Рішення № 12357547, 03.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2010 р. Справа № 60/230-10

вх. № 7643/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Карасави І.О. за довіреністю б/н від 02.04.2010 р.

1-ї 3-ї особи - не з`явився

2-ї 3-ї особи - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка

1-а 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб", м. Харків

2-а 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання недійсним Кредитного договору №11/02-2008 від 08.02.2008р. та додаткових договорів №1 від 07.11.2008р. та №2 від 06.01.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладанні вищенаведених додаткових договорів до кредитного договору №11/02-2008 від 08.02.2008р. виконавчий орган ТОВ "Артемівські зорі" не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме у кредитному договорі було встановлено, що ставка річних становить 16%, даний розмір ставки був погоджений рішенням загальних зборів учасників від 17.01.2008р., в подальшому додатковими договорами №1 та №2 було підвищено ставку річних до 23% та 26 % відповідно, однак при укладанні даних додаткових договорів директор позивача діяв без достатніх повноважень, оскільки загальні збори учасників позивача з цих питань не скликалися, відповідні рішення не приймалися, з урахуванням чого на підставі ст.ст. 92, 203, 215 Цивільного кодексу України позивач просить суд визнати кредитний договір та додаткові договори до нього недійсними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20 вересня 2010 року о 11:20 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2010 року розгляд справи було відкладено на 20 жовтня 2010 року о 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2010 року заяву позивача про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору (вх. №23672),задоволено, залучено до участі у справі в якості 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" (м. Харків, пров. Лопанський, 10, ідентифікаційний код 25190036) та 2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду спору на 15 днів та продовжено строк розгляду спору до 09 листопада 2010 року, розгляд справи відкладено на 03 листопада 2010 року о 12:00.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав супровідним листом 03 листопада 2010 року довіреність від 02.04.2010р., поштовий чек, копію кредитного договору №11/02-2008 від 08.02.2008р. та копію додаткового договору №1 від 07.10.2008р. та №2 від 06.01.2009р.

Суд надані документи долучає до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідач у судовому засіданні 20 жовтня 2010 року заперечував проти позову, з підстав викладених у письмових запереченнях проти позовних вимог (вх. 23892 від 20.10.2010 р.), зокрема посилаючись на те, що відповідачем неодноразово погоджувались з позивачем строки повернення кредитних коштів, позивач свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконав, що стало підставою для звернення відповідача з позовом до господарського суду про стягнення з позивача заборгованості, тому даний позов є спробою позивача уникнути відповідальності за невиконання ним своїх грошових зобов`язань за спірним кредитним договором.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не представили.

До господарського суду Харківської області повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2010 року, яка була надіслана 2-й третій особі на адресу: 61053, АДРЕСА_1 з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано третім особам 21 жовтня 2010 року за вих. № 027288.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення третіх осіб про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 08 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №11/02-2008.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Банк (відповідач) зобов`язується надати у власність позичальникові (позивачу) грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позивач зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

Згідно п.2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. Договору визначено розмір кредиту та валюта кредиту - 580000,00 грн., призначення кредиту - поповнення обігових коштів (проведення сільськогосподарських робіт в 2008 році: закупівля паливно - мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, с/г інвентарю, запчастин та комплектуючих до сільгосп- та автотехніки, сплати за надання с/г послуг, заробітної плати, податків та платежів прирівняних до них); процентна ставка - 16,0 процентів річних.

Відповідно до п.2.2. Договору встановлено дату остаточного повернення кредиту - 07 листопада 2008 року.

В подальшому сторонами було укладено додатковий договір №1 від 07 листопада 2008 року, яким викладено п.2.1. в новій редакції та встановлено, що розмір кредиту та валюта кредиту складає 460000,00 грн., призначення кредиту - поповнення обігових коштів (проведення сільськогосподарських робіт в 2008 році); процентна ставка встановлена у розмірі 23,0 проценти річних. Крім того, викладено п.2.2. Договору в новій редакції, яким встановлено, що дата остаточного повернення кредиту становить 06 лютого 2009 року.

Додатковою угодою №2 від 06 січня 2009 року сторони змінили та виклали п.2.1. спірного кредитного договору №11/02-2008 від 08.02.2008р. у новій редакції та встановили, зокрема, що розмір кредиту та валюта кредиту складає 450000,00 грн., призначення кредиту - поповнення обігових коштів проведення сільськогосподарських робіт в 2008 році), процентна ставка - 26,0 процентів річних.

