Рішення № 12385438, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/35715.11.10 За позовом          Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Ченнел Україна»

про           звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 012/14/03/287 від 20.10.2007р.

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           Доридор І.С. (довіреність від 04.11.2009р.);

від відповідача:           не з’явились;

15.11.2010р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(надалі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», позивач) в особі Київської регіональної дирекції звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 012/14/03/287 від 20.10.2007р., а саме:

- земельну ділянку площею 2.0003 га, що належить ТОВ «Кліар Ченнел Україна», на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322222, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0.9997 га, що належить ТОВ «Кліар Ченнел Україна», на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322224, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2094, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, загальною вартістю на дату укладення договору іпотеки в сумі 11 855 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 012/14/208 від 16.10.2007р. в сумі 2281853 18, 87 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ на 01.06.2010 становить 18083920, 11 грн., із них: заборгованість за відсотками 245822, 71 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 1948169, 56 грн.; пеня по кредиту 114870 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 910356, 24 грн., пеня по відсотках 51161, 16 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 405457, 31 грн..

Згідно з заявою про уточнення позовних вимог за вих. № 09-07-01/1416 від 11.10.2010р. позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 012/14/03/287 від 20.10.2007р., а саме на:

- земельну ділянку площею 2.0003 га, що належить ТОВ «Кліар Ченнел Україна», на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 322222, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0.9997 га, що належить ТОВ «Кліар Ченнел Україна», на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322224, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2094, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, загальною вартістю на дату укладення договору іпотеки в сумі 11 855 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 012/14/208 від 16.10.2007р. в сумі 2281853 18, 87 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ на 01.06.2010 становить 18083920, 11 грн., із них: заборгованість за відсотками 245822, 71 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 1948169, 56 грн.; пеня по кредиту 114870 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 910356, 24 грн., пеня по відсотках 51161, 16 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 405457, 31 грн.;

          надати Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»право на реалізацію предмету іпотеки шляхом прилюдних торгів згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку»з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення реалізації предмету іпотеки в розмірі оціночної вартості вказаної нерухомості, що підлягає визначенню незалежним суб’єктом оціночної діяльності на момент реалізації на прилюдних торгах.

Заяву позивача в частині заявлених вимог про зобовязання Головне управління Держкомзему у Київській області видати Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»документи, необхідні для організації та оформлення прилюдних торгів по реалізації предмета іпотеки - до розгляду в межах заявленого позову не прийнято з підстав викладених в ухвалі від 11.10.2010р., оскільки такі не є пов’язані з вимогами, що заявляються (уточнюються), а управління до якого така вимога заявлена не є стороною даного процесу, не входить до кола відповідачів.

Жодних перешкод для вирішення вказаного питання у відповідності з чинним законодавством, в тому числі шляхом звернення до суду з окремим позовом не існує, а доповнення позовних вимог іншою позовною вимогою не можна вважати збільшенням позовних вимог, що доводить порушення позивачем вимог процесу в частині одночасної зміни предмету та підстав заявленого позову та неможливість розгляду судом в межах даної справи вимог про зобовязання Головне управління Держкомзему у Київській області видати Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»документи, необхідні для організації та оформлення прилюдних торгів по реалізації предмета іпотеки.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись на юридичну адресу ТОВ «Кліар Ченнел Україна»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 09.09.2010р. наявна в матеріалах справи). Ухвалою суду від 20.09.2010р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість відповідача про розгляд справи судом (клопотання відповідача залучене до справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.08.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалами від 20.09.2010р., від 11.10.2010р..

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          16 листопада 2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Кліар Ченнел Україна»укладено кредитний договір № 012/14/208 згідно з яким кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1900000 доларів США строком до 19 листопада 2012 року із сплатою LIBOR (1 year) + 6, 3% річних та одноразової комісійної винагороди в розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії.

За умовами договору (п. 3.4) у відповідності з діючим законодавством України забезпеченням договору є іпотеки земельних ділянок, розташованої за адресою: Київська обл., Бориспільський район, гірська сільська рада, що буде належати позичальнику.

В забезпечення виконання зобов’язань, які виникають з кредитного договору № 012/14/208, а також з додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, ТОВ «Кліар Ченнел Україна»на умовах укладеного договору іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р. передано в заставу (іпотеку) майно, що стане власністю іпотекодавця в майбутньому, яким є:

- земельна ділянка площею 2.0003 га (яка є частиною земельної ділянки площею 4,000 гектара) з кадастровим номером 3220883200:02:001:2053, розташована: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки – для ведення підсобного сільського господарства;

- земельна ділянка площею 0,9997 га (яка є частиною земельної ділянки площею 4,000 гектара) з кадастровим номером 3220883200:02:001:2053, розташована: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки – для ведення підсобного сільського господарства.

Предметом позову у даній справі є вимоги банку до іпотекодавця (ТОВ «Кліар Ченнел Україна») про звернення стягнення за договором іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р. в рахунок погашення заборгованості, що виникла з кредитного договору № 012/14/208 від 16.11.2007р..

За поданим в межах даної справи позовом, при врахуванні заяви банку поданої в судовому засіданні 15.11.2010р., позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Кліар Ченнел Україна»згідно здійсненого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 012/14/208 від 16.11.2007р. станом на 01.11.2010р. в розмірі 2184870, 49 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ на 01.11.2010р. становить 17284510, 44 грн., а саме:

- заборгованість за кредитним договором –1870000 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 14793570 грн.;

- заборгованість за відсотками 269582 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 2132666, 52 грн.;

- пеня по кредиту 32400 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 256316, 40 грн.,

- пеня по відсотках 12888, 07 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 101957, 52 грн..

Враховуючи, вимоги ст. 39 Закону України «Про іпотеку»згідно з якими у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки…, розмір заборгованості в рахунок погашення якої вирішується питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, має бути підтверджений належними доказами, а суд має перевірити здійснені нарахування, в даному випадку - з приводу відповідності таких, умовам укладених договорів про надання гарантій платежу, договору овердрафту та кредитного договору, та чинному законодавству.

Згідно з п. 6.1, 6.2 кредитного договору позичальник зобов’язувався:

- використати кредит на зазначені у договорі цілі в забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди на умовах, передбачених договором; відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту; основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником на рахунок кредитора у відповідності до графіка погашення заборгованості, наведеного в додатку № 1 до договору, який є невід’ємною частиною договору, та остаточно не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у п. 1.1 договору;

- сплачувати кредитору, додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит, неустойку, передбачену ст. 10 договору за порушення строків повернення кредиту, комісійної винагороди, сплати відсотків за кредит, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, порушення умов п. 8.2 договору.

Згідно з п. 10.2 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди, передбачених п. 1.1, 6.1 договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

При порушенні провадження у справі судом (ухвала від 25.08.2010р.) було детально досліджено представлені розрахунки штрафних санкцій (пені) нарахованих позивачем сум в рахунок погашення яких звертається стягнення в межах заявленого позову, та витребувано обгрунтування у відношенні заборгованості по договору.

          Вимог суду щодо надання обґрунтованих розрахунків по пені позивачем не виконано, представлені розрахунки, нарахування пені за якими здійснено по розміру пені передбаченому в договорі, не можуть бути належними доказами заявлених вимог в цій частині, оскільки розмір пені в разі його розрахунку по розміру згідно чинного законодавства буде меншим, а відтак в судовому порядку може бути вирішено питання про стягнення суми пені саме з урахуванням встановлених законом обмежень (п. 49 Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р.).

В ухвалах від 25.08.2010р., 20.09.2010р., від 11.10.2010р. судом було досить зрозуміло та досить детально зазначено, які саме недоліки наявні у розрахунках наданих суду і чому такі не можуть бути прийнятими до розгляду, однак вказані вимоги суду, були враховані позивачем лише частково, зокрема у заяві поданій до суду 15.11.2010р. приведено розрахунки пені за період, що не перевищує 6 місяців, в свою чергу, розрахунки пені за прострочення сплати кредиту та прострочення сплати відсотків здійснені по розміру встановленому договором –0, 1% не зважаючи на обмеження по розміру нарахування пені передбачені Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

          В даному випадку, наведені у позовній заяві розрахунки пені, судом визнанні неналежним доказом заявлених вимог, були оцінені судом у відповідності з вимогами ГПК України, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору в цій частині.

У позивача, при отриманні ухвали виник процесуальний обов’язок по виконанню вимог суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, однак такі позивачем не виконані, і через їх невиконання, з огляду на ст. 33 ГПК України зазначені у поданих суду розрахунках суми пені є необґрунтованими, у зв’язку з чим, суд не є зобов’язаним здійснювати розрахунок суми пені в обґрунтування вимог позивача, оскільки саме останнім зазначені вимоги перед судом не доведені належними засобами доказування.

В силу положень ст. 3 Закону «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно з Законом України «Про іпотеку»20.11.2007р. обтяження по типу «іпотека»згідно іпотечного договору від 20.11.2007р. зареєстроване в Державному реєстрі іпотек, на майно накладено заборону відчуження, що підтверджено витягами про реєстрацію в єдиному державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 9947494, 9947571.

           Заявлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог банку за кредитним договором № 012/14/208 від 16.11.2007р. за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки визнаються судом обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Строки сплати визначені графіком повернення заборгованості позичальником порушені, відсотки за користування кредитом ТОВ «Кліар Ченнел Україна»не сплачуються, що підтверджується наданою до справи випискою по рахунку.

Згідно з п. 2.3 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки у випадку якщо кредит, проценти, комісії, неустойка, які були забезпечені іпотекою не будуть сплачені в строк, передбачений кредитним договором, а також з підстав, які передбачені ст. 12 Закону «Про іпотеку».

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначені у розділі 2 іпотечного договору, згідно з п. 2.10 якого у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору або умов договору або у випадках передбачених ст. 12 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про виконання порушеного зобовязання в не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

У претензії за вих. № 09-07/09/3299 від 12.03.2009р., позивач зазначав про необхідність погашення боргу який виник згідно кредитного договору № 012/14/208 від 16.11.2007р., а також з посиланням на положення п. 7.4, 10.2 кредитного договору повідомив що у випадку непогашення простроченої заборгованості за кредитним договором та пені, банком буде здійснено дострокове стягнення за рішенням суду всієї суми боргу по кредитному договору за рахунок коштів, майна та майнових поручителів боржника, а в разі недостатності коштів та майна боржника заборгованість погашатиметься за рахунок коштів та майна поручителів. Претензія отримана відповідачем 18.03.2009р., що підтверджується наданим в копії до справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

В силу ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позичальник не виконує покладені на нього зобов’язання за кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 589 ЦК України, п. 2.3, 2.10 договору іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р. отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні зобов’язання за кредитним договором № 012/14/208 від 16.11.2007р. не виконані, відповідач суми заборгованості по кредитному договору, а саме суми кредиту, процентів по кредиту, нарахованої пені не сплатив, що свідчить про порушення договірних зобов’язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, у зв’язку з чим вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»права на реалізацію предмету іпотеки на прилюдних торгах згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку»для задоволення вимог банку за кредитним договором № 012/14/208 від 16.11.2007р. за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Таким чином, вимоги позивача щодо визначення оціночної вартості предмету іпотеки шляхом проведення оцінки незалежним суб’єктом оціночної діяльності на момент реалізації відповідають наведеним положенням закону.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 25500 грн., та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 24963, 92 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р. укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Клір Ченнел Україна» (юрид. адреса: 02068, м. Київ, вул. Княжий Затон 2/30, ідент. код 32621986), а саме:

- земельну ділянку площею 2.0003 га, що належить ТОВ «Кліар Ченнел Україна», на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 322222, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0.9997 га, що належить ТОВ «Кліар Ченнел Україна», на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322224, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2094, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада

в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(01601, м. Київ, вул. Пирогова 7-7Б, ідент. код 23494105) за кредитним договором № 012/14/208 від 16.10.2007р. в наступних сумах - заборгованість за кредитним договором –1870000 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 14793570 грн.; - заборгованість за відсотками 269582 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 2132666, 52 грн..

шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»(01601, м. Київ, вул. Пирогова 7-7Б, ідент. код 23494105) права на реалізацію предмету іпотеки шляхом прилюдних торгів згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», з визначенням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі оціночної вартості вказаної нерухомості, визначеної незалежним суб’єктом оціночної діяльності на момент реалізації на прилюдних торгах.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клір Ченнел Україна» (юрид. адреса: 02068, м. Київ, вул. Княжий Затон 2/30, ідент. код 32621986) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01601, м. Київ, вул. Пирогова 7-7Б, ідент. код 23494105) 24963, 92 грн. (двадцять чотири тисячі дев’ятсот шістдесят три гривні 92 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 22.11.2010