Постанова № 12384986, 01.11.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-7365/10/2270/1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представника позивача

відповідачаНаральник З.О.,

ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Городоцького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Годок Хмельницької області <3-тя особа >до ОСОБА_4 м. Городок Хмельницької області <3-тя особа >про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 1861,62 грн., незаконно виплаченої допомоги по безробіттю.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач перебував на обліку у позивача як безробітний, починаючи з 08 лютого 2010 року, та в період перебування на обліку в такому статусі одночасно в період з 19.04.2007 року був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності і не скасував підприємницьку діяльність на момент реєстрації в державній службі зайнятості.

Відповідно до чинного законодавства до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач зобовязаний був повідомити про такі обставини позивача, чого в порушення своїх обовязків не зробив, та отримав за вказаний період допомогу по безробіттю у сумі 1861,62 грн., яку тепер необхідно стягнути на користь позивача як отриману незаконно.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що відповідач зобовязаний був повідомити своєчасно відомості про обставини, що впливають на умови виплати відповідачу допомоги по безробіттю. Відповідач цього не зробив, та одночасно з отриманням допомоги по безробіттю, був зареєстрований як підприємець, що виключає можливість отримання допомоги по безробіттю.

Добровільно повернути отримані кошти відповідач відмовився, тому заявлено позов до суду.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснивши суду, що він погоджується повністю повернути отриманні кошти, так як він дійсно зареєстрований як підприємець з 19.04.2007 року і одночасно перебував на обліку у позивача як безробітний.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач перебував на обліку у позивача у статусі безробітного починаючи з 08 лютого 2010 року, та в період перебування на обліку в такому статусі одночасно з 19.04.2007 року був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності і не скасував підприємницьку діяльність на момент реєстрації в державній службі зайнятості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-12, зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові чи здатні приступити до підходящої роботи. Аналізуючи дану норму закону, суд приходить до висновку, що отримання доходів від здійснення підприємницької є одним із інших можливих способів отримання доходів.

Пунктом б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців. Відповідач самостійно забезпечив себе роботою, так як 19.04.2007 року зареєструвався як фізична особа підприємець, тому його необхідно вважати зайнятим за цей період, що відповідно виключає отримання відповідачем у цей період допомоги по безробіттю.

Ст. 25 цього ж Закону встановлено, що розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначається Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Однією із умов визначених ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-3, є обовязок застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати ім забезпечення та надання соціальних послуг. Крім того відповідно п. 1 ч. 1 ст 31 цього ж Закону, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного. Згідно п. п. 1 п. 5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідач в порушення вимог Закону при реєстрації його у позивача в статусі безробітного не повідомив позивача про те, що він з 19.04.2007 року є зареєстрованим як фізична особа підприємець і така реєстрація не скасована, що призвело до незаконної виплати відповідачу допомоги по безробіттю у сумі 1861,62 грн.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Так як відповідач за період з 19.04.2007 року по даний час є субєктом підприємницької діяльності, та одночасно отримав у позивача допомогу в якості безробітного, у сумі 1861,62 грн., цю суму необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідач в добровільному порядку зазначені санкції не сплатив, незважаючи на претензію позивача від 16.08.2010 року за № 20 - 02/784.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому суму незаконно отриманих коштів необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1, п. б ч. 3, ст. 1, ст. ст. 2, 25 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. п. 1 п. 5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 м. Городок Хмельницької області на користь Городоцького районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Городок Хмельницької області, код ЄДРПОУ 22986852, р/р 37178300901095 в ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, 1861,62 грн., (одну тисячу вісімсот шістдесят одну гривню шістдесят дві копійки) незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський