Рішення № 12385480, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/13716.11.10 За позовом          Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

                    в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                    Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-26"

про                    стягнення 309572,73 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Півень Д.О. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

У судовому засіданні 16.11.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-26" 309572,73 грн. (264206,84 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 21567,96 грн. пені, 17214,93 грн. збитків від інфляції, 6583,00 грн. 3% річних) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510468 від 01.11.1999р., 3095,73 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань щодо оплати теплової енергії відповідно до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510468 від 01.11.1999р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/137 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.10.2010р.

29.10.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 16.11.2010р.

16.11.2010р. в судовому засіданні представник Позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-26" 306004,66 грн. (261135,01 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 21266,54 грн. пені, 17073,63 грн. збитків від інфляції, 6529,48 грн. 3% річних) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510468 від 01.11.1999р., 3060,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та повернути Позивачу зайво сплачене державне мито в сумі 35,68 грн.

Представник Відповідача у судове засідання 16.11.2010р. не з’явився, відзив на позов не надав, причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 1999 року між Позивачем - Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" та Відповідачем - Житлово-будівельним кооперативом "Арсеналець-26" був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510468 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач (Енергопостачальна організація) зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору, а Відповідач (Абонент) зобов’язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору облік споживання Відповідачем (Абонентом) теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Абонент (Відповідач), що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації (Позивачу) звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до Договору, дата зняття Абонентом (Відповідачем) показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 2 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до Договору визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до Договору, Абонент (Відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 2 за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 38, розрахункова група, тел. 559-13-66, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до умов п. 3 додатку № 4 до Договору Абонент (Відповідач) зобов’язувався оплачувати вартість використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.02.2009 р. до 01.08.2010 р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 261135,01 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу та обліковими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 261135,01 грн. Відповідач - Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-26" у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510468 від 01.11.1999р. в розмірі 261135,01 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 3.5. додатку № 4 Договору Абоненту (Відповідачу) на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Енергопостачальною організацією (Позивачем) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 21266,54 грн., збитків від інфляції - 17073,63 грн., 3% річних - 6529,48 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 21266,54 грн., збитків від інфляції в розмірі 17073,63 грн. та 3% річних в розмірі 6529,48 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Що стосується повернення державного мита суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, сплачується державне мито у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з платіжного доручення № 8013 від 20.08.2010р. Позивачем сплачено 3095,73 грн. державного мита, тобто 1% від ціни позову, яка станом на момент подачі позовної заяви складала 309572,73 грн.

Декретом України "Про державне мито" не передбачено повернення сплаченого державного мита у випадку зменшення/уточнення розміру позовних вимог під час судового розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що заява позивача про повернення державного мита не підлягає задоволенню.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 3060,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-26" (02068, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 6, 10; ідентифікаційний код 22872456; р/р 260052000002639 в Дарницькому УСБ, МФО 322023; або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305; р/р 260070130718 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 261135 (двісті шістдесят одна тисяча сто тридцять п’ять) грн. 01 коп. основного боргу, 21266 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 54 коп. пені, 17073 (сімнадцять тисяч сімдесят три) грн. 63 коп. збитків від інфляції, 6529 (шість тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 48 коп. 3% річних, 3060 (три тисячі шістдесят) грн. 05 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 19.11.2010р.