Постанова № 12358147, 18.10.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2010 р. Справа № 4/192-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя Барбашова С.В. , суддя Такмаков Ю.В.

при секретарі Пироженко І.В.

за участю:

представника заявника не зявився

представника позивача Бочек Ю.Л. (дов. № 1231 від 11.08.2010р.)

представника другого відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіланд", м. Суми (вх. № 3107 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.09.2010 р. у справі № 4/192-09

по заяві № 15 від 26.08.2010 р. ліквідаційної комісії ТОВ "Зіланд" про визнання наказу від 06.10.2009 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 3 231 679,89 грн. по справі № 4/192-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіланд", м. Суми

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми

про стягнення 3 200 487,43 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ліквідаційна комісія ТОВ "Зіланд" звернулась до господарського суду Сумської області із заявою № 15 від 26.08.2010р., в якій просила суд розглянути дану заяву та прийняти ухвалу, якою визнати наказ господарського суду по справі № 4/192-09 від 06.10.2009 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 3 231 679,89 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.09.2010 р. по справі № 4/192-09 (суддя Лугова Н.П.) в задоволенні заяви № 15 від 26.08.2010 р. ліквідаційної комісії ТОВ "Зіланд" про визнання наказу господарського суду від 06.10.2009 р. по справі № 4/192-09 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 3 231 679,89 грн. - відмовлено.

Ліквідаційна комісія ТОВ "Зіланд" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 09 вересня 2010 року по справі № 4/192-09 та прийняти ухвалу, якою визнати наказ суду по даній справі від 06.10.2009р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 3 231 679,89 грн.

Позивач, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі СОД, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як першим відповідачем не було наведено підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, вичерпний перелік яких визначений ч. 4 ст. 117 ГПК України.

Другий відповідач, ФОП ОСОБА_3, письмових пояснень по апеляційній скарзі не надав, однак 11.10.2010р. надіслав на адресу суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти для можливості реалізації свого права щодо надання відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів перевіривши наявні у справі матеріали, вважає, що клопотання другого відповідача задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті.

Заявник - ліквідаційна комісія ТОВ "Зіланд" не скористався своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.10.2010р., хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Причини неявки представника заявника суду апеляційної інстанції не відомі.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію заявника викладено в апеляційній скарзі, в звязку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Сумської області від 21.09.2009 р. у справі № 4/192-09 повністю задоволено позовні вимоги ВАТ «Райффайзен банк «Аваль»в особі Сумсь кої обласної дирекції про стягнення з ТОВ «Зіланд»(ідентифікаційний код 34328239) заборгованості в сумі 3231679,89 грн. по кредитному договору № 014/15-12/3218 від 23.01.2008 р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 ((«Позичальником») та ВАТ «Райффай зен банк «Аваль»в особі Сумської обласної дирекції («Банком») з урахуванням укладе ного між ТОВ «Зіланд»(«Іпотекодавцем») та ВАТ «Райффайзен банк «Аваль»в особі Сумської обласної дирекції («Іпотекодержателем») договору іпотеки № 702 від 24.01.2008 р.

Колегія суддів визначає, що у відповідності до статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На виконання рішення суду виданий наказ № 4/192-09 від 06.10.2009р., який переданий стягувачем - ВАТ «Райффайзен банк «Аваль»в особі Сумської обласної дирекції до Зарічного відділу ДВС СМУЮ для його примусового виконання.

24.03.2010р. учасником (власником) ТОВ «Зіланд»прийнято рі шення про ліквідацію юридичної особи, тому Зарічним відділом ДВС СМУЮ 30.03.2010 р. у відповідності до ст. 65 та п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче проваджен ня" прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, а наказ суду № 4/192-09 від 06.10.2009 р. переданий ліквідаційній комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.

Виходячи з положень статей 104, 105, 110-112 Цивільного кодексу України та статей 59-61 Господарського кодексу України погашення кредиторсь кої заборгованості здійснюється ліквідаційною комісією в межах процедури припинення суб'єкта господарювання в результаті ліквідації та лише на підставі заяви кредитора про визнання кредиторських вимог.

Враховуючи те, що наказ № 4/192 від 06.10.2009р. є виконавчим документом, виданим на користь стягувача (кредитора) і не є заявою з кредиторською вимогою, тому голова ліквідаційної комісії ТОВ «Зіланд»листом № 12 від 07.07.2010 р. повідомив кредитора про необхідність подання такої заяви для включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

За наявними у справі матеріалами колегією суддів зясовано, що ВАТ «Райффайзен банк «Аваль»в особі Сумсь кої обласної дирекції 13.07.2010р. надав ліквідаційній комісії ТОВ «Зіланд»заяву про визнання вимог кредитора за № 14-11/140, якою доповнив кредиторські вимоги станом на 12.07.2010р., збільшивши суму кредиторських вимог до 3788512,80 грн.

Зі змісту заяви кредитора вбачається, що її вимоги не ґрунтуються на існуючому наказі суду № 4/192-09 від 06.10.2009 р. про стягнення з ТОВ «Зіланд»боргу в сумі 3321679,89 грн. по кредитному договору № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р. та договору іпотеки № 702 від 24.01.2008р. Натомість, вимоги цієї заяви ВАТ «Райффайзен банк «Аваль»в особі Сумської обласної дирекції обґрунтував кредитним договором № 014/15-12/3218 від 23.01.2008р. та договором іпотеки № 702 від 24.01.2008р., здійснивши перерахування цих вимог на дату 12.07.2010 р. і збільшивши їх до 3788512,80 грн.

Відповідно до частин 2, 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Звертаючись до господарського суду із заявою про визнання наказу господарського суду по справі № 4/192-09 від 06.10.2009р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 3231679,89 грн., ліквідаційна комісія ТОВ «Зіланд»посилається на те, що кредитор реалізував своє право на подання заяви для включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу шляхом подачі до ліквідаційної комісії нової заяви за тими ж самими підставами, але зі збільшеними позов ними вимогами, які і мають бути розглянутими та задоволеними ліквідаційною комісією. Однак заявник вважає, що після визнання та погашення ліквідаційною комісією заявлених збільшених кредиторських вимог в сумі 3788512,80 грн., кредитор не позбавлений юридичної можливості заявити безспірні вимоги, які випливають з наказу суду № 4/192-09 від 06.10.2009р., що в свою чергу призведе до подвійної відповідальності боржника та може завдати йому необґрунтованої матеріальної шкоди.

При винесенні оскарженої ухвали господарським судом зазначено, що заявником не наведено правових підстав для визнання наказу господарського суду по справі № 4/192-09 від 06.10.2009р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 3231679,89 грн., вичерпний перелік яких передбачений ст. 117 ГПК України. Більше того, рішення господарського суду Сумської області від 21.09.2009р. у справі № 4/192-09 набрало законної сили, а тому відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим на всій території України.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку господарським судом правильно зясовано правовий зміст і підстави заяви ліквідаційної комісії ТОВ «Зіланд», достеменно встановлено дійсні обставини справи і надано їм належну правову оцінку, в звязку з чим зроблено правильні висновки про відмову в задоволенні заяви № 15 від 26.08.2010р. ліквідаційної комісії ТОВ «Зіланд»про визнання наказу господарського суду по справі № 4/192-09 від 06.10.2009р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 3231679,89 грн.

Крім того, перевіривши наявні у справі документи та враховуючи вимоги чинного законодавства колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги заявника, оскільки є судове рішення, що набрало законної сили, яке в силу положень пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України є виключним та обовязковим до виконання, а наказ суду № 4/192-09 від 06.10.2009р. переданий ліквідаційній комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.

Подання кредитором нової заяви № 14-11/140 від 13.07.2010р. із збільшеними кредиторськими вимогами не є тією підставою, за наявності якої наказ суду № 4/192-09 від 06.10.2009р. підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Докази добровільного виконання цього наказу у справі відсутні.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіланд", м. Суми позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, а ухвала господарського суду Сумської області від 09.09.2010р. по справі № 4/192-09 прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, в звязку з чим доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106, 115, 117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіланд", м. Суми залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 09.09.2010р. у справі № 4/192-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Такмаков Ю.В.

Повний текст постанови підписано 15 жовтня 2010 року.