Ухвала суду № 12335853, 16.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 7/78 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЛітвіної Н.М.

суддів:Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі газопромислового управління “Шебелинкагазвидобування” до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2009 року адміністративний позов Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі газопромислового управління “Шебелинкагазвидобування” до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування повідомлень-рішень було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000022401/0 від 28 грудня 2006 року, № 0000022401/1 від 14 березня 2007 року, № 0000022401/2 від 02 червня 2007 року, № 0000022401/3 від 21 червня 2007 року, № 0000232301/0 від 22 січня 2007 року, № 0000232301/1 від 27 березня 2007 року, № 0000232301/2 від 07 червня 2007 року, № 0000232301/3 від 12 липня 2007 року, № 0000032401/0 від 29 грудня 2006 року, № 0000032401/1 від 14 березня 2007 року, № 0000032401/2 від 02 червня 2007 року, № 0000032401/3 від 21 червня 2007 року винесені Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області, звернулася з апеляційною скаргою та просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 17 жовтня 2003 року Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області проведено перевірку філії ДК “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі газопромислового управління “Шебелинкагазвидобування” з питання відчуження активів, що знаходяться у податковій заставі за ІІІ, ІV квартали 2002 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 36/24-104.

На підставі даного акту ДПІ у Балаклійському районі Харківської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022401/0 від 28 грудня 2006 року, згідно якого газопромисловим управлінням “Шебелинкагазвидобування” зобовязано сплатити штраф у розмірі 92067 691, 96 грн.

Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 7/23-104/00153146 від 15 січня 2007 року.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000232301/0 від 22 січня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 80031 503,54 грн.

06 травня 2004 року ДПІ у Балаклійському районі Харківської області проведено перевірку щодо відчуження векселя, який перебуває у податковій заставі позивача за липень 2001 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 10/24-104.

На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032401/0 від 29 грудня 2006 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 267098, 25 грн.

Позивачем було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження податковими органами скарги позивача задоволено частково та винесено наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000022401/1 від 14 березня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 92067 691, 96 грн.; № 0000022401/2 від 02 червня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 92067 691, 96 грн.; № 0000022401/3 від 21 червня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 92067 691, 96 грн.; 0000232301/1 від 27 березня 2007р., згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 80031 503, 54 грн.; № 0000232301/2 від 07 червня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 56206262, 18 грн.; № 0000232301/3 від 12 липня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 56206262, 18 грн.; № 0000032401/1 від 14 березня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 267098, 25 грн.; № 0000032401/2 від 02 червня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 267098, 25 грн.; № 0000032401/3 від 21 червня 2007 року, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 267098, 25 грн.

Відповідно до акту перевірки № 36/24-104 від 17 жовтня 2003 року було встановлено, шо позивачем порушено ч. «а», «б»п. п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в зв»язку з тим, що останнім проведено операції з відчуження векселів, які перебували у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу на загальну суму 92067691, 96 грн., а саме: філії Бурове управління “Укрбургаз” відчужено вексель № 80351168109230, емітований ПСП “Зоря” Сахновщанського району на суму 59630, 00грн.; ДК “Укргазвидобування” відчужено простий вексель № 80351469235167, емітований АОП “Олександрівське” Зачепилівського району на суму 61327,58 грн.; вексель № 3204784176, емітований НАК “Нафтогаз України” на суму 80753650, 07 грн.; 28 векселів на загальну суму 11193084, 31 грн., в т.ч. 9 векселів АТЗТ «Агротехснаб»на загальну суму 7533778, 54 грн. і 19 векселів емітованих ТОВ “Зміїв Білдінг” на загальну суму 3659305, 77 грн.

Крім того, відповідно до акту перевірки № 7/23-104/00153146 від 15 січня 2007 року було встановлено, що позивачем в порушення ч. «а», «б»п. п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” проведено операції з відчуження активів, які перебували у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу, у І півріччі 2006р. на загальну суму 80031503, 54 грн.

Згідно акту перевірки № 10/24-104 від 06 травня 2004 року позивач в порушення п. 5 Указу Президента України від 04 березня 1998 року № 167/98 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунками з бюджетами та державними цільовими фондами»проведено операцію з відчуження векселя, без попередньої згоди податкового органу-відповідача, на суму 267098, 25, а саме: КП МЦ “Пошук” відчужено вексель № 80351641270664, емітент ДГ “Червоний Жовтень”.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк.

Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Згідно п.8.1 ст. 8 Закону - з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення .

Відповідно до п. п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону - право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно до п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону - джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону - активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п. п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції з чим також погоджується й колегія суддів, відповідно до статуту ДК “Укргазвидобування” та Положення ГПУ «Шебелинкагазвидобування»останнє є філією Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»і не є юридичною особою та використовує активи, закріплені за ДК «Укргазвидобування», передані філії.

Крім того, виходячи зі змісту п. 1.7 ст. 1 Закону позивач не має активів, які могли б перебувати у податковій заставі, оскільки не є юридичною особою.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обіг векселів в України»- зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Таким чином, обіг векселів відбувався у межах однієї юридичної особи ДК “Укргазвидобування”, тобто оскільки позивач не є юридичною особою, а тому у перевіряємий період не здійснювало і не могло здійснювати відчуження активів у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки, в силу Закону України “Про обіг векселів в України” не може виступати у якості векселедержателя.

Як вбачається з матеріалів справи, засновником ДК “Укргазвидобування” є Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Згідно до п. п. 5.4, 5.5 Статуту ДК «Укргазвидобування»майно дочірньої компанії складається з майна переданого їй у повне господарське відання НАК “Нафтогаз України”.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено порядок погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств.

Згідно до п. п. 11.2 ст. 11 Закону встановлено, що у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

Відповідно до п. п. 2.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 28 вересня 2001 року № 338 предметами податкової застави не можуть бути, зокрема, об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.

Законом України “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” НАК “Нафтогаз України” включено до переліку обєктів права державної власності, які не підлягають приватизації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право податкової застави на активи, які належать НАК “Нафтогаз України”, що були передані ДК “Укргазвидобування” та її структурним підрозділам, не поширюється.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212 ,254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 19 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 19 листопада 2010 року.