Постанова № 12356255, 22.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2010 року 16:26 № 2а-16368/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивачаНестеренка Д.О.;

відповідачаКучерової В.І.;

Катрій Г.П.

третьої особиДанкович О.А.;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва

до Державного підприємства “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки Національної Академії наук України”

третя особаУправління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22жовтня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16грудня2009року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту позивач, УПФУ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки Національної Академії наук України” (далі по тексту відповідач, ДП “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки НАН України, в якому просило стягнути прострочену заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 17985,92грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18грудня2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16368/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12лютого2010року.

Судове засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями представників сторін та у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 16квітня2010року представником позивача заявлено письмове клопотання про зменшення суми позовних вимог до 16524,71грн., яке долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17серпня2010року представником позивача заявлено письмове клопотання про зменшення суми позовних вимог до 8837,20грн., яке долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18жовтня2010року залучено Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет, на стороні позивача.

В судовому засіданні 22жовтня2010року представники позивача та третьої особи підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти позову заперечив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки Національної Академії наук України” є субєктом системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до матеріалів справи на час розгляду справи ДП “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки НАН України” має заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” на суму 8837,20грн.

Правовідносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, визначають коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платників страхових внесків, їх права та обовязки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та інших платежів, в тому числі по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, стягнення заборгованості за цими платежами і страховими внесками, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат і регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення правовідносин).

Як свідчать матеріали справи, в ДП “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки НАН України” працювали громадяни, в т.ч. ОСОБА_6, яким призначені пенсії відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.

Згідно з частиною 9 статті 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24березня2004року №372 (далі Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Судом встановлено, що повідомлення, передбачені пунктом 5 Порядку, позивачем неодноразово надсилалися до ДП “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки НАН України” листами з повідомленнями про вручення: від 25червня2009року №2970/03 (отриманий уповноваженою особою відповідача 30червня2009року про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення); 17липня2009року №3329/03 (отриманий уповноваженою особою відповідача 22липня2009року про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення); 10серпня2009року №3981/03 (отриманий уповноваженою особою відповідача 17серпня2009року про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення); 14жовтня2009року №5481/03 (отриманий уповноваженою особою відповідача 22жовтня2009року про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення).

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до матеріалів справи на час слухання справи ДП “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки НАН України” має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 8837,20грн. Зазначена сума заборгованості виникла за період з 01червня2009року по 30жовтня2009року.

Судом встановлено, що за досліджений період відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва кошти у розмірі 8837,20грн. на виплату різниці між сумами пенсій відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.

Посилання представників відповідача на те, що зазначена заборгованість виникла внаслідок помилкового включення позивачем до суми заборгованості суми фактичних витрат на виплату наукових пенсій громадянину ОСОБА_6, який не відноситься до осіб, яким призначені пенсії відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, не приймається Окружним адміністративним судом міста Києва до уваги виходячи з наступного.

Як встановлено судом на підставі наявним в матеріалах справи доказів та не заперечується відповідачами повідомлення, передбачені пунктом 5 Порядку, виставлялися на підставі даних наданих позивачу третьою особою - УПФУ у Соломянському районі м. Києва, в якому перебуває на обліку ОСОБА_6

При цьому, позивач УПФУ у Шевченківському районі м. Києва позбавлений можливості самостійно внести зміни до реєстру осіб, яким призначені пенсії відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Окружним адміністративним судом міста Києва також встановлено, що позивач не оскаржував в судовому порядку бездіяльність третьої особи - УПФУ у Соломянському районі м. Києва щодо не виключення ОСОБА_6 з реєстру осіб, яким призначені пенсії відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, хоча неодноразово звертався з відповідним листами як до позивача, так і до третьої особи.

З урахуванням предмету даного спору та встановленого частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України принципу диспозитивності адміністративного процесу суд позбавлений можливості дати оцінку бездіяльності третьої особи в межах предмету доказування даної справи, але при цьому звертає увагу відповідача на те, що у разі визнання в судовому порядку бездіяльності третьої особи протиправною, він не позбавлений права звернутися до суду з заявою про перегляд даного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 23 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730.

Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, спір за участю відповідного управління Пенсійного фонду України та субєкта господарювання про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до Пенсійного фонду України має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості ДП “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки НАН України” по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 8837,20грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства “Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро інституту гідромеханіки Національної Академії наук України” (03057, м. Київ, вул.Желябова, 8/4, ідентифікаційний код 05417845) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (01054, м. Київ, вул. Воровського 29, р/р256093122614 (256083132614) в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО322669, ідентифікаційний код 26087323) заборгованість у розмірі 8837,20грн. (вісімтисяч вісімсот тридцять сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко