Рішення № 123422590, 20.11.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28755/24

Провадження № 2/127/4122/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 листопада 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі Матвеєвій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 04.02.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», було укладено електронний договір №6338269 про надання споживчого кредиту. Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20000,00 грн; строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту 30.01.2024. ТОВ «АВЕНТУС Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло. Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (25.09.2023-23.11.2023) в межах строку договору в розмірі 23880,00 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором було укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, про що було повідомлено відповідача. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20000,00 грн - тіло кредиту; 35820,00 грн - нараховані проценти; та нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 23880,00 грн, а всього 79700,00 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача. Крім того просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідноі з ч. 1 ст.274ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 12.09.2024 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено розгляд справи по суті і витребувано у АТ «Приватбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 04.02.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», у сумі 20000,00 грн від ТОВ «Авентус Україна». Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначено про розгляд справи у відсутність сторони позивача.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем не подавався. Судову кореспонденцію надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак конверт повернувся до суду з відміткою на довідках «Укрпошти» про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи зазначене вище та положення ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, в порядку спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.02.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір №6338269 про надання споживчого кредиту.

Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.

Так, відповідач ОСОБА_1 , на Веб-сайті ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://creditplus.ua мала змогу ознайомитися з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом, тощо. Надалі відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20000,00 грн (п.1.3. Кредитного договору); строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту (30.01.2024) вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.4. Кредитного договору).

Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з нею було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог ч.ч. 6, 8 ст.11та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А8513», після чого відповідач отримав кредит в сумі 20000,00 гривень на свою платіжну карту, що підтверджується довідкою.

Також, судом встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Відповідно до п.1.5.2. кредитного договору, знижена процентна ставка 0,995% в день та застосовується відповідно до умов передбачених укладеним кредитним договором.

Згідно із п.1.5.1 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

З розрахунку заборгованості за договором №6338269 від 04.02.2023 вбачається, загальна сума заборгованості станом на 24.09.2023 становить 55820,00 грн, з яких 20000,00 грн основний борг, 35820,00 відсотки за користування кредитом. Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

Із відповіді з АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на банківську картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 04.02.2023 здійснено переказ коштів на суму 20000,00 грн.

Отже, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не укладав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитного договору, кредитний договір було продовжено на 90 календарних днів поспіль.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно приписів статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

25.09.2023між ТОВ«Авентус Україна»,як клієнтомта ТОВ«ФК «ФінтрастУкраїна»,як фактором,було укладеноДоговір факторингу№25.09/23-Ф,згідноз умовамиякого клієнтвідступив факторуправо грошовоївимоги закредитним договоромукладеним з ОСОБА_1 ,що підтверджуєтьсявитягом Реєстру Боржників за Договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2024.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20000,00 грн - тіло кредиту; 35820,00 грн - нараховані проценти; та нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 23880,00 грн, а всього 79700,00 грн які підлягають стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,41 грн судового збору (судовий збір визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, що ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/ 16-ц.

Як слідує з матеріалів цивільної справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правової допомоги №17/07-2024 від 17.07.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1672708 від 06.08.2024, звіт про надання правової допомоги від 06.08.2024, рахунок на оплату по замовленню №4028/06/08 від 06.08.2024.

За змістом договору про надання правової допомоги, факт надання послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги, а підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надання послуг у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому з урахуванням заявленого відповідачем клопотання про неспівмірність витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 79700,00 грн (сімдесят дев`ять тисяч сімсот гривень), з яких: сума кредиту 20000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 35820,00 грн, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 23880,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.11.2024.

Суддя О.О. Жмудь