Рішення № 12385205, 18.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10 Справа № 5/118/10

Суддя

За позовом Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” (01004, м. Київ, вул. Червоноармісйька, 10; 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 185; 69093, м. Запоріжжя, вул. Ак. Александрова, 11, кв. 39)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткан Ко ЛТД” (69015, м. Запоріжжя, пров. Волгоградський, 3)

про стягнення 1 145 898, 91 грн. Суддя Проскуряков К.В. У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача : Осуаленко В.М., довіреність № 635 від 10.06.2010

Від відповідача: Не з’явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

18.08.2010 Публічне акціонерне товариство “СЕБ Банк” звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткан Ко ЛТД” заборгованості за кредитним договором № 1844 від 14.12.2007 у розмірі 939 296, 13 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2010 порушено провадження у справі № 5/118/10, розгляд якої призначено на 15.09.2010. Розгляд справи неодноразово відкладався. За згодою представника позивача у судовому засіданні 18.10.2010, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення № 02-08/555/1 від 24.09.2010 в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 145 898, 91 грн., з яких: 830 000, 00 грн. –заборгованість за кредитом, 222 664, 53 грн. –прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом та 93 234, 38 грн. –пеня. Позивач пояснив, що 14.12.2007 між ним та ТОВ “Меткан Ко ЛТД” було укладено кредитний договір № 1844, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу (позичальник) кредит в розмірі, що не перевищує суму кредиту (ліміт фінансування –якщо у Графі І Розділу І Договору як тип кредитування зазначено кредитну лінію), в порядку та на умовах, які встановлені у Розділі І та Розділі ІІ Договору, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином виконати всі ініші зобов’язання, як вони визначені договором. Згідно графам 2, 8, 9 Розділу І договору максимальна сума кредиту, якою позичальник може одночасно користуватись на підставі договору складає 1 200 000, 00 грн., з чинною фіксованою процентною ставкою 15, 5 % річних та датою остаточного повернення кредиту 12.12.2008. 14.09.2009 між сторонами було укладено Додатковий договір № 7, відповідно до якого були внесені зміни щодо дати остаточного повернення кредиту –12.10.2009 та плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 24 % річних. Відповідач взяті на себе договірні зобов’язання належним чином не виконав і порушив умови кредитного договору, а саме - не виконав зобов’язання, щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 145 898, 91 грн.

В обґрунтування позову посилається на умови кредитного договору № 1844 від 14.12.2007, ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 2, 54, 56 Господарського процесуального кодексу України. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 18.10.2010 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 18.08.2010, від 15.09.2010 та від 07.10.2010 відповідачем суду не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення № 07663803 від 20.08.2010, відповідно до якого належним чином уповноважений представник відповідача 31.08.2010 отримав ухвалу господарського суду Запорізької області про порушення провадження у справі № 5/118/10 від 18.08.2010.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2007 між Публічним акціонерним товариством “СЕБ Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Меткан Ко ЛТД” укладено кредитний договір № 1844 (далі –Договір з усіма додатками, змінами та доповненнями), розділом І якого встановлені базові умови кредитування та визначення:

·          тип кредитування –кредитна лінія. Ця кредитна лінія є такою, що відновлюється (графа 1);

·          ліміт фінансування –максимальна сума кредиту, якою позичальник може одночасно користуватися на підставі договору складає 1 200 000, 00 грн. Ця умова договору застосовується з урахуванням особливостей, що встановлені в інших положеннях договору, що визначено у Графіку фінансування (Додаток № 1) (графа 2);

·          валюта кредиту –гривня (графа 4);

·          цільове використання кредиту –поповнення оборотних коштів (графа 5);

·          строк сплати процентів –13 числа кожного календарного місяця, починаючи з січня 2008, а також одночасно з повним поверненням кредиту. Ця умова договору застосовується з урахуванням особливостей, що встановлені в інших положеннях договору (графа 6);

·          чинна фіксована процентна ставка –15, 5 % річних (графа 8);

·          дата остаточного повернення кредиту –12.12.2008. Ця умова договору застосовується з урахуванням особливостей, що встановлені в інших положеннях договору (графа 9);

·          метод нарахування –метод нарахування процентів та комісії за надання можливості отримання кредиту. Застосовується метод “Факт/360” (графа 14).

Відповідно до п. 1.1. договору банк надає позичальникові кредит в розмірі, що не перевищує суму кредиту (ліміт фінансування –якщо у Графі І Розділі І Договору як Тип Кредитування визначено кредитну лінію), в порядку та на умовах, які встановлені у Розділі І та Розділі ІІ договору, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути банку отриманий кредит, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені в договорі.

Пунктом 1.4 договору (в т.ч. підпункт 1.4.1.) договору передбачено, що позичальник зобов’язаний сплатити банку відповідну плату за користування кредитом і комісійну винагороду в порядку та на умовах, що визначені нижче, а саме:

Проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентної ставки, за такими загальними правилами (з урахуванням відповідних спеціальних правил, що визначені відповідно у п.п. 1.4.2., п.п. 1.4.3., п.п. 1.4.4. п. 1.4. Розділу ІІ договору):

·          якщо у Графі 7 Розділу І договору зазначено, що плаваюча процентна ставка не застосовується, а у графі 8 Розділу І договору визначено чинну фіксовану процентну ставку, це означає, що при розрахунку процентів слід використовувати саме чинну фіксовану процентну ставку і усі відповідні специфічні умови договору (в т.ч., але не виключно – спеціальні правила застосування чинної фіксованої процентної ставки, її перегляду, спеціальні правила застосування межи фіксованої процентної ставки, та інші умови), що пов’язані з її застосуванням, але

·          якщо у графі 8 Розділу І договору зазначено, що чинна фіксована процентна ставка не застосовується, а у графі 7 Розділу І договору визначено плаваючу процентну ставку, це означає, що при розрахунку процентів слід використовувати специфічні умови договору (в т.ч., але не виключно –спеціальні правила застосування плаваючою процентної ставки, її перегляду та інші умови), що пов’язані з її застосуванням (п.п. 1.4.1.1.).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком щоденно у валюті кредиту на суму фактичного залишку заборгованості за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день видачі та виключаючи день повернення (п.п. 1.4.1.2.).

Проценти підлягають сплаті позичальником банку у строки, визначені у графі 6 Розділу І договору. Цей п.п. 1.4.1.3. п. 1.4. Розділу ІІ договору субординован п.п. 1.4.1.4. п. 1.4. Розділу ІІ договору і застосовується без шкоди для нього (п.п. 1.4.1.3.).

У будь-якому випадку, при повному поверненні кредиту (ініціюванні такого повернення), нараховані проценти мають бути сплачені одночасно з поверненням кредиту (ініціюванням такого повернення). При простроченні повернення кредиту, проценти за користування простроченою до повернення сумою кредиту нараховуються в порядку, що визначений для строкової заборгованості та підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту (ініціюванням такого повернення). Встановлене цим п.п. 1.4.1.4. п 1.4. Розділу ІІ договору правило сплати процентів не застосовується до випадків проміжного (тимчасового) повернення кредиту якщо типом кредитування згідно графи 1 Розділу І є кредитна лінія (п.п. 1.4.1.4.).

Оскільки сторони погодили, що метод нарахування це метод “Факт/360”, то для розрахунку процентів, що нараховуються і підлягають сплаті за правилами, які встановлені в договорі, використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно виходячи з того, що у році 360 днів (п.п. 1.4.1.5.).

Відповідно до п. 1.4.3. договору встановлені спеціальні правила застосування чинної фіксованої процентної ставки та межи фіксованої процентної ставки.

Значення відповідної чинної фіксованої процентної ставки фіксується станом на дату договору (зазначене у Графі 8 Розділу І договору) і саме це значення застосовується при визначенні суми процентів, що підлягають сплаті за відповідний період. Таке значення чинної фіксованої процентної ставки застосовується з дати договору і до відповідної дати перегляду фіксованої ставки, включаючи день дати договору та виключаючи день відповідної дати перегляду фіксованої ставки (п.п. 1.4.3.1.).

Чинна фіксована процентна ставка переглядається (відповідно зменшується, або збільшується, або залишається без змін) без додаткових переговорів сторін і без укладання додаткових угод у вигляді єдиного документу підписаного обома сторонами (в межах Межи фіксованої процентної ставки, якщо таку буде встановлено) –у відповідну дату перегляду фіксованої ставки. Починаючи з відповідної попередньої дати перегляду фіксованої ставки і до відповідної наступної дати перегляду фіксованої ставки (включаючи день відповідної попередньої дати перегляду фіксованої ставки і виключаючи день відповідної наступної дати перегляду фіксованої ставки) при визначенні розміру суми процентів, що підлягають сплаті за відповідний період, застсовується така відповідна чинна фіксована процентна ставка, яка буде існувати станом на відповідну попередню дату перегляду фіксованої ставки (п.п. 1.4.3.2.).

Відповідно до п.п. 1.5.2. п. 1.5. договору позичальник зобов’язаний погашати боргові зобов’язання в наступній черговості:

·          прострочені проценти (якщо прострочення матиме місце);

·          прострочена до повернення сума кредиту (якщо прострочення матиме місце);

·          прострочена комісія (якщо прострочення матиме місце);

·          строкові проценти;

·          строкова комісія банку;

·          сума основного боргу за кредитом;

·          штраф та пеня (якщо такі матимуть місце).

При цьому банк має право змінити порядок погашення боргових зобов’язань за договором і позичальник згоден на таку заміну. Банк інформує позичальника в письмовій формі про черговість погашення боргових зобов’язань, що підлягає застосуванню –у випадку її зміни після укладання договору –і позичальник зобов’язаний дотримуватись такої черговості, яка визначена у відповідному повідомленні банку.

При надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов’язань з порушенням встановленої на момент якого надходження коштів черговості, це вважається неналежним виконанням позичальником його боргових зобов’язань. Банк має право (за наявності в нього технічної, технологічної та юридичної можливості) направити отримані кошти на погашення боргових зобов’язань в належній черговості.

Згідно п. 4.1. договору за невиконання та/чи неналежне виконання боргових зобов’язань у сумі, у порядку та у строки, що визначені договором, позичальник зобов’язаний сплатити банку (на вимогу банка) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення.

14.09.2009 між сторонами було укладено додатковий договір № 7 до кредитного договору № 1844 від 14.12.2007, відповідно до якого в договір були внесені наступні зміни:

·          дата остаточного повернення кредиту встановлюється 12.10.2009;

·          плата за користування кредитом встановлюється: відсоткова ставка фіксована, яка складає 24, 0 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично відповідачем було отримано грошові кошти в сумі 830 000, 00 грн., що підтверджується виписками по особовим рахункам з 14.12.2007 по 23.09.2010.

13.10.2009 на адресу відповідача було направлено вимоги щодо погашення простроченої заборгованості за кредитним договором укладеним із ПуАТ “СЕБ Банк” у розмірі 870 617, 86 грн. № 2-7/362, № 2-7/363.

24.11.2009 на адресу відповідача була направлена повторна вимога № 2-7/457 від 20.11.2009 щодо погашення простроченої заборгованості за кредитним договором укладеним із ПуАТ “СЕБ Банк” у розмірі 891 644, 53 грн., яка була отримана належним чином уповноваженим представником відповідача 01.12.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 365177 від 24.11.2009.

Відповіді позивач не отримав.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором № 1844 від 14.12.2007 належним чином не виконав, зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконав.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов’язкову силу для сторін. Будучи пов’язаними взаємними правами та обов’язками (зобов’язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов’язання.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України, передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов’язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Також, згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання за кредитним договором № 1844 від 14.12.2007, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Меткан Ко ЛТД” (відповідач) фактично отримала грошові кошти в сумі 830 000, 00 грн., що підтверджується виписками по особовим рахункам з 14.12.2007 по 23.09.2010.

Станом на 18.10.2010 позивачем нараховано 830 000, 00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 222 664, 53 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів, яка підлягає стягненню та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 4.1. договору за невиконання та/чи неналежне виконання боргових зобов’язань у сумі, у порядку та у строки, що визначені договором, позичальник зобов’язаний сплатити банку (на вимогу банка) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Розрахований позивачем станом на 18.10.2010 розмір пені, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 93 234, 38 грн.

Таким чином на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 1 145 898, 91 грн. та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Доказів виконання взятих на себе зобов’язань за кредитним договором від 14.12.2007 №1844 у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір доведений до суду з вини відповідача, судові витрати покладаються на останнього.

Відповідно до пп. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7 93 “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.).

Відповідно до пп. б п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7 93 “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів , які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення порушення справи про банкрутство сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

Публічне акціонерне товариство “СЕБ Банк” (позивач) заявлена вимога майнового характеру про стгянення 1 145 898, 91 грн.

В той же час, меморіальним ордером № 123513855 від 26.07.2010 сплачено державне мито у розмірі 9 392, 96 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ПуАТ “СЕБ Банк” недоплачене державне мито у розмірі 2 066, 03 грн.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткан Ко ЛТД” (69015, м. Запоріжжя, пров. Волгоградський, 3, п/р 260095213700 у ПуАТ “СЕБ Банк”, м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 13620543) на користь Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” (01004, м. Київ, вул. Червоноармісйька, 10; 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 185; 69093, м. Запоріжжя, вул. Ак. Александрова, 11, кв. 39, п/р 29094090913001 в ПуАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 14351016) заборгованість за кредитним договором № 1844 від 14.12.2007 в сумі 830 000 (вісімсот тридцять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті процентів у сумі 222 664 (двісті двадцять дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 53 коп., пеню у сумі 93 234 (дев’яносто три тисячі двісті тридцять чотири) грн. 38 коп., 11 458 (одинадцять тисяч чотириста п’ятдесят вісім) грн. 99 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” (01004, м. Київ, вул. Червоноармісйька, 10; 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 185; 69093, м. Запоріжжя, вул. Ак. Александрова, 11, кв. 39, п/р 29094090913001 в ПуАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 14351016) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095) 2 066 (дві тисячі шістдесят шість) грн. 03 коп. недоплаченого державного мита. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.10.2010