Постанова № 12382915, 16.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 листопада 2010 р. № 31/24-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Коваленко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу          Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний банк”

на постанову          Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р.

у справі          № 31/24-10

господарського суду          Дніпропетровської області

за позовом           Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний банк”

до відповідачів          1. Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

          2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс”

про           стягнення 1 484 506 грн. 30 коп.

за участю представників          

позивача -          

відповідачів -           1. не з'явився

          2. не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний банк” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2010 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2010 року (суддя Єременко А.В.) зі справи № 31/24-10 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2010 року (судді Верхогляд Т.А., Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2010 року у справі № 31/24-10 скасовано, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” на користь публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний банк” грошові кошти в розмірі 1 120 000 грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” в дохід державного бюджету України державне мито за розгляд позову в розмірі 11 200 грн. та за розгляд апеляційної скарги в розмірі 5 600 грн. У решті позову відмовлено.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2010 року Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний банк” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний банк”.

Вимоги касаційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами першої та апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 28 квітня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний банк”, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення” було укладено кредитний договір № 49/К-гр від 28 квітня 2006 року, на забезпечення якого цими ж сторонами укладено договір іпотеки від 05 травня 2006 року (а.с. 7-13 том 1).

03 травня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис на підставі вищезазначених договорів та звернено стягнення на належне товариству з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення” майно, а саме: нежиле приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.122 прим.5 (а.с.14 том 1).

23 травня 2007 року державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису та 20 червня 2007 року на вищезгадане нежиле приміщення накладено арешт (а.с.15-16 том 1).

02 листопада 2007 року між Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та Дніпропетровською філією товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” укладено договір №7051222-03/210 зі про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки (а.с.74-77 том 1).

За умовами цього договору Дніпропетровська філія Товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” приймає на реалізацію арештоване за виконавчим написом нотаріуса нежиле приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.122 , а перераховані покупцем кошти розподіляє протягом 5-ти днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію майна.

Зазначені положення цього договору узгоджуються з положеннями ст.47 Закону України “Про іпотеку”, якою передбачено порядок оформлення результатів прилюдних торгів та розподіл коштів від реалізації предмета іпотеки.

Зокрема, відповідно до частини 6 ст.47 вказаного Закону, протягом п’яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки спеціалізована організація видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю, а перераховані покупцем кошти розподіляє у такій черговості:

- витрати на організацію реалізації предмета іпотеки;

- комісійна винагорода спеціалізованої організації, яка не може перевищувати трьох відсотків ціни продажу предмета іпотеки;

- задоволення вимог іпотекодержателів та інших кредиторів боржника, які мають зареєстровані у встановленому законодавством порядку права чи вимоги на реалізоване майно, відповідно до їх пріоритету та розміру;

- решта коштів на вимогу державного виконавця перераховується до органу державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору та задоволення вимог стягувачів за іншими виконавчими документами в порядку, встановленому законодавством, а у разі відсутності стягувачів за іншими виконавчими документами - повертається іпотекодавцю.

Спеціалізована організація надсилає державному виконавцю, іпотекодавцю, боржнику, якщо він не є іпотекодавцем, та іпотекодержателям звіт про проведення розподілу коштів, що надійшли від реалізації предмета іпотеки (частина 7 ст.47 Закону “Про іпотеку”).

08 лютого 2008 року Дніпропетровською філією товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” проведено прилюдні торги з реалізації майна боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрометалургзабезпечення”. Визначено переможця торгів –ЗАТ “Дніпрометалсервіс” та в протоколі про проведення прилюдних торгів зазначено про необхідність переможцю торгів внести до 21 лютого 2008 року грошові кошти в розмірі 1 120 000,00 грн. (а.с.18-19 том 1).

Відповідно до листа ЗАТ “Дніпрометалсервіс” на адресу Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 21 лютого 2008 року та належним чином завірених копій платіжних доручень від 07 лютого 2008 року та від 19 лютого 2008 року на рахунок відповідача-2 ЗАТ “Дніпрометалсервіс” перераховано 1 120 000 грн. (з урахуванням гарантійного внеску на забезпечення участі у торгах) (а.с. 67,70,72 том 1).

22 лютого 2008 року державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції складено акт про проведення прилюдних торгів, який є підставою для отримання переможцем торгів у нотаріуса свідоцтва про право власності (а.с.65-66).

21 лютого 2008 року державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції повідомлено Дніпропетровську філію відповідача-2 про необхідність розподілу отриманих ним від реалізації предмета іпотеки, в тому числі про необхідність перерахування відкритому акціонерному товариству “Всеукраїнський Акціонерний банк” грошових коштів у розмірі 1 101 145 грн. 54 коп. (а.с.73 том 1).

При цьому державним виконавцем визначено, як необхідно розподілити грошові кошти:

- 2030 грн. 46 коп. витрати на організацію реалізації майна;

- 24 грн. витрати на послуги нотаріуса;

- 16800 грн. комісійна винагорода відповідача-2;

- 1101145 грн. 54 коп. –іпотекодавцю (позивачу по даній справі).

          Статтею 66 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підготовка та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна так частина 5 зазначеної статті визначає, що порядок проведення прилюдних торгів з продажу арештованого державними виконавцями нерухомого майна боржників визначається Міністерством юстиції України.

У відповідності до п 5.4. Наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", який діяв на момент проведення торгів, передбачено, що кошти, одержані від реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах, з вирахуванням винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна, обумовленої договором, перераховуються спеціалізованою організацією на відповідні рахунки державної виконавчої служби в установленому порядку, у термін не пізніше семи банківських днів від дня проведення переможцем прилюдних торгів розрахунку за придбане майно.

У відповідності до приписів статті 44-1 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

Як зазначалось вище 08 лютого 2008 року Дніпропетровською філією товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” проведено прилюдні торги, а 25 лютого 2008 року відповідачем-1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”, однак позивачем жодні кошти від реалізації майна не отримані.

Згідно п.8 ст. ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, висновок відповідача-1 про фактичне повне виконання виконавчого напису нотаріуса Румянцевої Л.І. № 698 від 03 травня 2007 року станом на 25 лютого 2008 року був безпідставним, оскільки в порушення п.5.4 розділу 5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5, ст.47 Закону України “Про іпотеку”, умов договору №7051222-03/210зі про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна належні позивачу грошові кошти не були перераховані.

За викладених обставин позивач правомірно скористався своїм правом звернення з позовом до відповілача-1, який зобов'язаний провадити стягнення коштів з боржника у відповідності до положень ст.86 Закону України “Про виконавче провадження”.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 44-1 Закону України "Про виконавче провадження", а також п. 5.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5 позивач обґрунтовано пред'явив вимоги до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, який мав отримати згідно вищезазначеного законодавства грошові кошти від реалізації майна на власний рахунок та є належним відповідачем у справі, з якого і підлягає стягненню сума коштів вилучена з прилюдних торгів.

Враховуючи викладене Бабушкінський ВДВС Дніпровського МУЮ відповідно до норм передбачених чинним законодавством був зобов'язаний задовольнити вимоги позивача за рахунок коштів отриманих від реалізації зазначеного майна, а тому позовні вимоги в частині стягнення 1120000,35 грн. з Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо звернення стягнення грошових коштів з відповідача-2, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне наголосити, що між позивачем та відповідачем-2 відсутні будь-які правовідносини, а тому у відповідача-2 немає жодних зобов'язань перед позивачем. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій 02 листопада 2007 року між Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та Дніпропетровською філією товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” укладено договір №7051222-03/210 зі про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки у зв'язку з чим у відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України між відповідачем-2 та відповідачем-1 виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки позивач не є стороною вищезазначеного договору, а договірні стосунки виникли між відповідачами у справі, то у суду апеляційної інстанції були відсутні будь-які правові підстави на стягнення грошових коштів з відповідача-2 на користь позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Грошовим вважається зобов’язання, змістом якого є сплата боржником грошей. У даному випадку факт наявності у відповідача-1 зобов’язання по відношенню до позивача встановлюється винесеною 25 лютого 2008 року відповідачем-1 постановою про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний банк” задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 року та рішення господарського Дніпропетровської області від 15 квітня 2010 рок суду зі справи № 31/24 скасувати.

3 Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Стягнути з Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на користь публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний банк” (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842) грошові кошти в розмірі 1 120 000 грн. 35 коп., 306880, 00 грн. – інфляційних витрат, 57626,30 грн. –3% річних.

6. Стягнути з Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в дохід державного бюджету України державне мито за розгляд позовної заяви в розмірі 12 750 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

7. Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                       І. А. Плюшко

Судді                                                                                          Ж.О. Бернацька

С. С. Коваленко