Ухвала суду № 12335841, 17.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року справа №2а-20061/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого судді Білак С.В.,

суддів Гаврищук Т.Г., Юрко І.В.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю сторін:

представника позивача: Рибка А.М.

представника відповідача: Дунди В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по справі № 2а-20061/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський хлібокомбінат» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.07.2010 р. № 0000762342/0-15183,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський хлібокомбінат» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.07.2010 р. № 0000762342/0-15183.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції від 30.07.2010 р. № 0000762342/0-15183.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський хлібокомбінат» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» порушено п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валових доходів по р.01.2 «Приріст балансової вартості запасів» Декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року на суму 1860067 грн. за рахунок не включення до балансової вартості записів на кінець звітного періоду (31.03.2010 р.) вартості запасів по рахунку 283 «Товари передані на комісію», які залишились не проданими у 1 кв. 2010 року. Оскаржуване податкове повідомлення рішення від 30.07.2010 р. № 0000762342/0-15183 прийнято відповідно до вимог законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р., та було складено акт перевірки від 15.07.2010 №662/23-2-00376030 та встановлено порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток кварталі 2010 року у сумі 465017 грн.

За наслідками перевірки та на підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 липня 2010 року №00007623342/0-15183 (т.1 а.с. 8) яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 558020,41 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2010 року між позивачем та ЗАТ «Слов'янськолія» було укладено договір купівлі - продажу №0903/10-1/8411 (т. 1 а.с. 9), на підставі якого позивачем було придбано 323,49 тони олії соняшникової нерафінованої на суму 2232081,00 грн. (видаткова накладна від 21.03.2010 року №505/03/10 (т.1 а.с. 9).' 09 березня 2010 року між позивачем та ТОВ «Торговельна компанія «Урожай» було укладено договір комісії №09/03/10/2 (т.1 а.с. 20), на підставі якого ТОВ «Торговельна компанія «Урожай», зобов'язано заключати від свого імені, але за рахунок та в інтересах позивача зовнішньоекономічні договори направлені на реалізацію належній позивачу продукції виробництва ЗАТ «Слов'янськолія». Відповідно до акту прийому - передачі товару від 21 березня 2010 року №1 до договору комісії від 09 березня 2010 року №09/03/10/2 позивач передав комісіонеру 323,49 тони олії соняшникової. (т. 1 а.с. 29 ). 09 березня 2010 року між ТОВ «ТК «Урожай» що діяв на підставі договору комісії від 09 березня 2010 року №09/03/10/2 та Lauffer sа (Швейцарія, Женева) було укладено Контракт № К09/03/10, за яким ТОВ «ТК «Урожай» діючи від власного імені, але на виконання згадуваного договору комісії продає, а Lauffer sа (Швейцарія, Женева) приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану. (т. 1 а.с. 40).

Згідно з пунктом 5 Контракту, товар надається на умовах СРТ (Інкотермс 2000) ж/д ст. Жовтнева - експорт (Дніпро - Бугський морський порт, Ніколаєв) (отримувач - ТОВ НП «Термінал - Укрхарзбутсировина» для компанії AWB (Geneva) S.А., Швейцарія.

Пунктом 10.13 Контракту передбачено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з дати 100% оплати за товар, за умови підписання акту прийому-передачі товару між представниками Експортера та Експедитора.

18.03.2010 Lauffer sа (Швейцарія, Женева) було сплачено на рахунок ТОВ «ТК «Урожай» 183072019 грн., та 182122979 грн. відповідно до валютного меморіального ордеру від 18.03.2010 №-S106059ІСР031810 (т.2 а.с. 6,7), за контрактом Х09/03/10 DD 09/03/2010. Листом від 19.03.2010 на адресу ТОВ «ТК Урожай» Lauffer sа просила призначення платежу вважати «за олію соняшникову нерафіновану, контракт К09/03/10 від 09.03.2010.» (т.2 а. с. 8, ; 9). 21 березня 2010 року ТОВ «ТК Урожай» передало на виконання своїх зобов'язань за контрактом від 09.03.2010 року №К09/03/2010, а ТОВ «Ніколаєвське підприємство «Термінал -Укрхарзбутсировина», за наслідками важення прийняло на зберігання олію соняшникову нерафіновану кількістю 323,490 т., згідно з актом прийому - передачі (т.1 а.с. 30). Спір виник з приводу правомірності не включення позивачем до балансової вартості запасів на кінець звітного періоду (31.03.2010) вартості запасів які, на думку відповідача, залишились непроданими у 1 кварталі 2010 року. Відповідно до ст. 334 Цивільного Кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено законом, або договором. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що фактично право власності на олію соняшникову нерафіновану за Контрактом, від позивача до Lauffer sa перейшло в березні 2010 року. Пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) ні складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбанні та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про безпідставність прийняття відповідачем податкового повідомлення рішення щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно заниження податку на прибуток у сумі 465017 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що право власності на товар до покупця перейшло з моменту оформлення вантажної митної декларації 25.05.2010 року, так як жодним нормативним актом не передбачено, що право власності на майно переходить від однієї особи до іншої тільки у момент перетину майном митної території України, а ВМД не регулює взаємовідносини між господарюючими суб»єктами з приводу передачі майна або переходу права власності на майно.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по справі № 2а-20061/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський хлібокомбінат» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.07.2010 р. № 0000762342/0-15183 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 17 листопада 2010 року, в повному обсязі складена 22 листопада 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: С.В. Білак

Судді: Т.Г. Гаврищук

І.В. Юрко