Постанова № 12384310, 17.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-338/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Осики О.С.,

представника відповідача - Корост М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс"до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, треті особи: Кременчуцька міська рада Полтавської області, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство "Автозаводське",про скасування рішення про застосування економічної санкції, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" (надалі - позивач)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області (надалі - відповідач), треті особи: Кременчуцька міська рада Полтавської області, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство "Автозаводське",про скасування рішення № 72 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 20 травня 2009 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що рішення № 72 від 20 травня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, винесене Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області, є протиправним та підлягає скасуванню. Позивачем зазначено, що підставою для застосування фінансових санкцій є порушення суб`єктом господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення. В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" вимоги рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18 квітня 2008 року № 383 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", пункту 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не порушувались.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем в порушення пункту 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в період з 01 липня 2008 року по 01 квітня 2009 року, незважаючи на те, що виконавцю послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій дозволено перерозподіляти кошти в межах діючого тарифу відповідно до рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18 квітня 2008 року № 383 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", послуга очищення дворових туалетів та приямків не виконувалась, а отже кошти, перераховані на виконання такої послуги, є необгрунтовано отриманою виручкою.

Треті сторони не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" (код ЄДРПОУ 35868968) є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 28 березня 2008 року, номер запису в ЄДР 1 585 102 0000 006219).

Судом встановлено, що в період з 07 травня 2009 року по 15 травня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області відповідно до Плану роботи на ІІ квартал 2009 року було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Під час перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем в період з 01 липня 2008 року по 01 квітня 2009 року в порушення пункту 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не надавалась послуга з очищення дворових туалетів та приямків, хоча з мешканців житлових будинків в складі квартирної плати стягувалась плата за виконання такої послуги. Внаслідок цього Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" необгрунтовано отримано виручку в розмірі 22 489 грн.

За результатами зазначеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області складений акт № 000074 від 15 травня 2009 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 72 від 20 травня 2009 року на загальну суму 67467 грн 00 коп.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, згідно п. 1 якого Державна інспекція з контролю за цінами (надалі Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Пунктом 4 Положення передбачено, що Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 року № 877-V, який поширюється також на перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до частини 1 статті 5 цього Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи перевірка проведена в період з 07 травня 2009 року по 15 травня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області відповідно до Плану роботи на ІІ квартал 2009 року.

24 червня 2008 року між позивачем (Управитель) та Кременчуцькою міською радою (Власник) укладено договір про надання послуг з управління житловим фондом комунальної власності міста Кременчука № 197, відповідно до умов якого власник передає Управителю в управління житловий фонд, який територіально розподілений за КГЖЕП "Автозаводське", КГЖЕП "Молодіжне", КГЖЕП "Центральне", і право збору та нарахування платежів з утримання будинків та прибудинкових територій, а Управитель зобов`язується здійснювати від свого імені управляти цим майном в інтересах Власника і споживачів послуг.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" 24.06.2004, № 1875-IV (надалі - Закону № 1875-IV) управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону № 1875-IV встановлено, що споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 383 від 18 квітня 2008 року "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" встановлено, що виконавцю послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс") дозволено перерозподіляти кошти в межах діючого тарифу.

Згідно з частиною 2 статті 16 зазначеного Закону перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

З аналізу вищевикладених положень, судом встановлено, що позивач у разі необхідності має право перерозподіляти плату, що стягується в складі квартирної плати з мешканців житлових будинків за очищення дворових туалетів та приямків, на надання інших житлово-комунальних послуг.

В судовому засіданні встановлено, що в період, що перевірявся Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області, позивач здійснював перерозподіл коштів в межах діючого тарифу та між такими видами діяльності: прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло- та водопостачання, водовідведення та зливної каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування систем протипожежної автоматики й димовидалення, поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території, підготовка житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період, очищення дворових туалетів та приямків, освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води, енергопостачання ліфтів.

Згідно з актом № АП-000060140 здачі-приймання робіт (надання послуг) за липень 2008 року на замовлення позивача проведена робота Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 по розмивці-вивозу нечистот 6,4 м. куб, 311,09 грн, загальна сума виконаних робіт по даній послузі - 590 грн 08 коп, будинок по вул. Маяковського, б.17.

Крім того, судом встановлено, що протягом 2009 року позивачем проведені роботи по поточному ремонту зовнішніх туалетів по вул. Платухіна, б.3, вул. Маяковського , б.13, вул. Харківській, б.28, вул. Черниша, б.16 а. Ремонтні роботи підтверджуються наявними в справі актами приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року, рахунками № 54, 55, 56 від 31 березня 2009 року.

Факт перерозподілу в межах тарифу витрат між іншими житлово-комунальними послугами підтверджується висновком № 299/300 судово - економічної експертизи від 26 серпня 2010 року, зробленим Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону № 1875-IV встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, в свою чергу виконавець згідно з пунктом 1 частини 2 статті 21 цього Закону зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Висновком № 299/300 судово - економічної експертизи від 26 серпня 2010 року встановлено, що виручка (кошти, отримані на розрахунковий рахунок або в касу за житлово-комунальні послуги) позивача за період, що перевірявся відповідачем, складає 47 490 835 грн 37 коп., в той час як розмір витрат позивача, безпосередньо понесених на надання житлово-комунальних послуг у цей же період становить 47 925 596 грн 32 коп., тобто останнім надано житлово-комунальних послуг на 434 760 грн 95 коп більше, ніж фактично отримано оплати за них.

Відтак, доводи відповідача, про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" отримало від платників житлово-комунальних послуг зайві грошові кошти шляхом ненадання таких послуг у повному обсязі, за висновками судової експертизи не знайшли свого підтвердження.

Крім того, висновком судово - економічної експертизи № 299/300 встановлено, що документально підтвердити суму, нараховану до сплати, за житлово-експлуатаційні послуги (послуги з очищення дворових туалетів та приямків), встановлену актом перевірки (сторінка 19 Акту перевірки), не представляється можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.

Таким чином, висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 000074 від 15 травня 2009 року, спростовуються матеріалами справи та висновками судово - економічної експертизи.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 72 від 15 травня 2009 року підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, треті особи: Кременчуцька міська рада Полтавської області, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство "Автозаводське", про визнання нечинним рішення про застосування економічної санкції задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області № 72 від 20 травня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" витрати з проведення експертизи в розмірі 3876 грн. та зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2010 року.

СуддяК.І. Клочко