Постанова № 12357970, 28.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2010                                                                                           № 32/230

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Зеленіна В.О.

суддів:           

при секретарі:           

Представники сторін:

позивача: не з’явився;

відповідача: Скуртул К.А., довіреність б/н від 16.03.2010;

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Яготинський консервний завод"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2010

у справі № 32/230 ( .....)

за позовом                               Державної екологічної інспекції в Київській області

до                                                   Дочірнього підприємства "Яготинський консервний завод"

про                                                   стягнення збитків у сумі 175562,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Київській області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод» про стягнення збитків у сумі 175562,41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 у справі № 32/230 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Дочірнього підприємства “Яготинський консервний завод” (02094, м. Київ, вул. Каховська, 64, код 30965833) заподіяні державі збитки в сумі 175562,41 грн. 1755,63 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, Дочірнє підприємство «Яготинський консервний завод» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та припинити провадження у справі 32/230.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 32/230. Розгляд скарги призначений на 14.09.2010 о 10:40.

14.09.2010 представник Державної екологічної інспекції в Київській області в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивачем не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2010.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 розгляд апеляційної скарги у справі № 32/230 було відкладено на 28.09.2010 о 12:50.

Позивачем повторно не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010.

28.09.2010 представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод».

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.01.2010 Державною екологічною інспекцією в Київській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дочірнім підприємством “Яготинський консервний завод”.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 29.01.2010, в якому зафіксовано порушення природоохоронного законодавства, а саме: самовільне водокористування без відповідного дозволу за період з 01.01.2009 по 28.01.2010.

29.01.2010 керівнику Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод» державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Михайленко О.В. та Потапенко А.В. винесено припис та вказано на необхідність отримання дозволу на спецводокористування до 01.03.2010.

Заперечення відповідача в апеляційній скарзі щодо неправомірного нарахування та стягнення позивачем збитків за нібито неправомірне водокористування в період з 29.01.2009 по 28.01.2010 спростовуються матеріалами справи.

Згідно довідки Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод» від 29.01.2010 № б/н за період з 01.01.2009 по 29.01.2010 останнім було використано без дозволу на спеціальне водокористування 28300 куб.м води, де за період з 01.01.2009 по 24.08.2009 використано 19300 куб.м та за період з 25.08.2009 по 28.01.2010 –9000 куб.м.

До того ж, станом на час розгляду спору дозвіл на спеціальне водокористування в Державному управлінні навколишнього природного середовища в Київській області Відповідач на отримав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не оскаржував акт перевірки від 29.01.2010 та не заперечує проти водокористування без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Таким чином Дочірнє підприємство «Яготинський консервний завод» визнало свою провину в повному обсязі.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Згідно з ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, серед іншого, використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

В ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним.

Частиною 1 ст. 50 Водного кодексу України встановлено, що строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Розмір збитків, нанесених державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів в період з 01.01.2009 по 24.08.2009 проведено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 № 290.

Збитки за самовільне використання водних ресурсів з 25.08.2009 по 28.01.2010 визначались за формулою Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Таким чином доводи відповідача щодо невірного розрахунку нанесених збитків не підтверджуються та спростовуються наведеним вище.

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Пунктом 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” де передбачено передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Отже, Господарським судом міста Києва правомірно стягнуто з відповідача заподіяні державі збитки в сумі 175562,41 грн.

Твердження відповідача, що даний спір непідвідомчий господарським судам спростовується наступним.

Відповідно до статті 67 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, господарським судом, радами чи утвореними ними органами відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.

У разі виникнення питання про підвідомчість спору господарському суду слід виходити з суб'єктного складу та характеру правовідносин. Господарському суду в такому випадку необхідно враховувати також викладене у роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 08.02.96 N 02-5/62 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ" (з подальшими змінами і доповненнями).

Пунктом "ж" статті 21 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що громадським природоохоронним об'єднанням надане право звернення до господарського суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських об'єднань. Згідно зі статтею 14 Закону України "Про об'єднання громадян" останні набувають статусу юридичної особи лише у разі реєстрації (офіційного визнання). Тому спори за позовами громадських об'єднань, не зареєстрованих у встановленому порядку, господарським судам не підвідомчі. (п. 2.2.Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 27.06.2001, № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища")

Згідно із статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином Господарським судом міста Києва при розгляді даної справи не було порушено підвідомчості.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов’язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 у справі № 32/230 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод» - без задоволення.

2. Матеріали справи № 32/230 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.10.10 (відправлено)