Постанова № 12335699, 29.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2010                                                                                           № 4/173

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Кушнірук Т.О.,

від відповідача 1-Збирит О.Т.,

від відповідача 2 - не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2010

у справі № 4/173 ( .....)

за позовом                               Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

до                                                   Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього

                                                  ТОВ "Сучасні проектні технології"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 13561960,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі – позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього (відповідач -1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні проектні технології» (відповідач - 2) про стягнення з відповідача – Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього 11400000 грн. кредиту, 633715,07 грн. процентів, 41227,40 грн. процентів за період з 01.02.2010 року по 04.02.2010 року, 249706,85 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 29796,80 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. Крім того, позивач просив суд першої інстанції стягнути з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього суму штрафу за порушення умов кредитного договору щодо своєчасності повернення кредитних коштів та процентів в розмірі 1207494,25 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач просить звернути стягнення на предмет застави – акції прості іменні, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасні проектні технології».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» суму заборгованості у розмірі 12354446,12, з яких заборгованість по кредиту 11400000,00 грн., заборгованість по процентам 633715,07 грн., прострочена заборгованість по процентам за період з 01.02.2010 року по 04.02.2010 року. 41227,40, пеня за несвоєчасне повернення кредиту 249706,85 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів 29796,80 грн.

В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього в сумі 12354446,12 грн. за кредитним договором № 52-О від 05 січня 2009 року звернуто стягнення на предмет застави та визнано право власності Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на 4941779 штук простих іменних акцій, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, номінальною вартістю одного цінного паперу –0,25 (нуль гривень 25 копійок), заставною вартістю 2,50 грн., форма випуску бездокументарна, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасні проектні технології» за заставною вартістю на загальну суму 12354446,12 грн.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» державне мито 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило змінити рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року у справі № 4/173 в частині звернення стягнення на предмет застави. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 12354446,12 грн. звернути стягнення на предмет застави - акції прості іменні, що належать ТОВ «Сучасні проектні технології» на праві власності: вид цінного паперу – акції прості іменні; кількість цінних паперів - 22800000,00 штук; номінальна вартість одного цінного паперу – 0,25 грн.; сумарна номінальна вартість цінних паперів – 5700000,00 грн.; назва емітента цінного паперу – ВАТ трест «Київміськбуд-1» ім. Загороднього, код ЄДРПОУ 040112655, місцезнаходження – 04655, м. Київ, вул. Лебединського, буд. 6; заставна вартість одного цінного паперу – 2,50 грн.; сумарна заставна вартість цінних паперів – 57000000,00 грн.; форма випуску цінних паперів - бездокументрана.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.09.2010 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 26.07.2010 року від позивача надійшла уточнена апеляційна скарга.

Від відповідача через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 21.09.2010 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 29.09.2010 року.

У судове засідання з’явилися представники позивача та відповідача – 1. Представники відповідача – 2 у судове засідання 29.09.2010 року не з’явилися.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача -1, встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 05 січня 2009 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк») та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього) було укладено договір про овердрафтне обслуговування № 52-0 (далі - кредитний договір), (а.с. 20-22).

Згідно п. 1.1. кредитного договору, у випадку виникнення у позичальника потреби здійснення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку № 260065426/980 в КРД ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 банк надає позичальнику кредитні кошти (овердрафт) в гривні на поповнення обігових коштів в межах суми ліміту офердрафту шляхом дебетування поточного рахунку.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, викладеного в новій редакцій на підставі змін та доповнень № 6 від 19.03.2009 pоку, розрахунок ліміту здійснюється банком самостійно, відповідно до внутрішніх нормативів та процедур банку (а.с. 25-26).

Починаючи з 05.01.2009 року по 14.01.2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, визначеного з п.1.1. договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 1 692 000,00 гривень.

Починаючи з 15.01.2009 року по 15.01.2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, визначеного в п.1.1. договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 2 500 000,00 гривень.

Починаючи з 16.01.2009 року по 19.01.2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, визначеного в п.1.1. договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 2 700 000,00 гривень.

Починаючи з 20.01.2009 року по 29.01.2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, визначеного в п.1.1. договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 4 200 000,00 гривень.

Починаючи з 30.01.2009 року по 12.02.2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, визначеного в п.1.1. договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 6 400 000,00 гривень.

Починаючи з 13.02.2009 року по 26.02.2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, визначеного в п.1.1. договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 6 500 000,00 гривень.

Починаючи з 27.02.2009 року по 18.03.2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, визначеного в п.1.1. договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 9 400 000,00 гривень.

Починаючи з 19.03.2009 року по 25.12.2009 року ліміт овердрафту, в межах якого Позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, визначеного в п.1.1. договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 11 400 000,00 гривень.

Строк користування овердрафтом по 25.12.2009 pоку, якщо тільки не застосовується інший термін повернення овердрафту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору (п.1.3.1. кредитного договору).

У підпункті 3.1.1. кредитного договору, зазначено, що банк зобов’язався надавати позичальнику кредитні кошти в межах суми ліміту овердрафту у порядку, передбаченому цим договором.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, і це знаходить своє документальне підтвердження, що банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, що підтверджується оборотами по рахунку № 260065426.980 за період з 05.01.2009 року по 04.02.2010 року (а.с. 30-32).

Проте, відповідач-1 свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує й систематично порушує умови даного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 16-18).

Підпунктом 3.3.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язується забезпечити повернення отриманих на умовах цього договору кредитних коштів і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором.

Згідно підпункту 1.3.3. кредитного договору, датою погашення (часткового погашення) наданих коштів у формі овердрафту вважається день, коли на поточному рахунку позичальника (або на інших рахунках, на яких згідно з нормами чинного законодавства може враховуватись заборгованість за овердрафтом) відсутнє дебетове сальдо на початок операційного дня.

Відповідно до пп. 1.4.4. кредитного договору, строк сплати процентів - щомісячно, в останній банківський день кожного місяця, а також в день закінчення строку користування овердрафтом, в день дострокового погашення заборгованості по овердрафту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Процентна ставка за користування овердрафтом в межах терміну, визначеного в пп. 1.3.1. встановлюється в розмірі 23 % річних (п. 1.4.1. кредитного договору).

У відповідності до пп. 1.4.2. кредитного договору, у випадку порушення строків повернення кредитних коштів у формі овердрафту, встановленого в п. 1.3.1. цього договору, застосовується підвищена процентна ставка в розмірі 33% річних.

Згідно п. 5.3. кредитного договору, за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення коштів, наданих банком позичальнику на умовах цього договору та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Відповідно до позовних вимог позивача, відповідач - 1 повинен був сплати 12354446,12 грн., а саме: -прострочена заборгованість по кредиту – 11400000 грн.; прострочена заборгованість по процентам – 633715,07 грн.; -прострочена заборгованість по процентам за період з 01.02.2010 року по 04.02.2010 року – 41227,40 грн.; заборгованість по штрафних санкціям (неустойці, пені) за несвоєчасне повернення кредиту – 249706,85 грн.; заборгованість по штрафних санкціям (неустойці, пені) за несвоєчасну сплату процентів – 29796,80 грн.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що заборгованість відповідача по кредиту складає 11400000 грн.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи також доведено і відповідачами не спростовано, що заборгованість відповідача-1 по процентам становить 633715,07 грн. та прострочена заборгованість по процентам за період з 01.02.2010 року по 04.02.2010 року складає 41227,40 грн.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем-1 пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань (п.5.3 договору).

Отже, порушення відповідачем-1 строків сплати процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 249706,85 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 29796,80 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Крім того, позивач просив суд, стягнути з відповідача-1 штраф за порушення умов кредитного договору щодо своєчасності повернення кредитних коштів та процентів у розмірі 1207494,25 грн.

Відповідно до п. 5.4. кредитного договору, банк має право застосувати штрафні санкції за неповернення (не вчасне повернення) наданих коштів (частини наданий коштів) – у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

В процесі розгляду справи, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру неустойки посилаючись на тяжкий фінансовий стан товариства та інші об‘єктивні причини невиконання своїх обов‘язків по сплаті боргу по договору.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання; це ж питання врегульовано і в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань».

З огляду на встановлене, враховуючи ступень виконання зобов’язань, причини неналежного виконання зобов’язання, та враховуючи те, що судом першої інстанції задоволена вимога позивача про стягнення пені відповідно до п. 5.3 кредитного договору, суд апеляційної інстанції в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно, зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов’язання по договору до 249706,85 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 29796,80 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні проектні технології» було укладено договір про заставу цінних паперів (акцій) від 10.06.2009 року (а.с. 27 – 29).

Відповідно до п. 1.1 договору про заставу цінних паперів (акцій) дійсний договір забезпечує всі вимоги Заставодержателя які випливають з договору про овердрафне обслуговування № 52-О від 05 січня 2009 року (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного між Заставодержателем та Позичальником –ВАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, код ЄДРПОУ 04012655, за умовами якого Позичальник зобов’язаний Заставодержателю не пізніше 25 грудня 2009 року повернути кошти в сумі 11400000,00 гривень, сплатити проценти за користування кредитом в строки та в розмірах, встановлених кредитним договором, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору про заставу цінних паперів (акцій) предметом застави за цим договором є акції прості іменні, визначенні нижче, які належать Заставождавцю на праві власності.

Характеристика цінних паперів: Вид цінного паперу – акції прості іменні; Кількість цінних паперів – 22800000,00 штук; Номінальна вартість одного цінного паперу – 0,25 грн.; Сумарна номінальна вартість цінних паперів 5700000,00 грн., Назва емітента цінного паперу –ВАТ трест «Київміськбуд-1» ім.. М.П. Загороднього, код за ЄДРПОУ 04012655, місцезнаходження – 04655, м. Київ, вул. Лебединська, 6; Заставна вартість одного цінного паперу – 2,50 грн.; Сумарна заставна вартість цінних паперів – 57000000,00 грн; Форма випуску цінних паперів – бездокументарна.

Відповідно до п. 2.3 Договору про заставу цінних паперів (акцій) предмет застави оцінено Сторонами в 57000000,00 грн.

Право власності на цінні папери, що є предметом застави у відповідності з цим договором, підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах, виданою депозитарною установою – ВАТ АБ «Укргазбанк» за № 003804 від 05.06.2009 року.

Згідно п. 4.2 договору про заставу цінних паперів (акцій) звернення стягнення на предмет застави та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса (у разі нотаріального посвідчення цього договору) або за домовленістю сторін згідно умов цього договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору про заставу цінних паперів (акцій) звернення стягнення та реалізація за домовленістю сторін можуть здійснюватись у наступному порядку:

4.3.1 Заставодавець разом з цим договором укладає з заставодержателем договір доручення (та надає відповідну довіреність), за якими заставодержатель у випадку набуття права звернення стягнення на предмет застави уповноважується від імені та за рахунок заставодавця виконати певні юридично значимі дії, спрямовані на реалізацію предмета застави з метою погашення заборгованості позичальника за кредитним договором. У цьому випадку заставодержатель зобов’язується від імені і за рахунок заставодавця реалізувати предмет застави або передати його на реалізацію іншому суб’єкту господарської діяльності, а кошти, виручені від реалізації предмета застави, направити на рахунок № 373973 в ВАТ АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) з метою погашення заборгованості за кредитним договором. У цьому випадку Заставодержатель (третя особа, визначена заставодержателем) має право реалізувати предмет застави по ціні, що становить не менше 50 відсотків заставної вартості предмету застави згідно умов дійсного договору. Заставодавець зобов’язаний виконати всі дії, визначені чинним законодавством для переходу права власності на цінні папери до їх набувача.

Згідно пункту 4.3.2. договору про заставу цінних паперів (акцій) заставодержатель без додаткової згоди заставодавця, а тільки за умови видачі Заставодавцем відповідного розпорядження депозитарній установі, отримує цінні папери у власність за заставною вартістю.

При цьому право власності на цінні папери заставодержатель отримує в порядку визначеному ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні». При цьому ціною придбання акцій заставодержателем є ціна, визначена сторонами цього договору в акті прийому-передачі цінних паперів.

Проте, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надані договір доручення та відповідна довіреність за якими заставодержатель у випадку набуття права звернення стягнення на предмет застави уповноважується від імені та за рахунок заставодавця виконати певні юридично значимі дії, спрямовані на реалізацію предмета застави з метою погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.5. договору про заставу цінних паперів (акцій) за рахунок заставленого майна Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків завданих простроченням виконання (а у випадку, передбаченому законом, кредитним чи цим договорами, - пеню), необхідні витрати на утримання предмету застави, витрати на здійснення забезпеченою заставою вимоги, а також витрати по зверненню стягнення та реалізації предмета застави.

Крім того, до матеріалів справи додано копію листа № 14-л від 09.04.2010 року, яким відповідач-2 надав згоду позивачу на звернення стягнення на предмет застави, шляхом отримання цінних паперів у власність.

Статтею 3 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про заставу» передбачено, що предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Статтею 19 Закону України «Про заставу», встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частина 6 статі 20 Закону України «Про заставу» передбачає, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо у моменту настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті санкцій, комісій, інших платежів у встановлені кредитним договором строки.

Пунктом 4.3.2. Договору про заставу цінних паперів (акцій) встановлено, що Заставодержатель без додаткової згоди Заставодавця, а тільки за умови видачі Заставодавцем відповідного розпорядження депозитарній установі, отримує цінні папери у власність за заставною вартістю. При цьому право власності на цінні папери Заставодержатель отримує в порядку визначеному ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні». Ціною придбання акцій заставодержателем є ціна, визначена сторонами цього договору в акті прийому-передачі цінних паперів.

Відповідно до п. 4.5. договору про заставу цінних паперів (акцій), за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадку, передбачених законодавством, кредитним чи цим договорами, - пеню), необхідні витрати на утримання предмету застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також витрати по зверненню стягнення та реалізації предмета застави.

Враховуючі вищевикладені норми Закону України «Про заставу» та умови договору про заставу цінних паперів (акцій), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку що вимоги позивача щодо звернення стягнення суми боргу на предмет застави в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 за кредитним договором на акції прості іменні, що належать відповідачу-2 за заставною вартістю є законними та ґрунтуються на умовах договору.

На підставі викладеного суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що договором про заставу цінних паперів (акцій) від 10.06.2009 року в заставу передано 22800000,00 штук акцій простих іменних, заставна вартість одного цінного паперу визначена сторонами договору в сумі 2,50 грн., а предмет застави оцінено сторонами в 57000000,00 грн., отже відповідно до п. 4.3.2. та 4.5. договору, позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі заборгованості відповідача-1 по кредиту в сумі 11400000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 633 715,07 грн., по простроченій заборгованості по процентам за період з 01.02.2010 року по 04.02.2010 року в розмірі 41 227,40 грн., пені у сумі 249 706,85 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 29796,80 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів; в розмірі 4941779 штук акцій простих іменних, всього на загальну суму 12354446,12 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року у справі №4/173 не підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року - без змін.

Матеріали справи № 4/173 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді