Рішення № 12357700, 22.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2010 р.Справа № 20/1824-10 За позовом відкритого акціонерного товариства "Макаронна фабрика" м. Київ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 178731,33 грн.

Суддя С.В. Гладій

Представники сторін:

позивача: не з’явився

відповідача: не з`явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно дистрибуційної угоди № 41 від 08.04.2010р. в розмірі 178731,33 грн. з яких: 152761,82 грн. заборгованості та 25969,51 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 18 жовтня 2010 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі № 20/1824-10.

01 листопада 2010 р. представник позивача в судове засідання з`явився позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем –ПП ОСОБА_1 умов Дистрибуційної угоди на отримання макаронної продукції в асортименті.

В ході розгляду справи сума боргу не змінилась.

Представник відповідача 01.11.2010р. та 22.11.2010р. в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребуваних документів суду не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ВАТ „Макаронна фабрика” (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Дистриб’ютор) укладено дистрибуційну угоду №41 від 08.04.2010р. на поставку товару.

Відповідно до п.1.2 угоди ВАТ „Макаронна фабрика” (Продавець) на пільгових умовах відпускає Дистриб’ютору макаронні вироби фабрики в асортименті для реалізації, а Дистриб’ютор отримує її з метою систематичного продажу та гарантує своєчасну оплату.

Згідно п. 2 даної угоди продаж Дистриб’ютору „Товару” згідно з угодою здійснюється за відпускними цінами, торгові знижки обумовлюються додатком, який являється невід’ємною частиною угоди. Продавець відпускає Дистриб’ютору „Товар” згідно попередньо узгодженого письмового замовлення Дистриб’ютора. У випадку зміни цін, відпуск партії „Товару” попередньо узгоджується з Дистриб’ютором. Доставка товару здійснюється силами Дистриб’ютора.

Позивач згідно товаро - транспортних накладних № 2078/10 від 14.04.2010р. та №2116/10 від 15.04.2010р. по довіреностях ЯМУ №817327 від 15.04.2010р., №ЯМУ №871326 від 14.04.2010р. відпустив відповідачу макаронних виробів на суму 162761,82 грн.

Згідно п.п. 4.2, 4.3 угоди за кожну одержану партію товару Дистриб’ютор оплачує Продавцю 100% вартості попередньо, а в подальшому протягом 21 банківських днів. Відпуск чергової партії Товару проводиться при умові дотримання термінів оплати за попередні партії Товару за встановленим угодою порядком. У виключних випадках Дистриб’ютор, при умові представлення письмового обґрунтування та відповідних документів, може отримати збільшення терміну оплати не більш, ніж на 30 календарних днів без нарахування пені з письмової згоди президента Продавця.

Відповідач частково погасив заборгованість.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 152761,82 грн., що підтверджується розрахунком від 30.09.2010р.

Позивач 26.08.2010р. надіслав на адресу відповідача претензію №7/18 на суму боргу згідно Дистриб’юторної угоди у розмірі 152761,82 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Дистриб’юторною угодою позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 152761,82 грн.

Відповідно до п.5.1 даної угоди за несвоєчасну оплату Дистриб’ютор сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, який діє увесь час користування коштами. Нарахування пені проводиться на протязі шести місяців. Сплата пені не звільняє Дистриб’ютора від виконання договірних зобов’язань.

По ТТН №2078/10 від 14.04.2010р. пішло прострочення в сплаті поставленого товару 14.05.2010р., а по ТТН №2116/10 від 15.04.2010р. –15.05.2010р.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 01.04.2010р. по 26.08.2010р. в сумі 25969,51 грн.

В зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 178731,33 грн. в т.ч.: 152761,82 грн. основного боргу, 25969,51 грн. пені.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за Дистриб’юторною угодою та передав відповідачу товар на загальну суму 162761,82 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов’язку по його оплаті в строк встановлений Угодою виконав частково.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 152761,82 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.5.1 даної угоди за несвоєчасну оплату Дистриб’ютор сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, який діє увесь час користування коштами. Нарахування пені проводиться на протязі шести місяців. Сплата пені не звільняє Дистриб’ютора від виконання договірних зобов’язань.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 25969,51 грн. пені за період з 01.04.2010р. по 26.08.2010р.

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача нарахувань пені, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 7844,94грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені за період з 14.05.2010р. по 26.08.2010р. та з 15.05.2010р. по 26.08.2010р. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань пені на суму 18124,57 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства "Макаронна фабрика" м. Київ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 152761,82 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Макаронна фабрика" (м. Київ, вул. Фрунзе,142, код 00376449) - 152761,82 грн. (сто п’ятдесят дві тисячі сімсот шістдесят одна гривня 82 коп.) заборгованості, 7844,94 грн. (сім тисяч вісімсот сорок чотири грн.. 94 коп.) пені, 1606,07 грн. (одна тисяча шістсот шість грн. 07 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення 18124,57 грн. пені відмовити.

                              Суддя