Рішення № 12356302, 05.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2010 р.Справа № 18/147 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №18/147

за позовом: публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ

до відповідачів:

І - приватного підприємства "Автомир", м. Кіровоград

ІІ - приватного підприємства "Балтимор", м. Кіровоград

ІІІ - відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5", м. Кіровоград

про стягнення 1507560,71 грн.,

Представники сторін:

від позивача - Собецький М.І., довіреність № 176 від 16.06.2010 р.;

від відповідача І - участі не брав;

від відповідача ІІ - участі не брав;

від відповідача ІІІ - Мухіна Н.В., довіреність б/н від 10.08.2010 р.

Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" подало до господарського суду позовну заяву, яка містить вимогу, зокрема, про стягнення з солідарних боржників заборгованості в сумі 1424343,81 грн. в т.ч.: заборгованість за кредитом - 1087108,54 грн., заборгованість за відсотками - 213329,57 грн., пеня за прострочення повернення кредиту - 98435,33 грн., пеня за прострочення повернення процентів - 25470,37 грн., шляхом звернення на заставне майно боржника - приватного підприємства "Автомир": фронтальний навантажувач марки ZL-50G, 2005 року випуску, двигун № 05010092925, кузов № 1500050671, шасі № 10503017, реєстраційний номер Т 1075 КД; бульдозер марки SHANICISD23, 2005 року випуску, двигун № 41075048, кузов № 100385, реєстраційний номер Т1079КД; екскаватор гусеничний, модель JCBJS33OLC, 2006 року випуску, реєстраційний номер 0029ВВА, заводський № 1240561, двигун № 514398; самоскид кар'єрний БелАЗ37540 В, 2006 року випуску, реєстраційний № Т1080КД, шасі № 23134, двигун № 19082; дизельний навантажувач ДВ1792.45.43, 2006 року випуску, держ. № Т1092КД, № кузова 389101021221, двигун № 75584.

Згідно уточнення до позовної заяви від 24.09.2009 року публічне акціонерне товариство "Сведбанк" просить: стягнути з солідарних боржників: приватного підприємства "Автомир", приватного підприємства "Балтимор" та відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5" заборгованість за кредитним договором № Т220806-К/59 від 14.11.2006 року в сумі 1507560,71 грн., з яких заборгованість за кредитом - 1087108,54 грн., заборгованість за відсотками - 243321,81 грн., пеня за прострочення повернення кредиту - 141233,46 грн., пеня за прострочення повернення відсотків - 35896,90 грн., з покладенням на відповідачів судових витрат.

Позивач в судовому засіданні 05.11.2010 подав заяву в якій просить прийняти відмову позивача від позовних вимог відносно відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5" та стягнути з солідарних боржників - ПП "Автомир" та ПП "Балтимор" заборгованість по кредитному договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. в сумі 1507560,71 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 1087108,54 грн., заборгованість по відсоткам - 243321,81 грн., пеню по кредиту - 141233,46 грн., пеню по відсоткам - 35896,90 грн., з покладенням на відповідачів судових витрат.

Дану заяву прийнято судом до розгляду.

Відповідач 1 (ПП "Автомир") та відповідач 2 (ПП "Балтимор") відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подали, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення відповідно (а.с. 142, 143).

28.10.2010 року представником відповідача 3 (ВАТ "Кіровоградське БМУ №5") подано заяву про зупинення провадження у справі №18/147 до вирішення пов'язаної з нею справи №11/25 про банкрутство ВАТ "Кіровоградське БМУ №5", але після подання позивачем заяви від 05.11.2010 року про відмову від позовних вимог відносно ВАТ "Кіровоградське БМУ №5", не підтримав клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2006 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого по всіх зобов'язаннях згідно п. 1.1. Статуту виступає публічне акціонерне товариство "Сведбанк", (надалі - банк) та приватним підприємством "Автомир" (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №Т220806-К/59 (надалі договір №Т220806-К/59 від 14.11.2006р.), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Пунктами 1.2. та 1.3. договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. встановлено, що розмір кредитної лінії складає 2609020,54 грн., який змінюється відповідно графіку, наведеного у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору, строк користування кредитною лінією з 14.11.2006р. по 13.11.2009р. включно з урахуванням графіку.

Згідно п. 1.4. договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 19% річних.

Відповідно до п. 3.1. договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.4. цього договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії).

Згідно додатку № 1 від 14.11.2006р. до договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. сторонами погоджено графік погашення кредиту.

На виконання умов кредитного договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. позивач перерахував на рахунок ПП "Автомир" кредитні кошти в сумі 2609020,54 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №617 від 17.11.2006р., №619 від 21.11.2006р., №625 від 22.11.2006р., №620 від 17.11.2006р., №618 від 17.11.2006р., №626 від 22.11.2006р., №629 від 21.11.2006р. та меморіальним ордером №к614-223290 від 20.11.2006р.

Згідно банківської виписки по особовому рахунку за період з 01.08.2008р. по 07.08.2009р. за ПП "Автомир" залишилась непогашена заборгованість за кредитним договором №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. на загальну суму 1087108,54 грн.

Боржник (ПП "Автомир") суму заборгованості в розмірі 1087108,54 грн. по кредитному договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. не заперечив.

14.11.2006 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (надалі - банк), приватним підприємством "Автомир" (надалі - позичальник) та приватним підприємством "Балтимор" (надалі - поручитель) укладено договір поруки (надалі - договір поруки від 14.11.2006р.), за умовами якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється згідно кредитного договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р., а також додаткових угод, що є невід'ємною частиною вказаного кредитного договору в сумі 2609020,54 грн. строком по 13.11.2009р. включно.

Відповідно до п. 2 договору поруки від 14.11.2006р. поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Згідно п. 3 договору поруки від 14.11.2006р. кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою виконання основного зобов'язання у строк не раніше 2 місяців з моменту, як таке право вимоги виникне у кредитора.

Згідно п. 5 договору поруки від 14.11.2006р. у разі невиконання позичальником умов основного зобов'язання в строк, поручитель зобов'язаний погасити суму коштів, наданих в рахунок кредитної лінії, нараховані проценти та штрафні санкції за несвоєчасну сплату позичальником коштів, відповідно до умов основного зобов'язання, та/або забезпечити наявність коштів на своїх рахунках у розмірі, достатньому для погашення зазначеної заборгованості, за першою вимогою банку протягом одного дня з моменту отримання поручителем надісланої банком за адресою, зазначеною у реквізитах поручителя в цьому договорі, письмової заяви про невиконання позичальником своїх зобов'язань по основному зобов'язанню.

31.07.2009 року позивачем на адресу ПП "Балтимор" надіслано лист №1070, згідно якого позивач просить на виконання умов договору поруки від 14.11.2006р. погасити заборгованість ПП "Автомир" по кредитному договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. в розмірі 1424343,81 грн. протягом одного дня з моменту отримання листа.

Доказів реагування на вказаний лист приватним підприємством "Балтимор" суду не надано.

Крім того, 14.11.2006 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (надалі - банк), приватним підприємством "Автомир" (надалі - позичальник) та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (надалі - поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику в межах кредитної лінії, що не поновлюється згідно кредитного договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р., а також додаткових угод, що є невід'ємною частиною вказаного кредитного договору в сумі 2609020,54 грн. строком по 13.11.2009р. включно.

Проте, в ході вирішення даного спору позивач відмовився від позову відносно відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5".

Оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, провадження у справі відносно відповідача - 3 підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглядаючи позовні вимоги відносно відповідача 1 та відповідача 2 господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав вимоги кредитного договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. та надав ПП "Автомир" кредитні кошти в сумі 2609020,54 грн.

ПП "Автомир" в строки, визначені кредитним договором, зобов'язання щодо повернення отриманого кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Згідно обгрунтованого розрахунку позивача за ПП "Автомир" рахується заборгованість за кредитом в сумі 1087108,54 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 243321,81 грн.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення неустойки передбачені ст. ст. 230, 231 ГК України.

Відповідно до п. 6.1. договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р. у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів в строки, визначені в п.п. 1.3., 3.3., 3.4., 4.1., 7.5., 7.6., 8.1. та 8.2. цього договору, позичальник незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за прострочення повернення кредиту складає 141233,46 грн., пені за прострочення повернення відсотків - 35896,90 грн.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з положень договору поруки від 14.11.2006 року, ПП "Балтимор" та ПП "Автомир" є солідарними відповідачами перед позивачем за виконання умов кредитного договору №Т220806-К/59 від 14.11.2006р.

Отже, вимоги позивача про стягнення з позичальника (ПП "Автомир") та поручителя ( ПП "Балтимор") заборгованості в загальній сумі 1507560,71 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача 1 та відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відносно приватного підприємства "Автомир" та приватного підприємства "Балтимор" позов задовольнити повністю.

Стягнути з солідарних боржників: приватного підприємства "Автомир" (м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 1Б, ідентифікаційний код 32615967) та приватного підприємства "Балтимор" (м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 20, кв. 55, ідентифікаційний код 32892810) на користь публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (м. Київ, вул. Комінтерну, 30, ідентифікаційний код 19356840) заборгованість в загальній сумі 1507560,71 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1087108,54 грн., заборгованість за відсотками - 243321,81 грн., пеня за прострочення повернення кредиту - 141233,46 грн., пеня за прострочення повернення відсотків - 35896,90 грн., а також 15075,61 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (м. Київ, вул. Комінтерну, 30, ідентифікаційний код 19356840) у доход Державного бюджету України на р/р 31115095700002, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, державне мито в сумі 832,17 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Прийняти відмову позивача від позову до відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5" м. Кіровоград.

Провадження у справі відносно відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5" м. Кіровоград припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя О.Б.Шевчук

Повне рішення складено: 10.11.2010 р.