Постанова № 12384074, 03.11.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03.11.2010 р. Справа № 2а-4837/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. , за участю секретаря судового засідання Рибіцької К.О., пр. позивача Панченко С.В. дов. від 21.06.2010 р., пр. відповідача: Ямброцький С.В. дов. від 02.08.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

за позовомДП "Миколаївський морський торгівельний порт", вул. Заводська, 23,Миколаїв,54000 доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 провизнати протиправними та скасувати рішення від 18.02.10р. № 00000222/0, від 16.03.10р. №00000222/1, від 27.04.10р. №00000222/2, від 13.07.10р. № 00000222/3, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податками у м. Миколаєві про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій від 18.02.2010 р. № 00000222/0, від 16.03.2020 р. № 00000222/1, від 27.04.2010 р. № 00000222/2, від 13.07.2010 р. № 00000222/3. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій підлягають скасуванню, оскільки дебіторська заборгованість в іноземній валюті не відповідає визначенню “ іноземна валюта ” та з червня 2003 р. перестала бути активом підприємства. Таким чином, дебіторської заборгованості у сумі 118355,41 дол. США не існує, погашення її неможливо, в звязку з відсутністю джерел її погашення. Відповідач надав заперечення проти позову, просить відмовити в позову. Рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій прийнято обґрунтовано, оскільки актом перевірки було встановлено, що позивач в Деклараціях про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходиться за її межами у 8-ми випадках порушила порядок декларування валютних цінностей, доходів, майна, що належить резиденту України і знаходяться за її межами..

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін ,дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Актом про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2009 р. № 127/37/01125608 від 08.02.2010 р. встановлено порушення позивачем ст.1 Указу Президента від 18.06.1994 р. № 319/94 “ Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами “ та п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 “ Про систему валютного регулювання та валютного контролю ” зі змінами та доповненнями в частині порушення вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та майна, яке перебуває за межами України за 4 кв. 2007 р., 1 кв. 2008 р., 2 кв. 2008 р., 3 кв. 2008 р., 4 кв. 2008 р., 1 кв. 2009 р., 2 кв. 2009 та 3 кв. 2009 р.

На підставі акта перевірки було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 18.02.2010 р. № 00000222/0 згідно з п. 2.7 ст. 2 “Положення про валютний контроль ”, затверджене Постановою правління НБУ від 08.02.2000 № 49, абз. 8 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.1993 р. № 15-93 “ Про систему валютного регулювання і валютного контролю ”, ст. 3 Указу Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 “ Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства ” за порушення порядку декларування 2720 грн.

Позивач скористувався правом адміністративного оскарження, за результатами якого скарги позивача були залишені без задоволення та були прийняті рішення про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 2720 грн. від 16.03.2010 р. за № 00000222/1, від 27.04.2010 р. за № 00000222/2, від 13.07.2010 р. № 00000222/3.

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгівельно-промислової палаті прийняв рішення від 4.10.2003 р., в якому вирішив зобовязати фірму “Arda Shipping & Trading LTD Co” ( Турція) виплатити позивачу 118355,41 дол. США основного боргу.

Рішенням Стамбульського арбітражного суду Турецька республіка від 19.08.2003 р. “Arda Shipping & Trading LTD Co” повинна сплатити позивачу 118355,41 дол. США.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що гроші вони не отримали від Турецької фірми, тому ця дебіторська заборгованість була списана на збитки в червні 2003 р., в звязку із закінченням строку позовної давності.

Відповідно до ст.1 Указу Президента “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами ” № 1246/97 від 06.11.1997 р. субєкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності повинні декларувати наявні належні їм валютні цінності, які знаходяться за межами України щоквартально.

Пунктом 1 ст.ст. 9, 16 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю ” передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), а саме за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Положенням “Про валютний контроль ”, затверджений постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. N 49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 р. N 209/4430 передбачено, що ( п.2.7.) невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України. ( п. 2.8.) Несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( п. 2.10. ) Штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення.

В акті перевірки встановлено недекларування валютних цінностей за вісім періодів, а саме за 4 кв. 2007 р., 1 кв. 2008 р., 2 кв. 2008 р., 3 кв. 2008 р., 4 кв. 2008 р., 1 кв. 2009 р., 2 кв. 2009 та 3 кв. 2009 р. Таким чином штрафна санкція складає 8 х 20 х17, що складає 2720 грн.

Позивач всупереч ч.1 ст. 71 КАС України не довів ті обставини на, яких ґрунтуються його позовні вимоги , а саме:

-Позивач посилається на те, що дебіторська заборгованість була списана в червні 2003 р., а рішення судів про стягнення цієї заборгованості на користь позивача були отримані тільки в серпні, жовтні 2003 р.

-Між позивачем та “Arda Shipping & Trading LTD Co” ( Турція) був укладений договір менеджмента в 1999 р. Відповідно до ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставі, встановлених в договорі або законом. Доказів припинення зобовязань між позивачем та турецькою фірмою позивач суду не надав.

-Листи посольства України в Турецької республіка від 04.09.2008 р., Палати Судоходства м. Стамбул від 31.05.2005 р., Генкосульства України в Стамбулі містять різну інформацію стосовно існування фірми “Arda Shipping & Trading LTD Co” в Турції.

Оцінивши докази відповідно до ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку , що рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 2 720 грн. прийнято законно та скасуванню не підлягає.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.11,94, 158-163, 167,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений

та підписаний суддею 08.11.2010 р.