Рішення № 12385430, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/40615.11.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд АВ»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілпос Дистрибюшн»

простягнення кредитної заборгованості в сумі 55523940,79 грн.

СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача Ільчук В.Л. (довіреність б/н від 28.09.2010); від відповідача Бобович М.М. (довіреність б/н від 01.09.2010);

від третьої особи не зявився. СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(далі Банк або позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд АВ»(далі ТОВ «Юнітрейд АВ»або відповідач) про стягнення з відповідача, як з іпотекодавця за договором іпотеки судна від 05.11.2007 заборгованість за договором про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів №528, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілпос Дистрибюшн»05.11.2007, у сумі 55523940,79 грн., з яких 38396215,39 грн. заборгованість за акредитивом, 12398144,91 грн. несплачена комісійна винагорода, 750 239,39 грн. пені за порушення строків сплати комісійної винагороди та 3979341,10грн. пені за порушення строку сплати акредитиву.

Ухвалою суду від 23.09.2010 позовну заяву було прийнято до провадження та призначено справу до розгляду. Крім того, даною ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілпос Дистрибюшн»(далі ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»або третя особа).

20.10.2010 позивач, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд у рахунок погашення загальної заборгованості у розмірі 55 523 940,79 грн. (у тому числі заборгованість за акредитивом у сумі 38 396 215, 39 грн., комісійної винагороди 12 398 144, 91 грн., 3 979 341, 10 грн. пені за порушення строку сплати акредитиву та 750 239,39 грн. пені за порушення) звернути стягнення на предмет іпотеки що був наданий майновим поручителем ТОВ «Юнітрейд АВ» моторну яхту «Авенчерс», регістровий номер 3802057, тип судна моторна яхта туристична, рік побудови 1996, місце побудови США, довжиною 15,65 м., шириною 4,47 м., осадка 1,10м, порт приписки Одеський морський порт, свідоцтво про право власності на судно PV00926 від 10.07.2008; надати позивачу право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; на період реалізації предмету іпотеки передати в управління позивачу предмет іпотеки моторну яхту «Авенчерс»; надати позивачу право на отримання в будь-яких установах, підприємствах організаціях (незалежно від форм власності) та нотаріусів будь-яких документів, їх копій та дублікатів, витягів з державних реєстрів та довідок, необхідних для продажу предмету іпотеки моторної яхти «Авенчерс», а також стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням третьою особою зобовязань за договором про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів №528 від 05.11.2007 (далі Договір). В забезпечення виконання зобовязань за зазначеним договором між позивачем та відповідачем 05.11.2007 було укладено договір іпотеки судна (далі Договір іпотеки), відповідно до якого позивач має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання третьою особою зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині за Договором. Таким чином, враховуючи невиконання третьою особою своїх зобовязань за Договором та враховуючи норми статей 1, 12, Закону України «Про іпотеку», статей 572, 589,590 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у позивача виникло право звернення стягнення заборгованості на предмет застави.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що Договір іпотеки є припиненим відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки після підписання Договору іпотеки позивачем та третьою особою було без згоди відповідача, як майнового поручителя, укладено 8 додаткових угод до Договору (основного зобовязання) в наслідок яких збільшився обсяг відповідальності відповідача. Крім того, позивачем не було предявлено відповідачеві вимоги про усунення порушення основного зобовязання, як це передбачено ст. 35 Закону України «Про іпотеки». Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України оскільки позивач не предявив вимогу відповідачу протягом 6 місяців від дня настання строку зобовязання, то порука вважається припиненою.

Відповідач також вважає, що розмір пред'явлених позивачем грошових вимог до Відповідача є необґрунтованим, не законним та не відповідає дійсності у зв'язку з тим, що майновий поручитель, відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку»несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Третя особа будь-яких заперечень проти позову не подала, в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилались третій особі на юридичну адресу: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 81, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичний осіб та фізичних осіб - підприємців.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника третьої особи суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справ.

Розгляд справи відкладався неодноразово.

06.10.2010 позивач в порядку статей 66, 67 ГПК України подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив накласти арешт на предмет іпотеки.

Суд зазначене клопотання відхилів з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали наданих документів та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

5 листопада 2007 року між Банком та ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»(Клієнт) (разом - сторони) було укладено договір про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів №528 (далі Договір), відповідно до якого Банк відкрив Клієнту акредитивну лінію з лімітом у сумі 4500000 євро загальним строком до 05.11.2008.

За умов п.1.2 Договору, Банк відкрив ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»акредитив для здійснення оплат за Договором про розповсюдження виробів від 19.08.05 № 24 Q2007 укладеному між ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»та компанією Nokia Corporation. Договором погоджено, що суми та валюти кожного акредитиву, строк оплати по акредитиву, а також інші умови, які можуть постати при відкритті конкретного акредитиву протягом дії цього Договору, будуть погоджені сторонами шляхом підписання окремих додаткових угод до Договору та після підписання стають невідємною його частиною (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.2.3 Договору передбачалось, що Клієнт зобовязувався повністю відшкодувати Банку суми, сплачені по акредитивах перерахованих в євро на рахунок №29098800002504 у ВАТ КБ «Надра», у випадку якщо Комітентом не сплачені вказані суми в строк, вказаний у повідомленнях. У випадку неможливості виконання взятих на себе зобовязань згідно п. 2.2.3 Договору взяти кредит у день отримання повідомлення про настання строку оплати по рахунках Клієнта (п. .2.2.4 Договору).

Згідно з пунктами 2.2.1 та 2.2.2 Договору Клієнт зобовязався в строки, погоджені додатковими угодами до Договору, сплачувати разову винагороду Банку за відкриття кожного акредитиву в розмірі 1000 доларів США, шляхом перерахування еквівалента в гривнях по курсу НБУ на день здійснення оплати на рахунок Банку, а також сплачувати винагороду банку за обслуговування акредитиву в розмірі, узгодженому додатковими угодами до Договору, у випадку якщо комітентом не сплачене вказане винагородження. Винагорода нараховується з дати відкриття акредитиву до дати повного погашення заборгованості Клієнта перед Банком згідно даного Договору та сплачується Клієнтом/Комітентом шляхом перерахування гривневого еквівалента за офіційним курсом НБУ встановленого на день здійснення оплати.

18.02.2008 між сторонами було підписано додаткову угоду №3 до Договору відповідно до якої збільшено розмір ліміту акредитивної лінії до 9000000 євро на строк до 05.11.2008.

На виконання вказаного Договору між сторонами були укладені додаткові угоди до цього Договору про відкриття окремих документарних акредитивів у яких, зокрема, були узгоджені строки оплати цих акредитивів, а саме:

- додаткова угода № 1 від 08.11.2007, відповідно до якої на основі Заяви про відкриття документарного акредитива № 1 від 08.11.2007 Банк відкрив документарний безвідкличний підтверджений акредитив на суму 4500000 євро, строком дії до 30.12.2007 і строком оплати - 45 днів з дати оплати беніфіціара банком Swedbank, AB, Stockholm, Sweden (Підтверджуючий банк), а Клієнт зобовязався в строк до 14.11.2007 сплатити Банку винагороду за відкриття акредитиву в розмірі 1000 доларів США (у випадку якщо дану винагороду не сплатить Комітент), щомісячно в останній робочий день місяця, сплачувати винагороду Банку за обслуговування акредитиву в розмірі +4,75% річних від суми акредитиву (у випадку якщо дану винагороду не сплатить Комітент), відшкодувати Банку сплачені ним операційні комісії Підтверджуючому банку після надання Банком відповідних рахунків (у випадку якщо їх не сплатить Комітент) та оплатити по акредитиву;

- додаткова угода № 2 від 28.12.2007, відповідно до якої на основі Заяви про відкриття документарного акредитива № 2 від 28.12.2007 Банк відкрив документарний безвідкличний підтверджений акредитив на суму 4500000 євро, строком дії до 30.01.2008 і строком оплати - 45 днів з дати оплати бенефіціара банком Nordea Bank Finland Plc, Helsinki, Finland (Підтверджуючий банк), а Клієнт зобовязався в строк до 28.12.2007 сплатити Банку винагороду за відкриття акредитиву в розмірі 1000 доларів США (у випадку якщо дану винагороду не сплатить Комітент), щомісячно в останній робочий день місяця, сплачувати винагороду Банку за обслуговування акредитиву в розмірі +4,80% річних від суми акредитиву (у випадку якщо дану винагороду не сплатить Комітент), відшкодувати Банку сплачені ним операційні комісії Підтверджуючому банку після надання Банком відповідних рахунків (у випадку якщо їх не сплатить Комітент) та оплатити по акредитиву;

- додаткова угода № 5 від 25.03.2008, відповідно до якої на основі Заяви про відкриття документарного акредитива № 3 від 25.03.2008 Банк відкрив документарний безвідкличний підтверджений акредитив на суму 4500000 євро, строком дії до 25.04.2008 і строком оплати - 45 днів з дати оплати бенефіціара банком Swedbank, AB, Stockholm, Sweden (Підтверджуючий банк), а Клієнт зобовязався відшкодувати Банку сплачені ним операційні комісії Підтверджуючому банку після надання Банком відповідних рахунків (у випадку якщо їх не сплатить Комітент) та оплатити по акредитиву.

На виконання Договору і вказаних додаткових угод до нього Банк відкрив акредитиви та перерахував за ними кошти, про що свідчать наявні у матеріалах справи валютні меморіальні ордери.

18.02.2008 між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до договору, відповідно до якої продовжено строк оплати по акредитиву, відкритому згідно додаткової угоди №2 від 28.12.2007 до Договору до 225 днів та протягом одного банківського дня Клієнт зобовязався перерахувати повну суму наданого акредитиву на рахунок Банку. Сторони також домовились виключити зобовязання Клієнта щодо сплати Банку винагороди за обслуговування акредитиву.

29.07.2008 між сторонами було підписано додаткову угоду №7 до договору, відповідно до якої останні погодили, що в разі невиконання Клієнтом вимог пунктів 2.2.3 та/або 2.2.4 Договору винагорода Банку за обслуговування акредитиву збільшується:

- протягом перших 5 календарних днів, починаючи з дати вказаної у повідомленні про настання строку оплати по рахунку Клієнта, - згідно з діючого тарифу по кредитам для клієнтів корпоративного бізнесу по продуктах «Кредит для корпоративних клієнтів»на цю дату + 5 % річних;

- починаючи з 6 календарного дня після дати, вказаної у повідомленні - згідно з діючого тарифу по кредитам для клієнтів корпоративного бізнесу по продуктах «Кредит для корпоративних клієнтів»на цю дату + 10 % річних.

04.08.2008 між сторонами було укладено додаткову угоду №8 до Договору, відповідно до якої продовжено строк оплати по акредитиву, відкритому згідно з додатковою угодою №5 від 25.05.2008 до Договору, до 02.02.2009. Крім того, Клієнт зобовязався щомісячно рівними частинами сплачувати заборгованість по діючому акредитиву, відкритому згідно з додатковою угодою №5 від 25.05.2008 до Договору, відповідно до наступного графіку:

- 199762,10 євро до 06.10.2008;

- 500000 євро до 05.11.2008;

- 1200000 євро до 05.12.2008;

- 1300000євро до 05.01.2009;

- 1300000 євро до 02.02.2009,

сплачувати щомісяця, в останній робочий день місяця, винагороду Банку за обслуговування акредитиву в розмірі 15% річних від фактичної заборгованості по акредитиву (4499762,10 євро), починаючи з 06.08.2008 і до остаточного погашення заборгованості, а також до 08.08.2008 сплатити разову винагороду Банку за зміну умов акредитиву в розмірі 4499,53 євро. У разі невиконання Клієнтом своїх зобовязань щодо порядку повернення заборгованості та сплати винагороди Банку за обслуговування акредитиву, процентна ставка для розрахунку винагороди за обслуговування акредитиву збільшується на 5% річних.

Проте, ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»своїх зобовязань за Договором про не виконав. Заборгованість останнього становить:

- 38396215,39 грн. за невідшкодованими сумами, сплаченими позивачем по акредитивах (3948264,35 євро);

- 12398144,91 грн. за несплаченою винагородою за обслуговування акредитиву.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом будь-якого грошового зобовязання за Договором, зокрема, прострочення його виконання, Клієнт зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1093 ЦК України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»не було виконано своїх зобовязань за Договором щодо повернення сум наданих акредитивів та сплати нарахованої Банку винагороди.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом будь-якого грошового зобовязання за Договором, зокрема, прострочення його виконання, Клієнт зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»цих зобов'язань, позивач, користуючись своїм правом, нарахував 3 979 341, 10 грн. пені за порушення строку сплати акредитиву та 750 239,39 грн. пені за порушення строків сплати комісійних винагороди.

На виконання вимог Договору між позивачем (Іпотекодержатель) та відповідачем (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки судна, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 6378 (далі Договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Зобовязань, що випливають з Договору, передав у іпотеку, а Іпотекодержатель прийняв у іпотеку предмет іпотеки моторну яхту "Авенчерс", регістровий номер 3802057, тип судна моторна яхта туристична, рік побудови 1996, місце побудови США, довжиною 15,65 м., шириною 4,47 м., осадка 1,10м, порт приписки Одеський морський порт, свідоцтво про право власності на судно PV00926 від 10.07.2008. Пунктом 1.4 Договору іпотеки визначено, що узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 2080600 грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день укладення цього Договору іпотеки складає 412000 доларів США.

Згідно з розділом «Визначення термінів»Договору іпотеки під «Зобовязанням»розуміється зобовязання ТОВ «Мілпос Дистрибюшн» (Клієнт) по Договору, а саме:

повністю відшкодувати Іпотекодержателю виконання по акредитивній лінії в сумі 4 500 000 євро;

щомісячно, в останній робочий день місяця сплачувати винагороду Банку за обслуговування акредитиву із розрахунку 4,75% річних, в порядку, передбаченому Договором;

протягом семи днів з дня відкриття акредитива сплачувати разову комісію Банку за відкриття кожного акредитива в розмірі 1 000 доларів США, в порядку, передбаченому Договором;

при невиконанні Клієнтом умов п. 2,2.3. чи 2.2.4. Договору, ставка зазначена в п. 2.2.2. Договору збільшується на:

4,0% річних на протязі перших п'яти календарних днів, починаючи з дати, вказаної в Повідомленні;

6,0% річних починаючи з шостого календарного дня після дати, вказаної в Повідомленні;

8,0% річних, починаючи з дев'яностого календарного дня після дати, вказаної в Повідомленні і до дати повного погашення заборгованості Клієнта перед Банком;

сплатити пеню, штрафи в розмірі і у випадках, передбачених Договором та відшкодувати збитки у випадках, передбачених ст. 22 ЦК України;'

здійснити інші платежі, визначені Договором.

Порядок виконання Зобов'язання, що витікає із Договору визначається Договором та додатковими угодами до нього. При цьому Сторони визначають, що під терміном «Зобов'язання»слід розуміти і зобов'язання, що витікають з цього Договору. Під «Зобов'язанням» слід розуміти як всі вищенаведені зобов'язання Клієнта так і їх окрему частину.

Згідно з п. 7.1. Договору іпотеку Іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині за Договором.

Згідно з п. 7.4 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі, зокрема, рішення суду.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «Мілпос Дистрибюшн»зобов'язань за Договором які забезпечені іпотекою, позивач 14.08.2009 направив відповідачу повідомлення про порушення умов іпотечного договору, відповідно до якого повідомив про порушення основного зобовязанні та вимагав протягом 30 днів виконати порушене зобовязання відповідно до Договору іпотеки.

Таким чином, у позивача виникло право звернення стягнення на Предмет застави.

Спір між сторонами виник в наслідок того, що відповідач вважає, що Договір іпотеки є припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки після підписання Договору іпотеки позивачем та третьою особою було без згоди відповідача, як майнового поручителя, укладено 8 додаткових угод до Договору (основного зобовязання) в наслідок яких збільшився обсяг відповідальності відповідача.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В той же час, відповідач не правомірно ототожнює майнового поручителя у правовідносинах іпотеки та поручителя в розумінні правовідносин поруки.

Законодавцем виділена іпотека як особливий вид забезпечення зобовязання, правовідносини за якою врегульовані спеціальним законодавством.

Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку»(далі Закон) визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (у тому числи земельна ділянка), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Законом визначено, що іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника (ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 11 Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З аналізу Закону вбачається, що відповідальність майнового поручителя за договором іпотеки обмежуються виключно предметом іпотеки та при збільшенні обсягу основного зобовязання є незмінною на відміну від відповідальності поручителя за договором поруки.

Таким чином, відповідач хибно застосовує норми, що регулюють поруку до правовідносин іпотеки, які існують між позивачем та відповідачем.

Суд також зазначає, що відповідно до узгодженої стронами Договороу іпотеки вартості предмету іпотеки, останній є значно меншим за основне зобовязання.

Відповідно до ст. 3 Закону іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 17 Закону іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Суду не було надано доказів визнання Договору іпотеки недійсним, або припинення основного зобовязання забезпеченого іпотекою. Крім того, суду також не надані будь-які інші докази, які б могли свідчити про припинення Договору іпотеки на підставі ст. 17 Закону.

Отже, Договір іпотеки є дійсним, діючим та взяті зобовязання за ним підлягають виконанню.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 35 Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з повідомленням про порушення умов іпотечного договору, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист зареєстрованим поштою 14.08.2009. Таким чином, твердження відповідача про відсутність такого звернення спростовуються матеріалами справи.

Частиною 2 ст. 35 Закону встановлено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду за захистом своїх прав та звернення стягнення заборгованості третьої особи на предмет іпотеки, відповідачем не було вчинено дій на виконання Договору іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 1 ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 11 Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд визнає обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості третьої особи за Договором виключно в межах предмету іпотеки.

Статтею 39 Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що продаж предмета іпотеки повинен відбуватися в порядку ст. 38 Закону шляхом продажу предмету іпотеки та направлення коштів отриманих від цієї реалізації на погашення заборгованості за Договором забовязання за яким зебезпечені предметом іпотек. Вжити заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки шляхом передачі його в управління на період до його реалізації позивачу.

Відтак, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілпос Дистрибюшн»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 81, ідентифікаційний код 31606752) перед Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) за договором про відкриття акредитивної лінії та обслуговування документарних акредитивів № 528, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілпос Дистрибюшн»05.11.2007, у сумі 55523940 (пятдесят пять мільйонів пятсот двадцять три тисячі девятсот сорок) грн. 79 коп., з яких:

- 38396215,39 грн. заборгованість за акредитивом,

- 12398144,91 грн. несплачена комісійна винагорода,

- 750 239,39 грн. пеня за порушення строків сплати комісійної винагороди;

- 3979341,10 грн. пеня за порушення строку сплати акредитиву,

звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки судна від 05.11.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд АВ»(01150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 81, ідентифікаційний код 33151923) та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456), а саме: моторну яхту «Авенчерс», регістровий номер 3802057, тип судна моторна яхта туристична, рік побудови 1996, місце побудови США, довжиною 15,65 м., шириною 4,47 м., осадка 1,10 м, порт приписки Одеський морський порт, свідоцтво про право власності на судно PV00926 від 10.07.2008, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

На період реалізації предмету іпотеки передати в управління Відкритому акціонерному товариству комерційний банк «Надра»предмет іпотеки моторну яхту «Авенчерс».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд АВ»(01150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 81, ідентифікаційний код 33151923) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 19.11.2010