Рішення № 12357487, 01.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р. Справа № 60/266-10

вх. № 8414/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Антонюка В.М., довіреність №181 від 08.10.2010р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 66,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди в сумі 14,36 грн. та неустойки в розмірі подвійної плати за час користування об`єктом оренди в сумі 51,84 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір оренди №2794-Н від 27.07.2006р., на виконання умов якого позивачем передано відповідачу нежитлові приміщення. Після спливу терміну дії договору 24.04.2009р. відповідач був зобов`язаний повернути спірні приміщення позивачу, однак згідно угоди про припинення договору оренди №2794-Н від 06.04.2004р. від 06 квітня 2010 року сторони визнали той факт, що дані приміщення були повернуті лише 30.04.2009р. та визначено, що спірний договір припинено 24.04.2009р. Крім того, у цій угоді зазначено про обов`язок відповідача в місячний термін сплатити пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди в сумі 14,36 грн. та неустойку у розмірі фактичного користування державним майном з дати закінчення терміну договору оренди до моменту повернення об`єкту оренди за актом приймання - передачі майна в сумі 120,18 грн. Враховуючи часткове зарахування в рахунок погашення неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту орендних платежів у розмірі 68,34 грн., сума заборгованості складає 66,20 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 листопада 2010 року о 11:00.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 01 листопада 2010 року супровідним листом (вх.28086) копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача та копію довіреності № 181 від 08.10.2010 р., які судом долучаються до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до господарського суду 21 жовтня 2010 року надійшов відзив відповідача (вх. №20499), в якому відповідач заперечує проти позову, а саме посилається на те, що відповідач мав право користуватись об`єктом оренди після припинення договору оренди з 24 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року. Крім того, відповідач зазначає, що угоду про припинення договору оренди було підписано на майбутню дату, отже договірні зобов`язання щодо повернення відповідачем об`єкту оренди саме 30 квітня 2009 року виконані, а тому не вбачається факту невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення спірних приміщень. Також відповідач вважає, що право вимоги щодо стягнення неустойки у позивача припинилось в травні 2009 року та сплив строк позовної давності щодо стягнення пені. До відзиву відповідач додав платіжні доручення №45 від 16.04.2009р., №46 від 16.04.2009р. та №47 від 16.04.2009р.

Судом долучено відзив з додатками до матеріалів справи.

Також, до господарського суду 21 жовтня 2010 року відповідачем було надано супровідним листом (вх.20500) інформацію про розрахункові рахунки, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та копію довідки.

Судом долучено надані документи до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 27 липня 2006 року було укладено договір оренди №2794-Н.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення: кім. №108, площею 9,5 кв.м. та частину кім. №110, площею 6 кв.м., розміщені на 1-му поверсі п`ятиповерхової будівлі головного адміністративно - виробничого корпусу (інв. №4097), загальною площею 15,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що знаходиться на балансі Державного науково - дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва. Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою за станом на 31.01.2006р. і становить 31400,00 грн.

Додатковою угодою №3 до спірного договору від 05 серпня 2008 року сторони вирішили викласти перший абзац п.1.1. в новій редакції та встановили, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення: кім. №20, площею 10,00 кв.м. та частина кім. №23, площею 6,00 кв.м., розміщених на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі головного адміністративно - виробничого корпусу (інв. №4097, літ. "Ж-5"), загальною площею 16,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що знаходиться на балансі Державного науково - дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва.

Додатковою угодою №4 до спірного договору від 13 березня 2009 року сторони виклали перший абзац п.1.1. Договору з 30.01.2009р. в іншій редакції, а саме встановили, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення: частина кім. №23, розміщена на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі головного адміністративно - виробничого корпусу (інв. №4097, літ. "Ж-5"), загальною площею 6,00 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що знаходиться на балансі Державного науково - дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.2. Договору сторони встановили, що позивач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

За актом приймання - передачі орендованого майна від 27 липня 2006 року позивач передав відповідачу спірне майно.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 27 липня 2006 року до 26 червня 2007 року включно.

Додатковою угодою №2 до спірного договору оренди від 04 вересня 2007 року сторони подовжили строк дії договору на 11 місяців до 25.05.2008р.

Додатковою угодою №3 до спірного договору оренди від 05 серпня 2008 року сторони подовжили строк дії договору на 11 місяців до 24.04.2009р.

30 січня 2009 року за актом приймання - передачі нежитлових приміщень відповідачем було повернуто позивачу спірні приміщення, а саме кім. №20 на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі головного корпусу (інв. №4097, літ. "Ж-5"), загальною площею 10,00 кв.м., за адресою:м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що знаходиться на балансі Державного науково - дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва.

30 квітня 2009 року за актом приймання - передачі нежитлових приміщень відповідачем було повернуто позивачу спірні приміщення, а саме частина кім. №23, розміщена на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі головного корпусу (інв. №4097, літ. "Ж-5"), загальною площею 10,00 кв.м., за адресою:м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що знаходиться на балансі Державного науково - дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва.

06 квітня 2010 року між сторонами було укладено угоду про припинення договору оренди №2794-Н від 27.07.2006р., відповідно до якої визначено, що договір оренди №2794-Н від 27.07.2006р. припинив свою дію 24.04.2009р., майно вважається повернутим згідно акту приймання - передачі майна 30.04.2009р.

