Постанова № 12335729, 28.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2010                                                                                           № 7/37

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Зеленіна В.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – Цурка Н.О.;

відповідача – Козубенко О.Г.;

третьої особи 1 – не з’явилися;

третьої особи 2 - не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КП електромереж зовнішнього освітлення м.Києва "Київміськсвітло"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.07.2010

у справі № 7/37 ( )

за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

до                                                   КП електромереж зовнішнього освітлення м.Києва "Київміськсвітло"

третя особа відповідача           Головне управління транспорту виконавчого органу КМР (КМДА)

          Головне фінансове управління виконавчого органу КМР (КМДА)

про                                                   стягнення 26 355 067,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (далі - позивач) звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київміськсвітло» (далі - відповідач) про стягнення 26 355 067,42 грн.

З урахуванням заяви про виправлення описки та уточнення позовних вимог від 22.04.2010, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 22 908 650,34 грн. –основного боргу, 2 049 538,85 грн. –пені, 1 603 605, 52 грн. –штрафу, 513 406,23 грн. –індексу інфляції, 279 485,57 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –25 500,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 7/37.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2010 за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі – третя особа).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 до участі в справі в якості третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – третя особа 2).

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.07.2010 у справі № 7/37 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 10715729,83 грн. основного боргу, 513406,23 грн. індексу інфляції, 279485,57 грн. 3 % річних, 1603605,52 грн. штрафу та 500000,00 грн. пені.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 01.07.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення з відповідача 1603605,52 грн. – штрафу та 279485,57 грн. – 3 % річних.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 18.04.2003 був укладений Договір на постачання електричної енергії № 91 (далі - Договір), відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені Договором та Додатками до нього, які є його невід’ємною частиною (п. 1.1 Договору).

Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, один раз за фактичними показаннями споживання електричної енергії до 15 числа місяця, наступного після розрахункового (п. 5 Додатку 2 Д до Договору).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналіз умов укладеного між позивачем та відповідачем договору дає підстави вважати, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ст. 265 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спір між сторонами виник оскільки за твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати поставленої позивачем на виконання умов Договору електричної енергії внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Як встановлено судом першої інстанції за період з 01.04.2009 по 01.12.2009 позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 22908650,34 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, а також звітами про використану електроенергію за спірний період, які підписані сторонами Договору (копії в матеріалах справи).

Відповідач в порушення умов договору за надані йому послуги належним чином не розрахувався.

Як встановлено судом першої інстанції в ході розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2009 року по справі № 5/62 вирішено спір між позивачем та відповідачем за тим же предметом та на тих же підставах в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 12192920,51 грн. по оплаті електроенергії, спожитої на зовнішнє освітлення міста Києва в період з 01.04.2009 року по 01.09.2009 року. Зазначене стало підставою для уточнення позовних вимог позивачем.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що борг відповідача перед позивачем за період з 01.04.2009 по 01.12.2009 за спожиту електроенергію становить 10715729,83 грн. та правомірно задовольнив вимоги в цій частині.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, за поставлену електроенергію останній розрахувався з порушенням строків встановлених Додатком 2 Д до Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України), зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання за Договором № 91 від 18.04.2003, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з останнього 513406,23 грн. індексу інфляції, 279485,57 грн. 3 % річних та 500000,00 грн. пені (із зменшення розміру пені згідно ст. 83 ГПК України).

Доводі апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення з відповідача 3% річних колегіє суддів відхиляється, оскільки о відсутність вини відповідача у виникненні боргу в силу положень ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України не звільняє його від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо задоволення вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% вартості електроенергії на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Проте, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ГК України, положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку.

Так, умовами п. 4.2.2 Договору № 91 укладеного 18.04.2003 (з наступними змінам згідно додаткової угоди від 01.10.2008), встановлено відповідальність споживача (відповідача) за порушення ним грошових зобов’язань, яка передбачає стягнення зі споживача пені в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, і не передбачає стягнення будь – якого розміру штрафу.

Враховуючи, що відповідальність за прострочення оплати отриманого товару встановлена умовами договору (п.4.2.2) укладеного до 01.01.2004, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування до відповідача санкції на підставі ст. 231 ГК України у вигляді штрафу в розмірі 1603605,52 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були з’ясовані не в повному обсязі, норми матеріального права щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовані неправильно, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 01.07.2010 підлягає частковому скасуванню із новим розподілом судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

Витрати за подання апеляційної скарги розподілити між сторонами відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київміськсвітло» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 01.07.2010 у справі № 7/37 скасувати в частині стягнення штрафу в розмірі 1603605,52 грн., виклавши п. 2 резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з Комунального підприємства «Київміськсвітло» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40, код ЄДРПОУ 03360905) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) – 10715729,83 грн. (десять мільйонів сімсот п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень 83 коп.) основного боргу, 513406,23 грн. (п’ятсот тринадцять тисяч чотириста шість гривень 23 коп.) збитків від інфляції, 279485,57 грн. (двісті сімдесят дев’ять тисяч чотириста вісімдесят п’ять гривень 57 коп.) 3 % річних, 500000,00 грн. (п’ятсот тисяч гривень 00 коп.) пені, 11194,42 грн. (одинадцять тисяч сто дев’яносто чотири гривні 42 коп.) державного мита, 103,60 грн. (сто три гривні 60 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті рішення господарського суду м. Києва від 01.07.2010 залишити без змін.

5. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Комунального підприємства «Київміськсвітло» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40, код ЄДРПОУ 03360905) 8018,03 грн. (вісім тисяч вісімнадцять гривень 03 коп.) державного мита за подачу апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.

7. Матеріали справи № 7/37 повернути до господарського суду м. Києва.

8. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді