші, державний номер НОМЕР_1 , склала 12759, 76 грн.

05.03.2009 р. ОСОБА_2 звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 30.01.2009 р. з автомобілем Міцубіші, державний номер НОМЕР_1.

Позивач, керуючись умовами договору добровільного страхування від 27.06.2008 р. № 05-16/000358, страхового акту № 05-17/037 від 05.03.2009 р., на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 05.03.2009, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 9681,10 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером № 153 від 10.03.2010 р.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Міцубіші, державний номер НОМЕР_1, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.02.2009 р. № 3-2342/09 встановлено наступне: “ОСОБА_1. 30.01.2009 року, приблизно о 11:20 год., керуючи автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_3 на вул. О. Теліги в м. Києві не врахував дорожніх умов, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Міцубісі», д/н НОМЕР_1, чим порушив п. 13.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП”.

На вказаних підставах, Шевченківським районним судом міста Києва відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України ОСОБА_1. піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. на користь держави за порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс № ВВ/8830071 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між Національною страховою компанією «Оранта»та Гришенком О.К.

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 30.01.2009 р. у сумі 9681,10 грн. та 540,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Отже, виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення 9681,10 грн. страхового відшкодування 540,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім боргу позивач просить стягнути з відповідача 583,00 грн. інфляційних витрат, 234,40 грн. 3% річних, 1 013, 40 грн. пені.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 583,00 грн. інфляційних витрат, 234,40 грн. 3% річних, 1 013, 40 грн. пені.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Гарант-Система” (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/ Ігорівська, 10/5, літера “А”, ідентифікаційний код 31725819) 9681 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 10 коп. страхового відшкодування, 540 (п'ятсот сорок) грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 1 013 (одну тисячу тринадцять) грн. 40 коп. пені, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 40 коп. 3% річних, 583 (пятсот вісімдесят три) грн. інфляційних витрат, 120 (сто двадцять) грн. 52 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 22.11.2010 р.