Постанова № 12384327, 17.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4712/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача Сороколат О.П.,

представника відповідача Домбровського Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Сервіс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Сервіс" (по тексту - позивач, ТОВ "Нафто-Сервіс")звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області ( по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання частково нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0026821702/0/282 від 04.02.2010, № 0026821702/1/1187 від 21.04.2010 в частині нарахування податку з доходів найманих працівників на загальну суму 13601,70 грн. та повністю податкових повідомлень рішень № 0029331702/2/2208 від 08.07.2010, № 0029521702/3/3001 від 14.09.2010 про нарахування податку з доходів найманих працівників на загальну суму 13601,70 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що в акті перевірки встановлено порушення підприємством Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині не оподаткування доходів, одержаних від продажу обєкта рухомого майна фізичними особами засновниками ТОВ «Нафто-сервіс», однак вважає, що викладені в акті висновки є незаконними, а нарахування податку з доходів фізичних осіб в цій частині неправомірним. При цьому, зазначав, що засновники товариства фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внаслідок внесення ними до статутного фонду ТОВ «Нафто-сервіс»майна отримали корпоративні права у цьому товаристві, тобто права на участь в управлінні та права на отримання прибутку в майбутньому, а не прибуток як такий, тому вказана операція не є обєктом оподаткування в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що перевіркою повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 22.07.2008 по 30.09.2009 встановлено порушення: підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпунктів 9.12.1, 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, підпункту 12.1. статті 12, підпункту «а»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». При цьому зазначав, що до статутного фонду підприємства засновниками-фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внесено майно на загальну суму 30226,00 грн., а отже вказував, що підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно із підпунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в є податковим агентом щодо вартості такого майна. Таким чином, підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 4533,90 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафто-сервіс»зареєстровано як юридична особа 20.11.2008 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, взято на податковий облік у Кременчуцькій ОДПІ 22.07.2008 за № 32926, що не оспорюється сторонами.

Також, як вбачається із матеріалів справи, в період з 11.01.2010 по 22.01.2010 на підставі направлення від 30.12.2009 співробітниками Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-сервіс»код ЄДРПОУ 36007629 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.07.2008 по 30.09.2009 валютного та іншого законодавства за період з 22.07.2008 по 30.09.2009

За результатами перевірки складено акт від 27.01.2010 № 196/23-209/36007629 в якому відображено, зокрема, порушення підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпунктів 9.12.1, 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, підпункту 12.1. статті 12, підпункту «а»пункту 19.2 статті19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-ІV, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7264,12 грн., в т.ч.: за лютий 2009 року в сумі 450,00 грн., за березень 2009 року в сумі 90,00 грн., травень 2009 року в сумі 4533,90 грн., за червень 2009 року в сумі 265,50 грн.; за липень 2009 року в сумі 109,52 грн., за серпень 2009 року в сумі 930,54 грн., за вересень 2009 року в сумі 884,66 грн..

За результатами перевірки 04.02.2010 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0026821702/0/282, яким ТОВ «Нафто-сервіс»нараховано податкове зобовязання за платежем «податок з доходів найманих працівників»на загальну суму 21792,36 грн. (в тому числі за основним платежем 7264,12 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 14528,24 грн.).

Позивач не погодився із прийнятим податковим повідомленням рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку.

Так, рішенням Кременчуцької ОДПІ за результатами розгляду скарги ТОВ «Нафто-сервіс»від 15.02.2010 №15/02-2010 прийнято рішення від 13.04.2010 №12038/10/25-010, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2010 року № 0026821702/0/282, а скаргу ТОВ «Нафто-сервіс»без задоволення.

Як наслідок, 21.04.2010 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026821702/1/1187, в якому сума зобовязання залишилася незмінною.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 14.06.2010 №1319/10/25016 про результати розгляду повторної скарги скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 04.02.2010 №0026821702/0/282 та від 21.04.2010 №0026821702/1/1187, а також рішення Кременчуцької ОДПІ від 13.04.2010 №12038/10/25-010, прийняте за результатами розгляду первинної скарги в частині визначення до сплати 2730,22 грн. податку з доходів фізичних осіб та 5460,44 грн. застосованої штрафної санкції, і задовольняє скаргу ТОВ «Нафто-сервіс»в цій частині, а в іншій частині (4533,90 грн. податку з доходів фізичних осіб та 9067,80 грн. застосованої штрафної санкції) зазначені податкові повідомлення рішення (рішення) Кременчуцької ОДПІ залишені без змін, а скарга ТОВ «Нафто-сервіс»в цій частині, - без задоволення.

08.07.2010 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026821702/2/2208 яким ТОВ «Нафто-сервіс»нараховано податкове зобовязання за платежем «податок з доходів найманих працівників»на загальну суму 13601,70 грн. (в тому числі за основним платежем 4533,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9067,80 грн.).

Державною податковою адміністрацією України 01.09.2010 прийнято рішення №8817/6/25-0315за результатами повторної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 04 лютого 2010 року № 0026821702/0/282 (від 21 квітня 2010 року № 0026821702/1/1187) про сплату визначеної суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням рішення ДПА у Полтавській області від 14 червня 2010 року № 1319/10/25-016, прийнятого за розглядом повторної скарги, а скаргу директора ТОВ «Нафто-сервіс»ОСОБА_3 без задоволення.

Як наслідок, 16.09.2010 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026821702/3/3001, яким ТОВ «Нафто-сервіс»нараховано податкове зобовязання за платежем «податок з доходів найманих працівників»на загальну суму 13601,70 грн. (в тому числі за основним платежем 4533,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9067,80 грн.).

Проте позивач не погодився із визначеним податковим зобовязанням за платежем «податок з доходів найманих працівників»на загальну суму 13601,70 грн. (в тому числі за основним платежем 4533,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9067,80 грн.) та прийнятими податковими повідомленнями рішеннями в цій частині та оскаржив їх в судовому порядку.

Згідно із частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність нарахування Кременчуцькою ОДПІ податкового зобовязання за платежем «податок з доходів найманих працівників»на загальну суму 13601,70 грн. (в тому числі за основним платежем 4533,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9067,80 грн.) та прийняття оспорюваних податкових повідомлень рішень, судом встановлено слідуюче.

18.11.2008 протоколом № 2 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Міллес Трейд»ухвалено, зокрема, : прийняти до складу засновників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (пункт 1 Порядку денного); виключити зі складу засновників товариства ОСОБА_5 та передачу його частки статутного капіталу в рівних частках, по 50 % кожному, громадянам України: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (пункт 2 Порядку денного);внести зміни і доповнення до статуту товариства, щодо зміни повного найменування юридичної особи з ТОВ «Міллес Трейд»на ТОВ «Нафто-сервіс», зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни складу засновників, зміни основних видів діяльності;

Як наслідок, як вбачається із довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ №242697, 20.11.2008 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів у встановленому законом порядку.

20.11.2008 згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) ОСОБА_4 (здавач) внесено у статутний капітал ТОВ «Нафто-сервіс»(одержувач) устаткування: ноутбук Dell 1330, 2008 року випуску, первісна (балансова) вартість якого складає 9142,00 грн. та багатофункціональний пристрій МФУ А4 НР Color LJ2840, 2008 року випуску, первісна (балансова) вартість якого складає 4970,00 грн..

20.11.2008 згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) ОСОБА_3 (здавач) внесено у статутний капітал ТОВ «Нафто-сервіс»(одержувач) устаткування: ноутбук Soni VAIO VGC-LT2SR, 2008 року випуску , первісна (балансова) вартість якого складає 13818,00 грн. та принтер HP Laser Jet P20015N, 2008 року випуску, , первісна (балансова) вартість якого складає 2296,00 грн..

Згідно із розділом 3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-сервіс»(копія якого наявна в матеріалах справи), затвердженого зборами засновників (протокол № 2 від 19.11.2008), державна реєстрація змін проведена 20.11.2008, Товариство,зокрема, є власником майна і грошових коштів, переданого йому Учасниками Товариства (пункт 3.2.). Вклад Учасників формується за рахунок майнових внесків у вигляді компютерної техніки та оргтехніки (пункт 3.4.).

У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991, № 1576-XII вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

А, частиною 1 статті 12 цього ж Закону встановлено, що товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Пунктом 1.28 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994, № 334/94-ВР встановлено, що інвестиція це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою ( підпункт 1.28.2 цього пункту ).

Господарська операція передбачає визначеність об'єкту ( предмету ), стосовно якого вона здійснюється. В разі коли господарська операція заключається в обміні повинні бути визначенні об'єкти такого обміну.

Так, із аналізу вказаних норм слідує, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності, в даному випадку, рухомого майна (згідно з пунктом 1.18 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV це є майно, відмінне від нерухомого) є з її боку відчуженням такого майна, яке в свою чергу, переходить у власність товариства. Отже, право власності переходить під час передавання речі (сплати грошей) в загальному порядку.

В свою чергу, товариство, в обмін на внесене до його статутного фонду майно надає фізичній особі корпоративні права (пункт 1.8. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.).

При цьому, положеннями статей 715, 716 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV передбачено, що кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, якій він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін (частина 2 статті 715). До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (частина 1 статті 716).

Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Статтею 2 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»встановлено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб», податковий агент - юридична особа, (її філії, відділення іншого відокремленого підрозділу), або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до Закону.

Отже, товариство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно із вказаним пунктом 1.15 Закону і є податковим агентом щодо вартості такого майна.

Таким чином, товариство мало утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб.

В даному випадку, оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) рухомого майна, регламентується статтею 12 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб».

Так, пункт 12.1 статті 12 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»вказує, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Згідно із підпунктом 4.2.6. статті 4 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.

Враховуючи вищезазначене, сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб становить відповідно до податкових повідомлень-рішень 4533,90 грн. (30226,00 грн. - балансова (первісна) вартість внесеного рухомого майна х 15 % - ставка податку).

Згідно із підпунктом 8.1.1. статті 8 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із підпунктом 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Таким чином, згідно із вказаною нормою до ТОВ “Нафто-Сервіс” застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9067,80 грн. (4533,90 грн. х 2).

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Узагальнюючи викладене вище та враховуючи недоведеність позиції позивача, суд дійшов висновку, що дії відповідача по донарахуванню податкового зобовязання за платежем «податок з доходів найманих працівників»на загальну суму 13601,70 грн. (в тому числі за основним платежем 4533,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9067,80 грн.) є правомірними, а податкові повідомлення - рішення № 0026821702/0/282 від 04.02.2010, № 0026821702/1/1187 від 21.04.2010 в частині нарахування 13601,70 грн. та податкові повідомлення рішення № 0029331702/2/2208 від 08.07.2010, № 0029521702/3/3001 від 14.09.2010 прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не вбачає підстав для їх скасування.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 22 листопада 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко