Ухвала суду № 12336722, 14.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2010 р.                               м. Київ                                        К-5848/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 у справі № 16/274 Господарського суду Закарпатської області

за позовом відкритого акціонерного товариства «Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів»

до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2007, позов ВАТ «Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів»про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області від 21.08.2006 № 0001842351 задоволений.

В касаційній скарзі ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права –підпункту 7.2.1 пункту 7.2, пункту 7.4 ст. 7, пункту 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97-ВР).

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи скаргу необґрунтованою.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складений акт перевірки від 18.08.2006 № 73/23-0112/00292706 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.08.2006 № 0001842351 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 21076,50 грн. (в т.ч. 14051,00 грн. –основний платіж та 7025,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції).

Згідно акту перевірки товариством включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 14051,00 грн. по податковим накладним, які заповнені з порушенням підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, пункту 12 наказу ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 за № 233/2037, оскільки має місце невідповідність номеру свідоцтва платника податку на додану вартість (покупця) у податкових накладних від 01.03.2006 б/н –сума ПДВ 980,00 грн.; від 14.03.2006 № 3 –сума ПДВ 400,00 грн.; від 16.03.2006 № 30, № 35 –сума ПДВ 1601,32 грн.; від 16.03.2006 № 204 –сума ПДВ 889,44 грн.; від 20.03.2006 № 173 –сума ПДВ 136,5 грн.; від 24.03.2006 № 33 –сума ПДВ 132,17 грн.; від 31.03.2006 № 957 –сума ПДВ 152,34 грн.; від 31.03.2006 № 784 – сума ПДВ 1896,96 грн.; від 31.03.2006 № 12 –сума ПДВ 3514,6 грн.; від 31.03.2006 № 1804 –сума ПДВ 4347,98 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (підпункт 7.4.1 пункт 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно із абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач зареєстрований платником ПДВ, про що видане свідоцтво платника ПДВ від 02.07.1997 № 10359513 та присвоєний індивідуальний податковий номер платника ПДВ –002927007058. Нове свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 10358393 позивачу видане 28.02.2006. В березні 2006 року позивачем від постачальників отримані податкові накладні, в яких зазначений номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 02.07.1997.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали, що позивач правомірно сформував в березні 2006 року, оскільки суми податкового кредиту підтверджені виписаними його контрагентами та належним чином оформленими податковими накладними на товари та послуги. Зміна індивідуального податкового номера платника ПДВ, присвоєного позивачу, призвела до помилкового зазначення в цих податкових накладних попереднього індивідуального номера в податкових накладних, виписаних постачальниками, з якими позивач мав тривалі господарські зв’язки, що об’єктивно підтверджує вказану помилку. До того ж, в подальшому така помилка була виправлена, підтвердженням чого є надані позивачем суду копії податкових накладних на ці ж поставки ( а.с. 44-50).

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2007, постанову Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписО.І.Степашко

підписМ.О.Федоров