Рішення № 123777072, 11.12.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/26690/24

Провадження № 2/686/6875/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.12.2024

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді - Салоїд Н.М.,

за участю секретаря - Лоб І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «РВС Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року акціонерне товариство «РВС Банк» звернулося до суду з позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» заборгованість за договором про надання банківської послуги № 1041116 від 03.12.2019 року у розмірі 15 336.12 гривень, яка складається з заборгованості: за кредитом в розмірі 8 955.58 грн; за відсотками в сумі 1 358.04 грн., за комісією 4 342.50 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Свої вимоги банк мотивував тим, що між сторонами був укладений Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 1041116 від 03.12.2019 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 10 256,41 грн. строком на 24 місяці із сплатою процентів 18% річних.

Разова комісія при видачі кредиту становить 2,5 % від суми кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту становить 3% від суми кредиту.

Кредит надається позичальнику на споживчі потреби та переказуються на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_1 .

Відповідач своїх зобов`язань за договором № 1041116 про надання банківської послуги не виконує, у зв`язку з чим станом на 24.09.2024 у нього наявна прострочена заборгованість в розмірі 15 336,12 грн. Просить стягнути заборгованість з відповідача та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду справи у визначеному законом порядку. Подав заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився. Повідомлений про час і місце розгляду справи у передбаченому законом порядку. Відзиву на позов не подав.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

11.12.2024 судом ухваленого рішення у справі.

Перевіривши матеріали справи доказами , суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.12.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РВС БАНК» була укладена Заява-Договір № 1041116 від 03.12.2019 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Підписанням вищезазначеної Заяви-Договору ОСОБА_1 акцептував Публічну пропозицію Банку щодо укладення договору (оферту) та уклав, таким чином, з АТ «РВС Банк» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Договір), зміст якого викладений у Заяві-Договорі, Публічній пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Публічна пропозиція) та Тарифах Банку, що розміщені на сайті Банку.

Відповідно до Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб, сума кредиту становить 10 256.41 грн. строком на 24 місяці.

Процентна ставка за користування кредитом становить 18% річних. Тип процентної ставки - фіксована.

Разова комісія при видачі кредиту: 255.41 грн., що становить 2.5% від суми кредиту. Щомісячна комісія за супроводження кредиту: 307.69 грн.

Заборгованість за Договором відповідно до умов Договору № 1041116 про надання банківської послуги погашається позичальником щомісячно, до 03 числа, у вигляді обов`язкового платежу в розмірі 2869,07 ґрн. шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я Позичальника в Банку.

Кредит надається Клієнту на споживчі потреби, спосіб видачі - переказ на картковий рахунок Клієнта № НОМЕР_1 . Сплата коштів повинна відбуватись відповідно до графіку платежів.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором виконував лише частково, у зв`язку з чим у нього наявна прострочена заборгованість у розмірі 15 336,12 грн.

Станом на 24.09024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед АТ «РВС БАНК» становить 15 336,12 грн., яка складається з: 8 955.58 грн. - основної заборгованості за кредитом; 1 558,04 грн. - заборгованості за процентами; 4 342.50 грн. - заборгованості за комісією, 480,00 грн. пені.

Згідно з п. 7.3.11. Публічної пропозиції акціонерного товариства РВС банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 29.10.2019 у разі порушення терміну погашення заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі Щомісячного платежу, в тому числі його частини, встановленого Графіком платежів, така заборгованість, у тому числі Щомісячний платіж (або його частина) вважається простроченим починаючи з наступного дня за днем встановленого терміну погашення згідно з Графіком платежів і до дня погашення простроченої заборгованості. З дня виникнення простроченої заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі Щомісячного платежу, встановленого Графіком платежів, Банк має право нараховувати штрафні санкції за порушення строків погашення заборгованості за Споживчим кредитом, у тому числі Щомісячних платежів у розмірі 10,00 гривень (десять гривень, нуль копійок) за кожен день прострочення платежу.

Сплата штрафу та/або пені не звільняє Клієнта від виконання зобов`язань, за порушення яких передбачені штраф та/або пеня, і так само не звільняє його від обов`язку відшкодувати Банку збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором, у тому числі будь-які витрати, що були понесені Банком у зв`язку зі стягненням заборгованості з Позичальника за Договором.

Відповідно до п. 7.3.12. Клієнт зобов`язується відшкодувати Банку суму інших платежів та витрат Банку за Договором (відправка листів чи інших повідомлень (у тому числі електронних) про необхідність погашення простроченої заборгованості, судові витрати, витрати на оплату юридичних та посередницьких послуг щодо стягнення заборгованості тощо), що були направлені на проведення заходів з повернення простроченої заборгованості.

Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи, з метою отримання кредиту ОСОБА_1 підписав заяву-договір № 1041116 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 03 грудня 2019 року, а також Графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту, в яких зазначено суму кредиту, тип, порядок нарахування та розмір процентів, комісії та неустойки.

Аналіз наданих позивачем доказів у їх сукупності дає підстави для висновку, що істотні умови договору (сума кредиту, відсоткова ставка,) сторонами були погоджені, оскільки відповідач підписав особисто пропозицію висловлену банком у паспорті споживчого кредитування, анкету заяву та додаток до неї. Позивач виконав прийняті на себе зобов`язання у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти у визначеному сторонами розмірі. Водночас, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, а саме неповернення ним позивачу отриманої суми кредитних коштів, підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, з яких вбачається наявність у ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 15 336.12 грн. При цьому доказів повернення отриманих і використаних позичальником сум відповідачем, в порушення вимог статті 81 ЦПК України, суду не надано.

Відтак, ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» погодили усі істотні умови кредитного договору, визначені ст. 1054 ЦК України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку та виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 частково виконував свої зобов`язання за кредитним договором, що вказує на прийняття ним умов кредитування. Доказів на спростування вказаного розрахунку або надання власного ОСОБА_1 суду не надав.

Разом з тим, звертаючись до суду із позовом, АТ«РВС БАНК» просило стягнути із відповідача ОСОБА_1 і заборгованість за комісією в розмірі 4 342.50 грн.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення в частині задоволення вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 4 342,50 грн, суд враховує наступне.

Так, заявою-договором № 1041116 від 03.12.2019 року сторони передбачили сплату разової комісії за видачу кредиту в розмір 256.41 грн. та щомісячну сплату комісії за супроводження кредиту в розмірі 307.69 грн.

Щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 4 342.50 грн. за договором про споживчий кредит № 1041116 від 03.12.2019.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Умовами кредитних договорів № 106697 від 28 лютого 2023 та № 3265271353 від 02 березня 2021 року передбачено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, комісійної винагороди за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки банку, інших комісій за відкриття і ведення рахунку, згідно тарифів банку.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

Інакше кажучи, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови кредитного договору № 1041116 від 03 грудня 2019, яким передбачено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 4 342.5 грн., задоволенню не підлягають.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 480,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 18 прикінцевих та перехідних положень у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, вимоги про стягнення пені в розмірі 480,00 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково і на користь позивача слід стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 18 894 грн. 68 коп., в т.ч. за: договором про споживчий кредит № 106697 в розмірі 13 945 грн. 97 коп., з яких: 8 955.58 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4,14 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог в розмірі 2 420 грн. 61 коп. (2422,4х10513,62:15336,12 = ).

Керуючись ст.ст. 4,5,7,12,13,76,77,80,81,89,141,259,263-265,280-281,354 ЦПК України, ст.ст. 207, 512, 514, 639, 1048, 1050,1054 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «РВС банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «РВС банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1041116 від 03.12.2019 в розмірі 10513 грн. 62 коп., з яких: 8 955.58 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 558.04 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «РВС банк» судовий збір в сумі 1660 грн. 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерного товариство «РВС банк», код ЄДРПОУ 39849797, 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 11.12.2024.

Суддя: