ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2010 р. Справа № 16/124-10
вх. № 7883/6-16
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Куц Є.В. за довіреністю № 28 від 17.09.2010 р.;
відповідача - не зявився;
розглянувши справу за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 20315,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 17000,00 грн. та пені в сумі 3315,00 грн. на тій підставі, що рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.11.2009 р. за № 98-к за порушення ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на відповідача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн., який до цього часу ним не сплачений.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2010 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19.10.2010 р.
Розпорядженням виконуючого обовязки голови господарського суду Харківської області від 14.09.2010 р., у звязку з переходом судді Здоровко Л.М. на іншу роботу, справу № 16/124-10 передано судді Бураковой А.М.
27.10.2010 р. представник позивача надав до канцелярії господарського суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, вказує, що розмір пені за період з 19.08.2010 р. по 26.10.2010 р. складає 17000,00 грн., просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 17 000,00 грн. та пені 17 000,00 грн., що разом складає 34 000,00 грн.
Відповідно до статті 22 Господарсько процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд, розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України. У звязку з чим, приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду та продовжує розгляд справи з її врахуванням.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, надав пояснення щодо суті спору.
Представник відповідача в жодне призначене судове засідання не зявився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, вищезазначеними ухвалами господарського суду Харківської області сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та документами.
Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №1/20-86-09 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді недобросовісної конкуренції 30.11.2009 р. було прийнято рішення №98- К (надалі - Рішення), яким дії відповідача (Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3) були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді недобросовісної конкуренції, шляхом досягнення переваг у конкуренції внаслідок поширення інформації, що вводить в оману споживачів, а саме: повідомлення через іншу особу невизначеному колу осіб в рекламі неповних відомостей про істотні умови договору, що могло вплинути на намір цих осіб щодо придбання продукції ФОП ОСОБА_3
Відповідно до ч. 2 ст. 251 Господарського кодексу України, вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є суб'єктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.
Згідно ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, згідно з Рішенням, відповідача був накладений штраф у розмірі 17000,00 грн.
Згідно ст. 24 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.
Копія Рішення листом № 02-26/1-3082 від 01.12.2009 р. була направлена позивачем на адресу відповідача для виконання (а.с 9).
Як вбачається з матеріалів справи вищезазначений лист та копія Рішення були повернені позивачеві Харківським поштамтом у звязку із закінченням терміну зберігання (а.с. 10).
Згідно з пунктом 34 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист стічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження антимонопольного комітету України від 29.06.1998 року) (із змінами), Рішення у справі може бути опубліковане в друкованих виданнях.
Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручено відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету міністрів України "Урядовий Кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Враховуючи неможливість вручення копії рішення відповідачу, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" територіальним відділенням була оприлюднена інформація про Рішення в офіційному друкованому виданні Харківської обласної ради - газеті "Слобідський край", у випуску від 08.06.2010 р. №62(21403).
Таким чином, рішення відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є таким, що вручено відповідачу 18.06.2010 року.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Рішення є таким, що набрало законної сили, відповідач у строк до 18.08.2010 р. включно повинен був добровільно сплатити штраф, доказів добровільної сплати штрафу відповідач суду не надав.
У частині п'ятій статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, зокрема, що: за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМК України; нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи прострочення сплати штрафу складає 69 днів (з 19.08.2010 року по 26.10.2010 року), 1,5 % від суми штрафу складає 255,00 грн. (1700 *1,5/ 100), сума пені за 69 днів складає 255,00*69= 17595,00 грн., таким чином відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені складає 17000,00 грн.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимогу про стягнення 17 000,00 грн. штрафу та 17 000,00 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 24 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 48, 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статтями 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61136, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України на рахунок УДК в Московському районі м. Харкова № 31112106700007, код в ЄДРПОУ 24134596, МФО 851011, ГУДКУ в Харківській області, по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106 17000,00 грн. штрафу та 17000,00 грн. пені.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61136, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 340,00 грн. державного мита
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61136, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації - 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2010 р.
Судове рішення № 12357536, Господарський суд Харківської області було прийнято 02.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/124-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: