Рішення № 12357528, 01.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р. Справа № 55/49-10

вх. № 1984/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю від 14.09.10;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка;

до Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1", м. Харків;

про стягнення 104356,18 грн.

та зустрічний позов Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1", м. Харків, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка, про стягнення 128606 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Макіївка, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1", м. Харків, 99479,74 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 4244,78 грн. пені, 631,67 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 86 від 08.10.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару. А також просить суд з метою забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми та майно відповідача.

У відзиві на позовну заяву від 11.05.10 відповідач проти позову заперечував, та зазначив, що позивачем не надано до матеріалів справи передбачені договором обов"язкові документи: заявки покупця на постачання товару; докази надання позивачем відповідачу товарно-транспортних накладних, податкових накладних, копії документів, що посвідчують якість та безпеку товару, що постачається, а також доказів його впевненості у їх достовірності; докази відповідності умовам діючого законодавства та підписаного сторонами договору, накладних та специфікацій до договору.

13 травня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що поставки за накладними, доданими до позовної заяви, здійснювались на підставі усної домовленності, та просив суд стягнути з віповідача 99479,74 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 8553,6 грн. пені, 631,67 грн. 3% штрафу, 6653,03 грн. 7% штрафу та судові витрати.

14.06.10 супровідним листом (вх.№13164) позивач надав до канцелярії суду уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 238590,09грн., судові витрати покласти на відповідача.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

20 липня 2010 р. позивач за зустрічним позовом надав доповнення до зустрічного позову, в яких просив суд визнати залік зустрічних однорідних вимог таким, що відбувся, а також просив суд стягнути з відповідача 128606 грн. заборгованості та судові витрати.

20 липня 2010 р. відповідач за зустрічним позовом надав до суду заперечення на зустрічний позов.

20 липня 2010 р. позивач за первісним позовом надав до суду клопотання, в якому просив суд залучити 3-ю особу до участі у справі - ДП "Молторг".

20 липня 2010 р. позивач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд розгляд справи зупинити до отримання відповіді з вузлу зв"язку стосовно того, чи була відправка по такої квитанції взагалі

Ухвалою суду від 20.07.10 було відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 16.09.10.

У судовому засіданні призначеному на 16.09.10 було оголошено перерву до 23.09.10, за клопотанням (вх.№18048) відповідача від 16.09.10, в якому він просив оголосити перерву з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 23.09.10 розгляд справи було відкладено на 11.10.10.

У судовому засіданні призначеному на 11.10.10 було оголошено перерву до 19.10.10.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Харківської області від 19.10.10, у зв'язку з відрядженням судді Гребенюк Н.В., справу № 55/49-10 було передано судді Добрелі Н.С.

19 жовтня 2010 року відповідач надав клопотання про здійснення розгляду справи без технічних засобів фіксації судового процесу.

Враховуючи те, що 08.06.10 саме відповідачем було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу й відповідач надав 19.10.10 клопотання про здійснення розгляду справи без технічних засобів фіксації судового процесу, фіксація судового процесу здійснювалась у паперовій формі.

Вирішуючи клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ДП "Молторг" суд виходить з наступного. Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

В даному випадку з поданого клопотання та з матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обовязки відповідної особи по відношенню до якої не будь зі сторін у даній справі. Та обставина, на яку вказує заявник клопотання, не утворює необхідності її участі у цій справі. За таких обставин суд, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки позивач доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду не надав. А відповідно до ч.1 ст. 66 ГПК України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою суду від 19.10.10 було відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи; відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та відкладено розгляд справина 01.11.10.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до позовної заяви (уточнена) за вих. №59 від 10.06.10, позивач просить стягнути з відповідача 238590,09грн. основного боргу.

08.10.09 між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ПП "Торгівельна мережа №1" (покупець) був укладений договір поставки №86, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов"язався постачати покупцю продовольчі товари (товар), а покупець зобов"язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 238590,09грн., а відповідач його прийняв, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, та було повернуто товар на суму 635,10грн. (посилання в уточненому розрахунку суми позову, т.1, а.с.72), отже відповідач отримав товар на загальну суму 237954, 99грн., що зокрема підтверджується самим відповідачем у додаткових поясненях від 25.05.10 (т.1, а.с.74).

Відповідно до п.6.1. договору, оплата здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відстрочення платежу, протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару покупцю та підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару у розмірі 142911,69грн. (платіжні доручення із призначенням платежу оплата продовольчих товарів згідно договору поставки №86 від 08.10.09, т.1, а.с. 115-127).

Отже, вартість товару отриманого відповідачем оплачена не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 95043,30грн.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що були відсутні заявки покупця на постачання товару, документів, що посвідчують якість та безпеку товару, докази відповідності умовам діючого законодавства та договору накладних та специфікацій до нього й надання відповідачу товарно-транспортних накладних, податкових накладних, - є необгрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.3. договору, постачальник дійсно був зобов"язаний надати покупцю перелік документів вказаних відповідачем, проте, відповідно до п.3.4. договору, сторони встановили, що у разі поставки товару без супровідних документів або із документами оформленими неналежним чином, покупець має право відмовитись від прийняття такого товару, на власний розсуд.

Проте, відповідач підтвердив у відзиві на позовну заяву та вказує у зустрічному позові, що йому був поставлений товар на суму 237954,99грн

Отже, жодних дій спрямованих на усунення недоліків вказаних відповідачем як підстава заперечень щодо невиникнення обов"язку щодо оплати товару, самим відповідачем здійснено не було. Натомість, вказаний товар був прийнятий відповідачем й доказів надсилання подібних зауважень позивачеві до матеріалів справи подано не було, що надає суду підстави вважати, що подібні зауваження виникли тільки після звернення позивачем із відповідним позовом до суду, хоча товар поставлявся ще у 2009 році, тобто майже рік тому.

Окрім того, відповідач оплачував товар поставлений йому за договором №86 та заходів спрямованих на усунення таких недоліків або на повернення товару відповідачем вжито не було.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 95043,30грн. правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

В решті суми заявленої до стягнення ФОП ОСОБА_2 (143546,79грн.) суд відмовляє, як у заявлених безпідставно та таких що спростовуються матеріалами справи (товар відповідачем був частково оплачений та частково повернутий у розмірі вказаному вище).

Зустрічний позов відповідача грунтується на тому, що ФОП ОСОБА_2 безпідставно були отримані кошти у розмірі 128606,00грн. та з урахуванням доповнень до зустрічного позову від 20.07.10, в яких просив суд визнати залік зустрічних однорідних вимог таким, що відбувся, а також просив суд стягнути з відповідача 128606 грн. заборгованості.

В обгрунтування зустрічного позову відповідач вказує на те, що 10.06.09 між ДП "Молторг" (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник) був укладений договір поставки №10-П, відповідно до умов якого, постачальник зобов"язався поставляти покупцю товари народного споживання, а покупець приймати та оплачувати цей товар, на умовах визначених даним договором.

З матеріалів справи вбачається, що засновником ДП "Молторг" є ПП "Торгівельна мережа №1", але договір №10-П від 10.06.09 був укладений між ФОП ОСОБА_2 та ДП "Молторг", й те, що оплата за товари народного споживання за договором №10-П від 10.06.09, згідно договору поруки №02/07-1 від 02.07.09 (за ДП "Молторг", код 32948851) здійснювалась ПП "Торгівельна мережа №1" є самостійними господарськими відносинами ДП "Молторг" та ПП "Торгівельна мережа №1", які не є предметом спору у справі 55/49-10.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були надані платіжні доручення на суму 313649,35грн. (т.1, а.с.84-114) із призначенням платежу - оплата товарів народного споживання згідно договору поставки №10-П від 10.06.09, отже посилання відповідача на те, що кошти були перераховані безпідставно є необгрунтованими.

Щодо вимоги про визнання заліку зустрічних однорідних вимог таким, що відбувся, то такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений ч.2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, а також вимоги ст. ст.33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов необгрунтований, не доведений матеріалами справи й такий, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, суд покладає судові витрати у даній справі за первісним позовом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Окрім того, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.03 "Про державне мито" (із змінами від 25.03.05 р.) - із позовних заяв, що подаються до суду, ставки державного мита встановлюються в розмірі 1% ціни позову але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а позивачем було сплачено лише 1043,56грн., хоча відповідно до уточнень (вих.№59 від 10.06.10) позивач просив стягнути з відповідача 238590,09грн. Таким чином, сума державного мита для цього позову становить 2385,90грн.

Враховуючи викладене, 1342,34грн. підлягають стягненню з позивача до державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124,129 Конституції України, ст.ст. 20, 193, ч.1, ч.2 ст.226 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 16, 22, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 38, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1" задовільнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1" (61036, м. Харків, вул. Морозова, 11, код ЄДРПОУ 36225023, р/р 26008074221901 ПАТ "Сведбанк" м. Київ, МФО 300164) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Прокредитбанк" м. Київ, МФО НОМЕР_3) 95043,30грн. основного боргу, 950,43грн. державного мита та 94,01грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Прокредитбанк" м. Київ, МФО НОМЕР_3) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 1342,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 відмовити повністю.

Суддя

Повний текст рішення складено 08 листопада 2010 року.