Згідно п. 3 вищезазначеної угоди від 06 квітня 2010 року відповідач зобов`язався в місячний термін з дати підписання даної угоди відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України сплатити безпосередньо до Державного бюджету України на рахунки, визначені фінансовими органами грошові кошти: пеню в сумі 14,36 грн. та неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 120,18 грн. за весь період фактичного користування державним майном з дати закінчення терміну договору оренди 24.04.2009р. до моменту повернення об`єкту оренди за актом приймання - передачі майна 30.04.2009р.

В даній угоді зазначається, що її укладено з урахуванням листа балансоутримувача від 10.06.2009р. №02-224 (вх. від 18.07.2009р. №Ф-6765) та довідки від 30.04.2009р. №02-173 (вх. від 18.07.2009р. № дод. Ф-6765). Як пояснив позивач, сторонами при укладанні угоди було допущено описку, а саме помилково зазначено про підписання угоди 06 квітня 2009 року, хоча угода підписана 06 квітня 2010 року, що підтверджується вищенаведеними листами та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції - червень 2006р. - 321,42 грн.) Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень 2006 року.

Додатковою угодою №1 до спірного договору від 29 травня 2007 року сторони добавили п.3.1. Договору та встановили, що орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 року - 418,25 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року.

Додатковою угодою. №4 до спірного договору від 13 березня 2009 року сторони виклали п.3.1. Договору в новій редакції та встановили, що з 30.01.2009р. орендна плата за перший місяць перерахунку оренди січень 2009 року - 289,31 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно п.5.2. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також усі податки і збори, передбачені законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання по поверненню спірних нежитлових приміщень, повернув спірні приміщення лише 30 квітня 2009 року, з урахуванням чого позивачем нараховано неустойку за несвоєчасне повернення спірних приміщень за період з 24.04.2009 р. по 30.04.2009 р. в сумі 120,18 грн. згідно ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до розрахунку неустойки за період з 24.04.2009р. по 30.04.2009р., наданого позивачем, ним було зараховано в рахунок погашення неустойки надмірно сплачені кошти з орендної плати в сумі 68,34 грн., тому розмір неустойки, з урахуванням часткового зарахування в рахунок погашення неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту орендних платежів складає 51,84 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Посилання відповідача на те, що угодою про припинення спірного договору оренди від 06 квітня 2010 року було передбачено право відповідача користуватись об`єктом оренди до 30 квітня 2009 року судом відхиляється, оскільки даною угодою передбачалось обов`язок відповідача сплатити в тому числі неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 120,18 грн. за весь період фактичного користування державним майном з дати закінчення терміну договору оренди 24.04.2009р. до моменту повернення об`єкту оренди за актом приймання - передачі майна 30.04.2009р.

Відповідач визнав той факт, що договір оренди припинив свою дію 24.04.2009р., що майно повернуто 30.04.2009р. та визнано розмір неустойки та пені, що підлягала сплаті (п.3).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів визнання вищенаведеної угоди недійсною, сторонами не оспорена дана угода, а тому суд приходить до висновку, що вищезазначена угода станом на момент розгляду справи є чинною.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності щодо звернення позивача до суду з вимогою про стягнення пені та спливу строку позовної давності щодо сплати неустойки суд відхиляє, оскільки дані твердження відповідача грунтуються на довільному трактуванні норм чинного законодавства, а саме сторонами було укладено угоду про припинення договору оренди, в якій встановлено про обов`язок відповідача сплатити в місячний термін неустойку та пеню з дати підписання цієї угоди.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Отже, початок перебігу строку позовної давності до вимог позивача про сплату пені та неустойки визначеної сторонами в угоді від 06.04.2010 року почався з 07.05.2010 року та на момент пред`явлення позову - 22 вересня 2010 року не сплив.

Згідно п.3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з угоди про припинення договору оренди №2794-Н від 27.07.2006р. від 06 квітня 2010 року відповідач зобов`язався сплатити пеню в сумі 14,36 грн. та неустойку в сумі 120,18 грн. в місячний термін з дати підписання цієї угоди, отже суд приходить до висновку, що граничний строк виконання відповідачем свого зобов`язання по сплаті неустойки складає 06 травня 2010 року.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення пені у розмірі 14,36 грн. та неустойки в розмірі подвійної плати за час користування об`єктом оренди за договором оренди № 2794-Н від 27.07.2006 року в сумі 51,84 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 204, 253, 254, 255, 256, 258, 260, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 626, 759, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 223, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 17, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (стягувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області: 61024, м.Харків, вул.Гуданова, 18, ідентифікаційний код 23148337) на р/р №31110094700003 в УДК у Дзержинському районі міста Харкова, банк: ГУДК України у Харківській області, ідентифікаційний код банку: 24134567, МФО банку: 851011) пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди №2794-Н від 27.07.2006р. у розмірі 14,36 грн. та неустойку в розмірі подвійної плати за час користування об`єктом оренди у сумі 51,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011, держмито в сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/266-10 підписано 05 листопада 2010 року.