Також, викладено п.2.2. Договору у новій редакції, яким встановлено дату остаточного повернення кредиту - 05 листопада 2009 року.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом №307 від 07 жовтня 2008 року про продовження строку дії договору до лютого 2009 року та листом від 05 січня 2009 року - до жовтня 2009 року. Як зазначає відповідач, ці листи стали підставою для укладання вищенаведених додаткових угод.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач зазначає, що директор ТОВ "Артемівські Зорі" при укладанні додаткових угод №1 та №2, якими встановлено розмір процентів за користування кредиту в 23% та 26% відповідно, діяв без достатніх повноважень, оскільки загальні збори учасників ТОВ "Артемівські зорі" з даних питань не скликались, рішення не приймались.

Згідно протоколу №14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" від 17 січня 2008 року, на якому був присутній учасник - ТОВ фірма "Харківагроснаб", що володів 100% в статутному фонді (п.1.6. статуту, зареєстрованого 10.02.2006 року за № 14690003000003), прийнято рішення отримати кредит у Відкритому акціонерному товаристві "Кредобанк" для поповнення обігових коштів в сумі 580000,00 грн. строком на 9 місяців із сплатою не більше 16% річних. На підписання кредитного договору, договору іпотеки та інших документів, необхідних для отримання кредиту надано повноваження директору ТОВ "Артемівські зорі" Хрусіну Ігорю Валерійовичу, який також був присутній на зборах учасників товариства.

Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч.1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Згідно п.1.6. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Артемівські зорі" №6 від 01.02.2006р. та зареєстрованого 10.02.2006 року за № 14690003000003 розмір часток засновників товариства складає: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" - 100% статутного фонду - майно сільськогосподарського призначення.

Пунктом 7.1. Статуту встановлено, що Вищим органом управління Товариством є Загальні Збори Учасників, складені з Учасників або призначених ними представників. Учасник має право передавати свої повноваження у зборах іншому учаснику (його представнику).

У пункті 7.5. Статуту зазначається, що до компетенції Загальних зборів учасників належить визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання; обрання (призначення) та відклик (звільнення) директора та ревізійної комісії; внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його Статутного фонду; створення та відкликання виконавчого органу товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; затвердження річних результатів діяльності товариства, у тому числі його філій, затвердження звітів та підсумків ревізійної комісії; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; створення, реорганізація та ліквідація унітарних підприємств, філій та представництв, затвердження положень (статутів) про них; обрання голови Загальних зборів Учасників; установлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових внесків; визначення форм та системи оплати посадовим особам Товариства, його представництв, філій та унітарних підприємств; прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Згідно п.7.12 Статуту виконавчим органом Товариства є дирекція, яку очолює директор, який призначається загальними зборами учасників та здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства і є підзвітним загальним зборам його учасників. Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства, зокрема відкривати і закривати поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, укладати договори, в тому числі трудові контракти, давати вказівки, видавати накази і розпорядження, обов`язкові для всіх працівників товариства, затверджувати зразки печаток, штампів, фірмових бланків, товарних знаків та інших реквізитів Товариства, а також здійснювати інші дії від імені товариства, крім тих, які віднесені до компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи в статуті ТОВ "Артемівські зорі" затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Артемівські зорі" №6 від 01.02.2006р. та зареєстрованого 10.02.2006 року за № 14690003000003 відсутні будь-які обмеження директора на укладання кредитних договорів та визначення умов цих договорів, тому суд приходить до висновку про безпідставність на необгрунтованість позовних вимог позивача, оскільки директор ОСОБА_1 при укладанні спірного кредитного договору та додаткових угод № 1 від 07 листопада 2008 року та № 2 від 06 січня 2009 року мав обсяг повноважень, достатній для укладання спірного договору та додаткових угод до нього.

Крім того, суд також зазначає, що статтею 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Отже, доводи позивача стосовно того, що вищезазначені додаткові угоди, які є частинами кредитного договору, укладені директором без достатніх повноважень, тому спірний кредитний договір повинно бути визнано недійсним в цілому є безпідставними.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та у задоволенні позову відмовлено повністю, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85,00 грн., згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на позивача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 92, 202, 203, 204, 215, 217, 241, 626, 627, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/230-10 підписано 08 листопада 2010 року.