Рішення № 12385224, 09.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.10 Справа № 8/268/09-7/328/09-3/31/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька атомна енергетична компанія”, м. Запоріжжя

До відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електростанція”, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область

про внесення змін до договору

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Василенко В.В.

Представники:

від позивача: Ульченко Л.П., довіреність № 290/10 від 18.10.2010р.

від відповідача: Галітко С.П., довіреність № 08 від 25.10.2010р.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. № 737 від 28.09.2010р. справа № 8/268/09-7/328/09 за позовом ТОВ “ЗАЕК” до ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” про внесення змін до договору передана на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою від 30.09.2010р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 8/268/09-7/328/09-3/31/10. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 19.10.2010р. о 15 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 19.10.2010р. оголошувалась перерва до 09.11.2010р. о 15 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 09.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 15.11.2010р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та просить суд внести зміни до договору № 03/07-08 від 31.07.2008р. на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання турбінного відділення і ХВО енергоблоків № 1, 2, З ВП ЮУ АЕС.

Зокрема зазначив, що 31.07.2008р. між ТОВ “ЗАЕК” та ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” було укладено договір № 03/07-08 на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання турбінного відділення і ХВО енергоблоків № 1, 2, З ВП ЮУ АЕС (надалі - Договір), відповідно до якого Позивач прийняв на себе зобов’язання на свій ризик виконати обумовлені підрядні роботи, а Відповідач - прийняти і оплатити їх.

Пунктом 10.3 Договору встановлений строк його дії до 31.03.2009р., проте сторони шляхом обміну листами (лист позивача № 177/09 від 31.03.2009р. і лист відповідача № 51/5098 від 22.04.2009р.) продовжили чинність Договору до 12.07.2010р.

Договірну ціну робіт було узгоджено відповідно з розрахунком договірної ціни (додаток № 3 до Договору), який, в свою чергу, оснований на застосуванні ДБН Д. 1.1-1-2000, в сумі 1 498 234, 80 грн. (п.2.1 Договору).

Пунктами 2.2, 2.3 і 2.4 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) сторони обумовили, що зазначена в п.2.1 договірна ціна, поряд з іншими встановленими чинним законодавством випадками, може змінюватися в випадках застосування при перерахунку договірної ціни індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм (п. 2.2 Договору). Розрахунок договірної ціни (додаток № 3 до Договору) підлягає перегляду із застосуванням індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм (надалі –“ІРЕКН”), розроблених з урахуванням прийнятої в Договорі технології і організації робіт Українським державним науково-дослідницьким центром ціноутворення в будівництві “Цінобуд”. Замовник зобов’язується прийняти надані Підрядником ІРЕКН і використовувати їх при перерахунку ціни за Договором (п. 2.3 Договору).

Остаточна ціна Договору має визначатися з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт і використаних матеріально-технічних ресурсів з застосуванням ІРЕКН, що оформлюється додатковою угодою Сторін з дотриманням вимог “Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 № 2741 (п. 2.4 Договору ).

З метою реалізації умов Договору Українським державним науково-дослідницьким центром ціноутворення в будівництві “Цінобуд” за замовленням позивача, були розроблені: СОУ Д. 2.4.-20-ЗА:2009 “Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Антикорозійний захист внутрішніх поверхонь конденсаторів турбін атомних електростанцій” та СОУ Д.2.7-20-ЗА:2009 “Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів”.

18.12.2008р., відповідно до наказу Позивача № 15/2, зазначені вище ІРЕКН було тимчасово прийнято для використання в господарській діяльності до їх затвердження в установленому порядку.

23.12.2008р. позивачем було отримано листа № 6112 ТОВ “Науково-виробничий центр “Дорбудтехнологія”, в якому міститься висновок про можливість використання розроблених ІРЕКН для визначення витрат при виконанні робіт з антикорозійного захисту внутрішніх поверхонь конденсаторів турбін атомних станцій.

Листом № 9/12-290 від 04.03.2009р. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України погодило проекти відповідних СОУ, нарешті, 05.03.2009р. наказом № 19 їх було остаточно затверджено і введено в дію позивачем для використання в роботі.

Враховуючи, що пунктом 2.3 Договору було передбачено обов’язковий для сторін перегляд договірної ціни після розроблення ІРЕКН, позивач супровідним листом № 75/ЮУ-08 від 19.12.2008р. направив на адресу відповідача для узгодження проект Додаткової угоди № 1 до Договору № 03/07-08 від 31.07.2008р., відповідно до якої розмір договірної ціни змінювався з 1 498 234, 80 грн. до 2 243 610, 00 грн. Одночасно із зміною договірної ціни Додаткова угода передбачала зміну ще кількох умов Договору, зокрема:

- заміну Інструкції з нанесення захисного покриття новою, вдосконаленою;

- анулювання дефектних актів, що додавалися до Договору, і заміну їх на нові, надіслані відповідачем в зв’язку із зміною структури виконуваних робіт (що також вплинуло на зміну загальної договірної ціни);

- визначення розміру коштів на покриття адміністративних витрат на рівні 1, 52 грн. чол./год. та визначення рівня середньомісячної заробітної платні в розмірі 2 300 грн., - що було зроблено позивачем на підставі попередніх усних домовленостей з відповідачем;

- виключення з Договору порядку оплати виконаних робіт та визначення його за окремими додатковими угодами, що було вимогою відповідача, та на чому позивач абсолютно не наполягає.

Проект Додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р., який було надіслано позивачем відповідачу як пропозицію внесення змін до Договору, є фактично зміною договірної ціни (що прямо передбачено умовами Договору в певних випадках, які, власне, і настали), зміною обсягів робіт за вимогою відповідача та зміною способу визначення певних статей кошторису, що було попередньо узгоджено відповідачем.

В зв’язку з тим, що, незважаючи на наведене вище, протягом наступних чотирьох місяців від відповідача не надійшло ані підписаної Додаткової угоди № 1, ані жодних заперечень щодо її підписання, позивач листом № 187/09 від 16.04.2009 року (вх. № 4446 від 17.04.2009 року) повторно звернувся до відповідача з пропозицією підписати направлену на його адресу Додаткову угоду.

Відповідач листом № 51/5457 від 29.04.2009р. повідомив позивача про “призупинення узгодження додаткової угоди” до “отримання доказів платоспроможності і виконання ТОВ “ЗАЕК” зобов’язань по укладеним з ЮУ АЕС договорам”. В цьому ж листі відповідач посилається на відсутність наказу ДП НАЕК “Енергоатом” про введення ІРЕКН.

Останній лист позивача залишений відповідачем без відповіді, Додаткову угоду № 1 до Договору відповідачем не підписано, договірна ціна, всупереч умовам Договору, залишається не переглянутою.

Відповідач не узгодив пропозицію позивача від 19.12.2008р. щодо підписання направленої на адресу відповідача Додаткової угоди № 1 до Договору, залишивши також без задоволення два наступних письмових звернення позивача щодо її підписання.

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву № 32/14771 від 08.11.2010р., вважає позовні вимоги безпідставними, а вимоги позивача такими, що не відповідають діючому законодавству України.

Зокрема зазначив, що 31.07.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 03/07-08 від 31.07.2008р. на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання турбінного відділення і ХВО енергоблоків № 1, 2, З ВП ЮУ АЕС.

Договірну ціну робіт було узгоджено з розрахунком договірної ціни (Додаток № 3 до договору) в сумі 1 498 234, 80 грн.

Проект додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р. було надіслано позивачем відповідачу як пропозиція внесення змін до Договору, відповідно до якої розмір договірної ціни змінювався з 1 498 234, 80 грн. до 2 243 610, 00 грн.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що договірна ціна може змінюватись тільки за письмовим погодженням сторін.

Листом № 74/ЮУ-08 від 19.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору та відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р. збільшити загальну вартість договору до ціни, яка складатиме 2 243 610, 00 грн. Із зазначеною пропозицією відповідач не погодився, оскільки на момент укладання договору між сторонами було досягнуто згоди щодо загальної вартості по договору, а саме розміру договірної ціни в сумі 1 498 234, 80 грн., що було узгоджено відповідно з розрахунком договірної ціни (додаток № 3 до договору), який є невід’ємною частиною договору. Відповідно до п. 84 абз. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921 “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (в редакції постанови КМУ від 21.10.2009р. № 1112) істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов’язань, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю).

Відповідач вважає, що позивачем не було надано належних документальних обґрунтувань (доказів) необхідності підвищення вартості робіт по договору, а також не наведено наявності підстав необхідних для зміни договору. У зв’язку з наведеним просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” (Замовник) та ТОВ “ЗАЕК” (Підрядник) було укладено договір № 03/07-08 від 31.07.2008р. на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання турбінного відділення і ХВО енергоблоків № 1, 2, З ВП ЮУ АЕС від 31.07.2008р. (надалі - Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов’язується на свій ризик власними силами якісно виконати роботи по капітальному ремонту обладнання турбінного відділення і ХВО енергоблоків № 1, 2, З ВП ЮУ АЕС, а саме: ремонт та нанесення антикорозійного покриття на трубні дошки, водяні камери та кришки т/о блоків № 1, 2, 3; гідроочистка теплообмінних поверхні конденсаторів ТПН ТВ бл. 1, 2, 3; нанесення антикорозійного покриття на трубні дошки та водяні камери конденсаторів ТГ блоків № 2,3; нанесення антикорозійного покриття на фільтри 2 ФСД, ХВО, в об’ємі, визначеному у Дефектному акті № 1, Дефектному акті № 2, Дефектному акті № 3 та Дефектному акті № 4 (додаток № 1.1-1.4 до договору) та в строки, встановлені в графіку виконаних робіт (Додаток № 2 до договору) (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору, замовник приймає та оплачує роботи, зазначені у п. 1.1 у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, договірна ціна робіт по предмету цього договору визначена у відповідності із розрахунком договірної ціни (додаток № 3 до Договору), складає без обліку матеріалів замовника 1 498 234, 80 грн., в тому числі НДС (20 %). Договірна ціна, зазначена у п. 2.1 Договору, крім інших встановлених діючим законодавством випадків, може змінюватись за згодою сторін у випадках: необхідності виконання об’ємів та видів робіт, не передбачених дефектними актами (Додаток № 1.1-1.4 до Договору); прийняття нових законодавчих та підвідомчих нормативних актів, які впливають на вартість робіт по цьому договору; відсутність у замовника матеріально-технічних ресурсів, передбачених цим договором, та необхідності у їх придбанні за рахунок підрядника (п. 2.2 Договору).

Розрахунок договірної ціни (Додаток № 3 до Договору) підлягає перегляду з застосуванням затверджених у встановленому порядку індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм, розроблених з урахуванням прийнятої в цьому Договорі технології і організації робіт. Підрядник виступає замовником розробки й затвердження ІРЕКН та за свій рахунок притягує для цього незалежні спеціалізовані організації (п. 2.3 Договору). Уточнена ціна Договору буде визначена після виконання п. 2.3 цього договору. Остаточна ціна договору буде визначена з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт і використаних матеріально-технічних ресурсів в порядку, встановленому умовами цього договору, але не може перевищувати первісну заявлену в п. 2.1, крім випадків, передбачених п. 2.2 цього договору, яке оформлюється сторонами у відповідності до п. 1.3 договору з дотриманням вимог “Тимчасового положення про закупці товарів, робіт та послуг за державні кошти” затвердженого Постановою КМУ від 28.03.2008р. № 274 (п. 2.4 Договору).

З метою реалізації наведених вище умов Договору Українським державним науково-дослідницьким центром ціноутворення в будівництві “Цінобуд” за замовленням ТОВ “ЗАЕК” було розроблено: СОУ Д. 2.4.-20-ЗА:2009 “Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Антикорозійний захист внутрішніх поверхонь конденсаторів тербін атомних електростанцій” та СОУ Д.2.7-20-ЗА:2009 “Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів”.

18.12.2008р. відповідно до наказу ТОВ “ЗАЕК” № 15/2, зазначені вище ІРЕКН було тимчасово прийнято для використання в господарській діяльності до їх затвердження в установленому порядку.

23.12.2008р. ТОВ “ЗАЕК” було отримано листа № 6112 ТОВ “Науково-виробничий центр “Дорбудтехнологія”, в якому міститься висновок про можливість використання розроблених ІРЕКН для визначення витрат при виконанні робіт з антикорозійного захисту внутрішніх поверхонь конденсаторів турбін атомних станцій.

Листом № 9/12-290 від 04.03.2009 року Міністерство регіонального розвитку та будівництва України погодило проекти відповідних СОУ, 05.03.2009 року наказом № 19 було остаточно затверджено і введено в дію ТОВ “ЗАЕК” для використання в роботі.

У відповідності до умов п. 10.1 договору № 03/07-08 від 31.07.2008р. сторони визначились, що всі зміни та доповнення до цього договору повинні бути оформлені лише в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

19.12.2008р. ТОВ “ЗАЕК” направило на адресу ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” проект додаткової угоди як пропозицію внесення змін до договору № 03/07-08, відповідно до якої розмір договірної ціни склав 2 243 610, 00 грн. Відповідач відповіді на адресу позивача не направив.

Позивач листом № 187/09 від 16.04.2009р. повторно звернувся до відповідача з пропозицією підписати направлену на його адресу додаткову угоду.

Відповідач листом № 51/5457 від 29.04.2009р. повідомив позивача про призупинення узгодження додаткової угоди, до отримання доказів платоспроможності і виконання ТОВ “ЗАЕК” зобов’язань по укладеним з відповідачем договорам, та вказав на відсутність наказу відповідача про введення ІРЕКН.

Листом № 409/09 від 16.07.2009р. ТОВ “ЗАЕК” знову звернулося до ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” з пропозицією узгодити і підписати додаткову угоду.

Вказаний лист позивача відповідачем залишений без відповіді. Додаткова угода № 1 до договору № 03/07-08 відповідачем підписана не була.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 03/07-08 на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання турбінного відділення і ХВО енергоблоків № 1, 2, З ВП ЮУ АЕС від 31.07.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Пунктом 2.2 договору № 03/07-08 від 31.07.2008р. (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) встановлені конкретні випадки, в яких може змінюватися договірна ціна, і до цих випадків, зокрема, належить “застосування при перерахунку договірної ціни індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм у відповідності до п. 2.3, 2.4 цього Договору”.

При цьому, пунктом 2.3 Договору (в редакції того ж протоколу узгодження розбіжностей) зазначено, що: “розрахунок договірної ціни... підлягає перегляду із застосуванням індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм (ІРЕКН), розроблених з урахуванням прийнятої в цьому договорі технології та організації робіт Українським державним науково-дослідним центром ціноутворення в будівництві “Цінобуд”(УДНДЦ). Замовник зобов’язується прийняти надані підрядником ІРЕКН та використовувати їх для перерахунку договірної ціни за Договором. Копія документації ІРЕКН, розробленої УДНДЦ, є невід’ємною частиною цього Договору”.

Пунктом 2.4 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) встановлено, що “уточнену ціну договору буде визначено після виконання п. 2.3 цього договору”.

Таким чином, системний аналіз підпунктів 2.2 - 2.4 спірного договору свідчить про те, що договірна ціна може змінюватися за узгодженням сторін, але при цьому відповідач зобов’язаний прийняти уточнену ціну договору в випадку настання певних обставин (розроблення в установленому порядку індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм) і в цьому випадку погодитися внести відповідні зміни до договору.

Українським державним науково-дослідницьким центром ціноутворення в будівництві “Цінобуд” за замовленням позивача були розроблені: СОУ Д. 2.4.-20-ЗА:2009 “Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Антикорозійний захист внутрішніх поверхонь конденсаторів турбін атомних електростанцій” та СОУ Д.2.7-20-ЗА:2009 “Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів”.

Наказом ТОВ “ЗАЕК” від 18.12.2008р. № 15/2, зазначені ІРЕКН було тимчасово прийнято для використання в господарській діяльності позивача до їх затвердження в установленому порядку.

23.12.2008р. ТОВ “ЗАЕК” отримано лист № 6112 ТОВ “Науково-виробничий центр “Дорбудтехнологія” з висновком про можливість використання розроблених ІРЕКН для визначення витрат при виконанні робіт з антикорозійного захисту внутрішніх поверхонь конденсаторів турбін атомних станцій.

Листом № 9/12-290 від 04.03.2009р. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України погодило проекти відповідних СОУ, а 05.03.2009р. наказом № 19 їх було затверджено і введено в дію позивачем для використання в роботі.

Посилання ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” на ст. 652 ЦК України судом не приймається в силу наступного.

Згідно ч.1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

В даному випадку вимоги позивача про внесення змін до Договору обґрунтовані не істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, а безпосередньо нормами цього Договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Не приймаються посилання відповідача і на п. 84 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921 “Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

По-перше, на момент укладання спірного договору, вказаної постанови КМУ не існувало. На час розгляду справи ця постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 666 ( 2-21/8197-2008 ) від 28.07.2010.

По-друге, відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В зв’язку з цим, оскільки постанова КМУ від 17.10.2008р. № 921 не містить норму щодо її зворотної дії в часі, якщо відповідний договір було укладено до набрання нею чинності, зміна істотних умов такого договору після набрання чинності постанови може здійснюватись, коли в самому договорі... був безпосередньо передбачений механізм (умови, випадки, порядок) зміни його істотних умов, який відповідав законодавству в сфері державних закупівель (у тому числі Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 30.01.2009 р. № 62, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.03.2009р. за № 2190/16235 - надалі за текстом “Порядок”), що діяло на дату укладення договору про закупівлю.

При цьому у даному випадку зміна істотних умов договору здійснюється відповідно до зазначеного механізму (умов, випадків, порядку). У разі коли договір містить лише посилання на Порядок без деталізації умов і випадків зміни істотних умов договору, з дати набрання чинності постанови, істотні умови такого договору не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов’язань сторонами.

Пунктом 84 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 274 від 28.03.2008р., яке регулювало відносини між позивачем і відповідачем на момент укладення спірного договору, було передбачено, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Тимчасовим положенням. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном.

Пунктом 8.5 Порядку, в свою чергу, визначено, що ціна товарів, робіт, послуг може змінюватися, якщо наявні підстави, передбачені порядком, визначеним будівельними нормами, встановленими органами державної влади.

Як вбачається з п.11.2 договору № 03/07-08 від 31.07.2008р., договірну ціну визначено у відповідності з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000.

Пунктом 1.2 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 “Види кошторисних нормативів, що входять до системи ціноутворення в будівництві, та царина їх застосування” Державних будівельних норм України, затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174 і введених в дію з 1 жовтня 2000 року, встановлено, що кошторисні нормативи поділяються на такі види:

- загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи;

- відомчі кошторисні нормативи;

- кошторисні нормативи для окремих будов;

- індивідуальні кошторисні норми.

Отже, прямо передбачено можливість застосування при визначенні вартості будівництва, окрім загальнодержавних будівельних кошторисних норм, також і індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм, які розробляються на підставі Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 р. № 21.

Відтак, з огляду на викладене, є безперечним, що законодавство, чинне на момент укладення спірного договору, допускало можливість перегляду договірної ціни (яка є істотною умовою договору) в зв’язку із застосуванням до її визначення замість загальнодержавних будівельних кошторисних норм індивідуальних елементних кошторисних норм. При цьому самим договором чітко встановлений механізм такого перегляду (після розроблення відповідних індивідуальних кошторисних норм відповідач зобов’язаний використовувати саме їх при визначенні договірної ціни, що оформлюється додатковою угодою до договору).

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

На момент укладення договору № 03/07-08 від 31.07.2008р. відносини між сторонами, що з нього випливають, регулювалися нормами Закону України від 22.02.2000р. N 1490-III “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Частиною 2 ст. 34 цього Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

Таким чином, укладаючи спірний договір, як позивач, так і відповідач мали усвідомлювати, що протягом його дії припускається коригування ціни договору за умови дотримання певної процедури, якою є отримання позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, що діє при Рахунковій палаті (ст. 3-3 Закону N 1490-III).

З моменту набрання чинності Законом України від 20.03.2008р. № 150-VI “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”(з 02.04.2008р.) отримання висновку Комісії щодо можливості коригування договірної ціни фактично унеможливлено, проте, суд зазначає, що цей факт не може обмежувати права сторони вимагати зміни ціни договору, укладеного в період часу, коли таке коригування законодавством допускалося.

Крім того, як наведеною вище ст. 34 Закону України від 22.02.2000р. N 1490-III “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, так і п. 84 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921, яка регулює процедуру закупівель робіт за державні кошти на момент розгляду даного спору, чітко встановлено, що передусім умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, і, саме з цієї точки зору, не можуть вільно змінюватися в подальшому.

В спорі, що розглядається, договір між сторонами було укладено на суму, що є значно нижчою, ніж цінова пропозиція позивача, натомість, зміна договору, якої вимагає позивач, знаходиться цілком в межах вказаної тендерної пропозиції.

За таких обставин вимоги позивача про зміну договору № 03/07-08 від 31.07.2008р. не суперечать чинному законодавству, а нормативні акти Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач в обґрунтування свого ухилення від зміни Договору, не застосовуються до спірних відносин, адже не мають зворотньої дії у часі.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений статтею 188 Господарського кодексу України:

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідач не узгодив пропозицію позивача від 19.12.2008р. щодо підписання направленої на його адресу Додаткової угоди №1 до Договору, залишивши також без задоволення інші письмові звернення позивача щодо її підписання.

За таких обставин між сторонами наявний спір щодо зміни договору, який відповідно до статті 188 ГК України та ст.11 ГПК України може вирішити господарський суд.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ “ЗАЕК” правомірно вимагає від ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” внесення до договору № 03/07-08 від 31.07.2008р. запропонованих ним змін, оскільки ці зміни викликані об’єктивною ситуацію, яка виникла, в тому числі, з вини відповідача. Ухилення відповідача від внесення змін до договору є таким, що порушує права позивача.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести в договір № 03/07-08 від 31.07.2008р. на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання турбінного відділення і ХВО енергоблоків № 1, 2, З ВП ЮУ АЕС, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька атомна енергетична компанія” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 25, оф. 15, код ЄДРПОУ 32068358) та Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електростанція” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546) наступні зміни:

Анулювати додатки до договору:

- Інструкцію з нанесення захисного покриття (Додаток №4);

- Дефектний акт № 1 (Додаток № 1.1);

- Дефектний акт № 2 (Додаток № 1.2);

- Дефектний акт № 3 (Додаток № 1.3):

- Дефектний акт № 4 (Додаток № 1.4);

- Розрахунок договірної ціни (Додаток № 3).

3. Вважати невід’ємною частиною договору:

- Інструкцію з нанесення захисного покриття. Редакція 02 - в редакції Додатку № 2 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Дефектний акт № 1 в редакції Додатку № 1.1 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Дефектний акт № 2 в редакції Додатку № 1.2 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Дефектний акт № 3 в редакції Додатку № 1.3 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Дефектний акт № 4 в редакції Додатку № 1.4 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Дефектний акт № 5 в редакції Додатку № 1.5 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Дефектний акт № 6 в редакції Додатку № 1.6 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Розрахунок договірної ціни в редакції Додатку № 3.1 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Розрахунок договірної ціни в редакції Додатку № 3.2 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Розрахунок договірної ціни в редакції Додатку № 3.3 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Розрахунок договірної ціни в редакції Додатку № 3.4 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Розрахунок договірної ціни в редакції Додатку № 3.5 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.;

- Розрахунок договірної ціни в редакції Додатку № 3.6 до проекту додаткової угоди № 1 від 19.12.2008р.

4. Кошти на покриття адміністративних витрат в договірній ціні робіт, що виконуються за договором, визначати за усередненими показниками ДБН Д. 1.1 -1-2000 згідно Додатку 3 до Наказу Мінрегіонбуду України від 03.03.2008 року № 109 П.2 на рівні 1,52 грн./люд.-год.

5. Рівень середньомісячної заробітної плати в договірній ціні робіт, що виконуються за договором, приймається в розмірі, рекомендованому Мінрегіонбудом України листом від 15.02.2008р. № 7/8-154, а саме, 2 300 (дві тисячі триста) грн. 00 коп.

6. Вартість робіт, що виконуються “Підрядником” в межах договору, визначається з використанням індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм (ІРЕКН), розроблених з урахуванням прийнятої в цьому договорі технології і організації робіт Українським державним науково-дослідницьким центром ціноутворення в будівництві ”Цінобуд” (УДНДЦ).

Уточнена ціна договору складає 2 243 610, 00 (два мільйони двісті сорок три тисячі шістсот десять) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

7. Дані зміни договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до їх внесення (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

8. Дані зміни є невід’ємною частиною договору № 03/07-08 від 31.07.2008р. В усьому іншому, що не передбачено даними змінами, сторони керуються договором № 03/07-08 від 31.07.2008р.

9. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електростанція” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, п/р 260025820 в Миколаївській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Миколаїв, МФО 326182, код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька атомна енергетична компанія” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 25, оф.15, п/р 26001301070499 в Запорізькій філії ВАТ ВТБ Банк, м. Запоріжжя, МФО 313742, код ЄДРПОУ 32068358) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат на держмито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 15.11.2010р.